Один з найбільших українських заводів зі складання автомобілів ЗАТ «Єврокар» має намір скоротити виробництво в середньому на 50 відсотків. Про це у п’ятницю, 31 жовтня, під час зустрічі з головою Закарпатської облдержадміністрації Олегом Гаваші заявив голова наглядової ради ЗАТ «Єврокар» Олег Боярин.
Підприємство вимушене піти на скорочення виробництва через різкий спад продажу автомобілів – до 50 відсотків, що є результатом фінансової кризи в Україні зокрема та світі загалом. Через скорочення виробництва на підприємстві вже відправлені у вимушену відпустку 1000 працівників із 1160. Крім того, робочий тиждень скорочений до 2 днів.
– Криза безпосередньо вплинула і на наше підприємство, – каже  голова наглядової ради „Єврокару”. – Досі урядом так і не прийнято антикризових заходів, а  це в свою чергу призводить до того, що всі галузі промисловості в Україні починають призупиняти виробництво. Наразі ситуація зі скороченням темпів виробництва характерна і для інших автомобілебудівників країни.

>>>>>>>>Детальніше

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

У п’ятницю, 31 жовтня, заступник Глави Секретаріату Президента України Роман Безсмертний провів з головами обласних державних адміністрацій селекторну нараду щодо підготовки підприємств житлово-комунального господарства та бюджетних закладів до опалювального сезону 2008-2009 років. У селекторній нараді також взяв участь голова облдержадміністрації Олег Гаваші.
Це вже четверта селекторна нарада щодо підготовки регіонів до початку опалювального сезону. Наразі 99 відсотків котелень в Україні готові подавати тепло. Але з огляду на хороші погодні умови в деяких областях вони поки не працюють. Роман Безсмертний наголосив на необхідності передоплати за споживання теплової енергії, що дозволить виробникам цих послуг завчасно розрахуватися з постачальниками за енергоносії.
На Закарпатті, станом на 30 жовтня, до роботи в зимових умовах підготовлено всі 867 котелень, з яких 95 – підприємства комунальної теплоенергетики та 772 – відомчі котельні (190 котелень закладів охорони здоров’я, 506 – освіти та науки, 22 – соціального захисту населення, 44 –культури, 4 котельні Міністерства оборони та 6 – Міністерства транспорту та зв’язку).
Нині запущено у роботу 806 (93 відс.) відомчих котелень та 45 (47,4 відс.) котелень комунальної теплоенергетики, зокрема у Мукачеві – 26, Хусті – 5, Виноградові – 7, Перечині – 3 та смт. Вишково – 4.
Подано теплову енергію у 503 дошкільні навчальні заклади (97,1 відс.), 691 учбовий навчальний заклад (98 відс.), 57 лікарень (96,6 відс.) та у всі заклади соціального захисту населення.
Всього в області на звітну дату забезпечені тепловою енергією 268 житлових будинків, що становить 27,9 відс. від загальної кількості будинків з централізованим теплопостачанням, з них у Мукачеві – 223 буд. (84 відс.) та – 45 (88,2 відс.) у Виноградові.
Досі в області не опалюється 15 дошкільних навчальних закладів,12  з яких в Ужгороді та 3 – в Рахові, 14 учбових закладів (12 – м. Ужгород, 2 – м. Рахів) та 2 лікарні в Ужгороді. Ці об’єкти отримують тепло від котелень комунальної теплоенергетики, які на даний час не працюють через теплі погодні умови у Рахові та через відсутність лімітів на газ в Ужгороді. В останньому випадку через заборгованість КП „Уж-тепло” за спожитий природний газ, що досяг майже 9 млн. гривень, без тепла залишаються також і житлові будинки.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

На Закарпатті відбулося засідання Ради Карпатського Єврорегіону

30 жовтня на Ужгородщині під головуванням голови облради, члена Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Михайла Кічковського відбулося 38-ме засідання Ради „Карпатського Єврорегіону“. Українську сторону представляв голова облдержадміністрації Олег Гаваші та інші.
Весною цього року згідно зі Статутом Міжрегіональної асоціації „Карпатський Єврорегіон“ головування на наступні два роки словацька сторона офіційно передала українській. Відтак це і стало першим робочим засіданням Ради в новому форматі.    
На засідання прибули делегації з усіх країн – учасників Карпатського Єврорегіону. Присутніх привітав Михайло Кічковський. У свою чергу, Олег Гаваші зауважив, що Закарпаття славиться не тільки надзвичайно багатими природними ресурсами, а й напрочуд працьовитими людьми, які хоч і належать до різних націй і конфесій, але живуть у мирі й злагоді.
На засіданні наголошувалося і на транскордонному співробітництві, що є пріоритетним у діяльності облдержадміністрації. Відзначалося, що є ряд питань, які слід вирішувати спільно.  Рада Єврорегіону – це той потужній орган, який зуміє порушені проблеми донести до урядів своїх держав.   
На засідання Ради було винесено ряд ключових питань для країн Карпатського. Зокрема, про екологічну ситуацію, оголошення 2009 року Роком Карпат, напрацювання окремої операційної програми „Карпатський горизонт “ для її фінансування Євросоюзом на фінансову перспективу 2014–2020 років, міжнародний туристичний маршрут „Карпатський Єврорегіон” тощо. 

>>>>>>>>Детальніше

Управління інформації та зв’язків
 із громадськістю облдержадміністрації

Область з робочою поїздкою відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні

У середу, 29 жовтня, відбулася офіційна зустріч голови облдержадміністрації Олега Гаваші з Надзвичайним і Повноважним Послом Естонської Республіки в Україні Яаном Хейном. Йшлося насамперед про налагодження партнерських та ділових взаємовідносин між нашим краєм та балтійською країною.
На сьогодні в області працює п’ять україно-естонських підприємств, які інвестували в економіку краю понад півтора мільйона доларів. Це в основному підприємства переробної галузі. В ході зустрічі йшлося про налагодження співпраці і в інших галузях економіки, зокрема туристичній.
Спільною рисою Закарпаття та Естонії Яан Хейн назвав туристичний потенціал. "Наша країна за кількістю населення трохи більша за ваш край. Окрім традиційних галузей промисловості, останніми роками ми успішно розвиваємо й туристичну галузь. Лише за минулий рік Естонію відвідало більше шести мільйонів туристів. Побувавши на Закарпатті, оглянувши ваші чудові краєвиди, можу констатувати, що і ваша область за рахунок туризму  може  отримувати значні надходження до бюджету", – констатував Яан Хейн.  Посол Естонської Республіки зазначив, що на сьогодні естонські компанії вже мають успішний досвід з будівництва туристичних об’єктів у Західній Україні.
– У зв’язку із проведенням Євро-2012 в Україні з’явиться  потреба у розбудові туристичної інфраструктури, тому ми можемо запропонувати власні проекти, які зацікавлять і вашу область, – вважає Яан Хейн.
У свою чергу голова облдержадміністрації Олег Гаваші зазначив, що область зацікавлена в естонських інвестиціях. "Ми можемо запропонувати для естонського бізнесу кілька потужних інвестиційних проектів, що стосуються розвитку гірськолижного туризму краю. Також чимало є  пропозицій, які стосуються і розбудови готельної інфраструктури Закарпаття", – повідомив керівник краю. Також Олег Гаваші запропонував пану послу в майбутньому організувати зустріч ділових кіл Закарпаття та Естонії, зацікавлених у налагодженні співпраці в туристичній галузі.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

Напередодні Дня працівника соціальної сфери начальник головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації Віктор Мацола підбив підсумки роботи головного управління за 9 місяців цього року й привітав працівників соціальної сфери з прийдешнім професійним святом.
За словами Віктора Мацоли, цьогоріч продовжуються позитивні  тенденції, зокрема щодо покращення рівня зайнятості краян, оплати праці тощо. Так, за січень-вересень на підприємствах усіх форм власності створено 23875 нових робочих місць, що і посприяло суттєвому зниженню рівня безробіття. Середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих в економіці області, цьогоріч зросла з 1188,31 грн. (у січні) до 1488,35 грн. (у серпні), тобто на 125,2%. Темп росту середньомісячної заробітної плати в краї вище середнього показника по країні – 123,1%. 
– Звісно, у Донецькій, Дніпропетровській областях, там, де є великі промислові, металургійні підприємства, середня зарплатня набагато вище. Проте серед західних регіонів України у нас темпи приросту досить високі.  Найвища середня заробітна плата – у фінансовій сфері, держуправлінні, промисловості, будівництві. А досить низька – у сфері обслуговування, торгівлі, – пояснює Віктор Мацола. – З 1 вересня ми перейшли на ІІІ етап єдиної тарифної сітки, тобто вона запроваджена у повному обсязі. Відтак і середня зарплатня у бюджетній сфері до кінця року має суттєво зрости.
Щоправда, є негативна тенденція щодо заборгованості з виплат заробітної плати. На 1 жовтня в області така заборгованість становила 6047,4 тис. грн. Зростання заборгованості в цілому по області відбулося в основному за рахунок державних підприємств (Солотвинський солерудник, радгосп „Виноградівський” та інші).
– Вживається ряд заходів, аби ліквідувати цю заборгованість. Діють спеціальні комісії при облдержадміністрації. Сесія облради зверталася до профільних міністерств щодо вжиття заходів до покращення фінансового стану на Солотвинському солеруднику, ТОВ „Закарпатполіметали”, – каже начальник головного управління праці та соціального захисту населення. – Ці питання до кінця поки що не вирішені, оскільки вони знаходяться у сфері управління галузевих міністерств. Обласна влада немає відповідних важелів впливу, аби покращити ситуацію.
Продовжується реалізація соціальних ініціатив Президента України. Також Віктор Мацола повідомив, що за цей місяць заборгованості щодо надання різних видів соціальних допомог немає. Це ж стосується і виплат допомоги потерпілим від липневого паводку. За 9 місяців цього року використано 338,2 млн. грн. державних субвенцій. Цьогоріч на виплату соціальних допомог передбачено субвенцію з державного бюджету в сумі 461,63 млн. грн., що на 121,43 млн. грн. більше, ніж торік. Тобто потреба зросла в 1,3 раза. Щодо впливу світової економічної кризи, то, за словами Віктора Васильовича, Закарпаттю вона ще не загрожує.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

28 жовтня минає 64 роки з часу визволення Закарпаття та України від німецько-фашистських загарбників. З цієї нагоди голова облдержадміністрації Олег Гаваші, голова облради Михайло Кічковський, представники обласної ради ветеранів та добровольців України, Збройних Сил, правохоохоронних органів, Ужгородської

міської ради, громадських організацій та політичних партій поклали квіти до пам’ятників „Україна – визволителям”, що на українсько-словацькому кордоні, „Добровольцям Закарпаття – учасникам другої світової війни” та Вічного вогню на Пагорбі Слави в Ужгороді.

Урочистості з нагоди річниці визволення відбулися в усіх містах та районах області.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

У понеділок, 27 жовтня, національна авіакомпанія „Дніпроавіа”  презентували новий авіарейс за маршрутом „Ужгород – Київ”. Відтепер з обласного центру до столиці країни можна буде долетіти всього за годину на новому комфортабельному літаку „Ембраєр”.
– Переваги „Дніпроавіа” вже відчули перші пасажири, які мали можливість скористатися послугами авіакомпанії, – каже директор міжнародного аеропорту „Ужгород” Олег Чеборак. – По-перше, час перельоту відтепер зменшується майже удвічі. По-друге, компанія проводить гнучку тарифну політику, що дозволяє користуватися послугами авіаперевізника більшій кількості пасажирів. Новий рейс забезпечить зручність для тих людей, які віддають перевагу авіаперельотам. Зокрема таке сполучення необхідне для багатьох бізнесменів.
Першим рейсом керував пілот із тридцятирічним стажем Леонід Каліновський. До цього часу він літав на інших внутрішніх рейсах по країні.
– Рейси на Закарпаття для мене надзвичайно цікаві, адже вперше у ваш край потрапив ще на початку 80-их, і ще з  того часу маю тут багато друзів,  – каже пілот.
Новий літак Леонід Каліновський називає надзвичайно економічним, адже той споживає удвічі менше пального, ніж, до прикладу, наш вітчизняний аналог Ан-24. Літак „Ембраєр” оснащений двигунами компанії „Ролс Ройс” і розвиває швидкість до 800 кілометрів за годину. Ще одна перевага літака – безпечність.
 – Саме завдяки безаварійності літаки „Ембраєр” популярні на європейському ринку авіасполучень, – каже Леонід Каліновський.  – Тому нещодавно авіакомпанія „Дніпроавіа” придбала для внутрішніх рейсів 17 повітряних суден цієї марки.
З Ужгорода літак здійснює два рейси щодня ¬– о 6:05 та 16:45. На свій борт „Ембраєр” може взяти одночасно 50 пасажирів. Той факт, що вже першого дня з Києва до Ужгорода літак був наполовину заповнений, свідчить про майбутню популярність авіарейсу.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

За дев’ять місяців цього року в області газифіковано майже 5,5 тисячі будинків, прокладено 82 кілометри газових мереж. Загалом на початок жовтня із 611 населених пунктів області природним газом користуються мешканці 363-ьох. В області стовідсотково газифіковано населені пункти  Виноградівського  та Іршавського районів. До кінця цього року планується завершити газифікацію ще трьох районів – Берегівського та Ужгородського.
Наразі у Закарпатській області побудовано 4864 кілометри газових мереж. На початок жовтня газифіковано понад 239 тисяч будинків та квартир. За останні чотири роки протяжність газових мереж збільшилася на півтори тисячі кілометрів, кількість газифікованих будинків зросла на 55,6 тисячі.
– З 2005 року на Закарпатті газифікація житлового фонду зросла на 14 відсотків, і на сьогоднішній день блакитним паливом користуються майже дві третини населення області. За цим показником ми займаємо одні з кращих позицій в країні, адже загальнодержавний показник газифікації становить 43 відсотки, – констатує заступник головного управління – начальник управління розвитку соціальної сфери і торгівлі облдержадміністрації Василь Вовканич.
За 2006-2008 роки в області значно скоротилися обсяги незавершеного будівництва газових мереж, а будівництво нових розпочинається лише за умови визначення всіх можливих джерел фінансування, які забезпечать завершення робіт.
– Обласною владою прийнято рішення спрямовувати субвенцію з державного бюджету лише в ті адміністративно-територіальні одиниці, які беруть участь у співфінансуванні об’єктів, тому й маємо значний приріст газифікованих сіл,  – каже Василь Вовканич.
В області вироблено єдиний підхід до будівництва газових мереж та проведення газифікації населених пунктів: за рахунок коштів державного бюджету здійснюється будівництво підвідних газопроводів до населених пунктів. В свою чергу, будівництво вуличних газопроводів фінансують місцеві бюджети, спонсори та власне населення.
– Газ у сільському будинку – не розкіш, це розв’язання багатьох життєво важливих проблем, зокрема і з опаленням. Тож навіть у непростих умовах для прокладання газових мереж мешканці сіл створюють вуличні кооперативи, власним коштом газифікують населенні пункти. Але через те, що Кабінет Міністрів недофінансовує видатки на газифікацію, в багатьох селах маємо ситуацію, коли вулична мережа газопроводів готова, натомість відсутні підвідні, – каже Василь Вовканич. 
У 2008 році для газифікації населених пунктів Закарпаття потребувало близько 20 мільйонів гривень. Але уряд виділив для цих потреб набагато менше коштів – 5,7 мільйона гривень, тобто третину від потреби. Якби Кабінет Міністрів цьогоріч стовідсотково  профінансував потреби краю, то  до кінця року на Закарпатті змогли б газифікувати 15 тисяч дворогосподарств. Саме тому в області вирішили залучити, окрім державного фінансування, ще й гроші обласного бюджету. Так, за кошти бюджетів розвитку в області цьогоріч продовжувалася робота з газифікації населених пунктів Мукачівщини та долини річка Тур’я Перечинського району, сіл північної частини Хустського району, будівництву підвідних газопроводів до чотирьох сіл Берегівського району та до двох населених пунктів Воловеччини.
Газифікацію в області останніми роками активізовано, проте в кожному районі роботи проводяться по-різному – в деяких швидше, в деяких повільніше. Найгірша ситуація із газифікацією на Рахівщині: тут не газифікований жоден населений пункт. Мешканці лише 12 відсотків населених пунктів Міжгірщини та Великоберезнянщини користуються блакитним паливом. У цих районах почали впроваджувати альтернативні види опалення – електричне. Також  встановлюються системи опалення, що працюють на відходах деревообробки – стружках, тирсі. Так, на Міжгірщині почали виготовляти брикети  з відходів деревини  і використовувати їх для енергозабезпечення бюджетних закладів.
Для економії коштів та поліпшення подачі тепла, за рахунок місцевих бюджетів в області триває переведення закладів соціально-культурного призначення на автономне опалення. На сьогодні на Закарпатті в двох містах – Мукачеві та Хусті – всі школи та дитсадки вже обігріваються теплом автономних котелень. Завдяки цьому міська казна щорічно може закумулюювати мільйони гривень, що їх можна використати на поліпшення матеріально-технічної бази навчальних закладів, – каже Василь Вовканич.
– Щодо газифікації краю, то обласна влада поставила амбітні, втім, цілком реальні завдання. Спільними зусиллями влади і громади маємо реальні результати – щороку завершується газифікація одного з районів області. Блакитне паливо стає більш доступним для більшої кількості закарпатців,  – констатує Василь Вовканич.

Управління інформації та зв’язків 
із громадськістю облдержадміністрації

Сім’я Тодарів із села Костилівка, що на Рахівщині, минулої п’ятниці вселилася в новий дім. Будівельники з Берегівщини звели нову оселю для родини менш ніж за два місяці. Саме цей район взяв шефство над двома сім’ями з цього села, яким влітку паводком було знищено оселі.
 – Одна родина вирішила придбати будинок, іншій ми збудували новий, – каже голова Берегівської райдержадміністрації Володимир Трикур. Керівник району відзначає, що завдяки місцевій владі одразу ж вдалося віднайти земельну ділянку в селі.
 Депутатський корпус районної ради в перші ж дні після лиха виділив для зведення нового житла 200 тисяч гривень. Також було залучена спонсорська допомога та кошти, що їх отримала сім’я за зруйноване майно.  Загалом на будівництво було витрачено понад 400 тисяч гривень.
 – Порадившись із родиною Тодарів, вирішили звести дерев’яний дім, адже це найбільш оптимальний будівельний матеріал для цього регіону, – відзначає Володимир Трикур.
Житлова площа нового трикімнатного будинку – 75 квадратних метрів. Тут встановлена сучасна французька система електроопалення, підведені всі комунікації.
– Ми акцентували основну увагу на якості виконаних робіт, тому при зведенні житла витримували всі будівельні норми. Завдяки професійній бригаді будівельників приватного підприємства „Христина” новий дім стане комфортною домівкою для родини Тодарів, – вважає керівник Берегівщини.
 У новому будинку проживатиме сім’я з чотирьох чоловік: 77-річна Олена Миколаївна, двоє її синів – Василь та Дмитро та неповнолітня онучка пані Олени. Всі вони вже почали облаштовувати нове житло, освятили хату.
 – Під час паводку вода затопила наш будинок майже на два метри. Вже за тиждень він почав руйнуватися, – каже Дмитро Тодар. – На початку серпня ми переселилися до сусудів, в яких і жили ці два місяці. Коли нам пообіцяли, що збудують нове житло до середини осені, то спочатку не повірили, – зізнається пан Дмитро. – Але всі ми вже дуже облюбували нову домівку і надзвичайно вдячні представникам влади і особливо – керівникові краю Олегу Гаваші.  Всі вони відгукнулися на наше горе, і в стислі терміни звели новий дім. 
Напередодні новосілля за сприяння керівництва Берегівської райдержадміністрації сім’я отримала набір меблів та сучасну побутову техніку.
– На цьому наша шефська допомога не припинятиметься, – обіцяє Володимир Трикур. – Вже наступного тижня родина Тодарів отримає меблі для спальні та додатковий набір побутової техніки. Також берегівські будівельники, на прохання родини, допоможуть змурувати їм камін.
 Активні будівельні роботи тривають і на інших 16 будинках – в селищі Ясіня, селах Чорна Тиса та Лазещина.
– На середину минулого тижня під дахом вже було 8 будинків, на інших завершується зведення стін, – повідомив присутній на новосіллі заступник голови Рахівської райдержадміністрації Михайло Фірка. Він також висловив впевненість, що до середини листопада у всі „паводкові” будинки зможуть вселитися нові власники.

На фото 1: Василь Тодар на порозі нового будинку
На фото 2: Голова Берегівської райдержадміністрації Володимир Трикур вручає родині Тодарів ключі від нової оселі

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

У четвер, 23 жовтня, голова облдержадміністрації побував з робочою поїздкою на Хустщині, де провів прийом громадян і відвідав низку освітніх закладів міста та підприємств району.
Прийом громадян пройшов, образно висловлюючись, під знаком освіти: кілька звернень безпосередньо стосувалось роботи освітніх закладів. Так, директори загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ст. №№ 2, 4, 6 та НВК № 1 звернулись до голови ОДА з проханням вирішити питання підвезення учнів із приміських сіл Кіреші, Чертеж та Зарічне. В цих селах є лише початкові школи, тож діти у старших класах навчаються в Хусті. Виділення "Шкільного автобуса" вирішило б гостру проблему з добиранням учнів на навчання. Олег Гаваші дав доручення начальнику управління освіти і науки ОДА винайти можливості для вирішення питання.
Відтак Олег Гаваші проінспектував підготовку міста Хуста до опалювального сезону, побувавши зокрема у закладах освіти, де введено в дію нові автономні котельні, зокрема в дитсадку № 15, в першій та другій міських школах.
Місто Хуст є наочним прикладом того, як можна ефективно вирішити гостру проблему теплозабезпечення. Як відомо, "Закарпаттеплокомуненерго" забезпечувало теплопостачання у всі райони області, крім Ужгорода, Мукачева, де працювали свої підприємства. Однак фінансове становище "Закарпаттеплокомуненерго" погіршувалося як і якість надаваних ними послуг. В результаті рішенням сесії облради котельні цього підприємства було передано у власність територіальних громад.  В Хусті до підготовки до зими поставились серйозно. Всі котельні взяли на баланс міста, створили нове комунальне підприємство "Хуст-тепло". Паралельно працювали над переведенням на автономне опалення житлового сектора та бюджетної сфери. І на сьогодні місто практично не має проблем з початком опалювального сезону. Оскільки новостворене підприємство "Хуст-тепло" не боргує за спожитий газ, то має всі підстави отримати у НАК "Нафтогаз України" ліміти на постачання газу для котелень, що подають тепло населенню.
Загалом цьогоріч в Хусті завершилася розпочата у 2002 році комплексна програма з переведення шкіл та дитсадків на автономне опалення. Зокрема в освітянських закладах було вирішено встановити теплогенеруючі установки двох видів – газові або ж електричні.
– На початок цьогорічного опалювального періоду всі 11 шкіл та 8 дитсадочків міста вже від’єднані від центрального теплопостачання і отримують тепло безперебійно із власних котелень, – каже хустський міський голова Михайло Джанда. – Піти на такий крок нас змусили реалії сьогодення, адже вартість спожитої енергії від обласного підприємства "Закарпаттеплокомуненерго" щорічно зростала, і бюджет такого навантаження вже не витримував. Завдяки автономному опаленню нам вдалося забезпечити школи теплом. Тепер в управлінні освіти не переймаються тим, де віднайти кошти за спожите тепло, яке навчальні заклади і не завжди отримували.
– За підрахунками наших фахівців, газові котельні доцільно будувати у великих навчальних закладах. В тих, де небагато приміщень, вигідніше переходити на електричне опалення, – переконує міський голова.  
Михайло Джанда каже, що ще шість років тому на будівництво та запуск однієї котельні витрачалося 250 – 300 тисяч гривень. Сьогодні ж вона коштує понад 600 тисяч гривень. Міський голова вважає, що всього за один, максимум за два опалювальні періоди автономна котельня школи вже повністю окуповуються.
 Позитивний досвід зі вставлення автономного опалення і запровадження енергозберігаючих технологій потрібно переносити і на інші освітянські заклади краю, переконаний голова облдержадміністрації.
– Перший подібний досвід започаткували ще сім років тому освітяни Мукачева. Керівники низки шкіл та дитсадків області вже  переконалися, що автономні котельні дають велику економію коштів, а витрати на придбання технологічного обладнання швидко окуповуються. Нині, завдяки автономному опаленню є змога економити значні кошти, які буде спрямовано на поліпшення матеріально-технічної бази освітянських закладів. Але головне, що ми отримуємо від автономного опалення, – це теплі приміщення шкіл та дитсадків, – вважає Олег Гаваші.

* * *

Керівник краю побував також на урочистостях з нагоди 55-річчя створення Хустської спеціалізованої школи з поглибленим вивченням англійської мови № 3. Відкритий у 1953 році навчальний заклад на сьогодні є одним із кращих у місті. Майже 80 відсотків цьогорічних випускників вступили до вищих навчальних закладів, а один з них – Костянтин Цуперяк – серед 210 учнів України, що за результатами зовнішнього незалежного оцінювання показали найкращі знання.
Під час урочистої лінійки голова облдержадміністрації привітав великий колектив закладу:
 – Ваша школа є одним з найуспішніших навчальних закладів міста. Випускники школи підтверджують високий рівень знань як на предметних олімпіадах, так і під час складання незалежного тестування. Троє вчителів цьогоріч стали лауреатами обласного етапу конкурсу „Вчитель року”. Один з викладачів отримав обласну премію імені Августина Волошина. Це насамперед свідчить про якість навчального процесу і про високі досягнення вашого колективу, – відзначив Олег Гаваші.
З нагоди свята керівник краю вручив колективу школи сертифікат на сучасний мультимедійний клас, яким вже незабаром зможуть користуватися вчителі та учні. Ще один приємна подія для колективу школи – запуск нової автономної котельні.  
 – Не секрет, що до сьогодні з опаленням в нашій школі виникали труднощі. Теплопостачальна компанія подавала тепло на власний розсуд, нерідко ставалися аварії, через що взимку температура у класах іноді опускалася до 14 градусів, – розповідає директор Хустської школи №3 Валерій Ігнатко. – Днями ми здійснили тестовий запуск нової котельні і переконалися в тому, що взимку ми зможемо вчитися у теплих приміщеннях.
Перш ніж перейти на автономне опалення у школі відремонтували теплову мережу. Менш ніж за місяць встановили нову дахову котельню, яка обійшлася більш ніж у 600 тисяч гривень.
На обладнання автономної котельні та ремонт школи витрачено майже півтора мільйона гривень. Їх виділили із міського бюджету.
– За ці кошти, нам вдалося замінити вікна на металопластикові, забезпечити безперебійне водопостачання, відновити фасад будівлі. Також  цьогоріч замінено 1600 квадратних метрів покрівлі, – каже керівник закладу.  – Отож до 55-річчя школи маємо і оновлену будівлю, і теплі класи.
  

На фото 1: Олег Гаваші на відкритті автономної котельні у Хустській ЗОШ № 3

На фото 2: Керівник краю під час відвідання Хустького навчально-виховного комплексу № 1.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації