Як уже повідомлялось, внаслідок липневого паводку 26 сімей (25 – на Рахівщині та одна – на Тячівщині) втратили оселю. Станом на 26 серпня будівельники вже розпочали зведення 9 будинків. Ще на дванадцятьох ведуться підготовчі роботи. П’ятеро родин вирішили не будуватися, а придбати готовий будинок.
Будівництво здійснюється за рахунок міст та районів області, які згодилися в такий спосіб надати допомогу постраждалим регіонам краю. Наразі всі сім’ї, що вирішили будуватися забезпечені земельними ділянками.
Людям, що залишились без даху над головою, було запропоновано індивідуальні проекти будинків. На Закарпатті зводять оселі не менші за площею, як ті, що зруйнувала стихія. Компенсації, що її отримають закарпатці, вони зможуть використати на облаштування житла, закупівлю меблів, побутової техніки, – повідомила керівник інформаційно-аналітичної групи при штабі з ліквідації наслідків стихійного лиха Людмила Ляпіна. Як стало відомо, Кабінет Міністрів збільшив суму відшкодування для постраждалого населення. Згідно з постановою першій  категорії  громадян виплачуватимуть 3850 гривень за 1 квадратний метр житла, але не менше 100 тисяч гривень за зруйнований будинок. Для другої категорії сума відшкодування збільшена до 850 гривень за метр квадратний, але не менше 30 тисяч гривень. Для всіх інших категорій населення виплачуватимуть 50 гривень за метр квадратний, але не більш як за 30 метрів квадратних пошкодженого майна. Також постановою Кабміну кожній дитині шкільного віку, яка належить до категорії постраждалого внаслідок паводку, відшкодовується 1000 гривень.
Першим зведуть новий будинок у селищі Ясіня.  „Незабаром сім’я Лофердюків із цього селища вже святкуватиме новосілля у новому будинку. Тут роботи наближаються до завершення”, – констатує Людмила Ляпіна. Активно будується житло й для інших родин. Планується, що всі сім’ї, що втратили житло, мають переселитися в нові будинки до 30 жовтня – таке доручення дав Президент України Віктор Ющенко. Також тривають  ремонти будинків, віднесених до другої  категорії (потребують капітального ремонту).  В 57 із 73 таких будинків розпочато реконструкцію. Одночасно  тривають і поточні ремонти помешкань, постраждалих від паводку (третя категорія). Всього вже  відремонтовано 1106 із 1454 будинків цієї категорії.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

Майже на 20 відсотків зріс обсяг промислової продукції в нашій області за перше півріччя цього року – такі дані оприлюднили в головному управлінні економіки облдержамніністрації. В Україні за цей період зафіксовано зростання виробництва в середньому на 7,5 відсотка.
Приріст виробництва на Закарпатті в основному забезпечила машинобудівна галузь. „Зростання зумовлене насамперед збільшенням обсягів складання автомобілів на ЗАТ „Єврокар”, виробництвом вузлів для двигунів на ТОВ „ВЕТ Аутомотив Україна”, газових конвекторів на ТОВ „Конвектор”, – каже начальник головного управління економіки Віктор Погорєлов. Загалом збільшення обсягів промислового виробництва досягнуто у 11 з 18 адміністративно-територіальних одиниць області.
Разом з тим начальник головного управління економіки констатує: у промисловості спостерігаються і певні негативні тенденції. Так, майже чверть підприємств області у першому півріччі працювали зі збитками. Основними причинами цього Віктор Погорєлов вважає  залежність деяких компаній від обсягів поставок сировини та недосконалу кадрову політику, яка призводить до дефіциту трудових ресурсів. Зниження обсягів промислового виробництво зафіксовано у 7 регіонах краю. Найгірше спрацювали – у Міжгірському районі та місті Хуст. Найбільший спад виробництва зафіксовано у видобувній галузі. „Це відбулося з низки об’єктивних причин: припинення видобутку солі на Солотвинському солеруднику, скорочення видобутку природного газу та через припинення діяльності ТОВ „Закарпатполіметали”, що працювало на базі Мужіївського золоторудника”, – каже Віктор Погорєлов. Закарпаття має непогані перспективи щодо збереження позитивних тенденцій у промисловому виробництві і в ІІ півріччі цього року.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

В неділю, 24 серпня, в місті Чоп у рамках святкування Дня незалежності України та 727-ої річниці міста відбувся українсько-угорський День добросусідства. Від нашої області делегацію очолювали заступник голови облдержадміністрації Володимир Гоблик та заступник голови обласної ради Михайло Мартин. Саболч-Сатмар-Березьку область Угорщини представляв голова загальних зборів Оскар Шестак. На святі також були присутні Генеральний консул України в м. Ніредьгаза Іван Іванчо та Генеральний консул Угорщини в м. Берегово Бачкаї Йожеф, міські голови прикордонних міст Чоп Галина Цар та Загоні Міклуш Лешко.
Під час виступів зазначалося, що прикордонні області України та Угорщини ведуть активну співпрацю в економічній, соціальній та культурній сферах, що саме з Угорщиною вперше було підписано угоду про малий прикордонний рух. Угорщина посідає четверте місце за кількістю інвестицій в економіку Закарпаття. Також наголошувалося, що вже протягом століть угорці та українці мирно живуть на території Закарпаття, в області тісно переплітаються і взаємозбагачуються культури і традицій обох народів.
Відтак відбувся концерт за участю українських та угорських фольклорних колективів, а учасники свята мали нагоду долучитися до добросусідського спілкування.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

      Сьогодні, 23 серпня, меморіальний парк Красне Поле поблизу Хуста став місцем проведення урочистостей з нагоди відзначення Дня Державного Прапора України.
...9.30. Велелюдна колона під пориви літнього вітру починає рухатися до Пам’ятного знаку січовим стрільцям, неподалік  якого незабаром буде піднято жовто-блакитний стяг. Розгорнутий прапор несуть військовики. За ними йдуть голова облдержадміністрації Олег Гаваші, голова облради Михайло Кічковський, керівники району та міста Хуст.
Право підняти Державний Прапор України на священному для кожного закарпатця місці – Красному Полі – надається Олегу Гаваші та Михайлу Кічковському. Під звуки Державного Гімну України вони виконали цю почесну місію.
      Відтак розпочалася урочиста церемонія вручення паспортів громадянина України   молоді, чия дата народження – 24 серпня. Схвильовані значимістю моменту,  до керівників краю підходять учень місцевої гімназії  Олександр Йовжій, студентка державного медичного коледжу Оксана Розтока, учень Яблунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Максим Кучерявий, учень місцевої школи, учасник міських олімпіад, відмінник навчання Ігор Єгоров.
З коротким словом вітання до присутніх звернувся Олег Олодарович Гаваші. Він, зокрема, сказав:
– Символічно, що тут, на священному для кожного закарпатця місці, одночасно відбуваються дві події – підняття Державного Прапора України та вручення паспортів юним громадянам.
– У 1939 році ваші ровесники пролили кров, аби ми могли жити у вільній суверенній державі, – каже Олег Олодарович, звертаючись до молоді. – Ваше завдання – щоб вона розвивалася, стала дійсно демократичною та рівною серед рівних світового співтовариства. Юнацький запал, гострий розум, бажання змінити життя на краще – це те, чим ви можете прислужитися рідній Вітчизні. Творіть, працюйте для її блага, для блага українського народу!
Керівник краю також привітав шановне зібрання з Днем незалежності України, побажав землякам міцного здоров’я, миру і злагоди. 

***     

Суботнього ранку того ж дня ужгородці зібралися на площі Народній, аби вшанувати свій національний стяг. Заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації Михайло Попович, заступник голови облради Михайло Мартин  підняли Державний прапор України.  Відтак вони вручили паспорти шістьом юнакам та юнкам – активістам шкільного самоврядування, переможцям олімпіад тощо, яким завтра, 24 серпня, у День незалежності України, виповниться 16 років.
Підняття Державного Прапора та урочистості з цієї відбулися в усіх районах та містах області.

На фото Сергія Гудака: свято Державного Прапора України на Красному Полі

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

У ці дні весь український народ відзначає одне з найбільших національних свят – День Незалежності, в якому втілені прагнення багатьох поколінь українців жити у вільній, незалежній державі.
Урочисті збори з цієї нагоди відбулися в сесійній залі облради. Після величних звуків Дрежавного гімну України від урочистого зібрання до пам’ятників Великому Кобзареві Тарасу Шевченку, Герою України Августину Волошину та до пам’ятної дошки, встановленої на честь Героя України В’ячеслава Чорновола було покладено живі квіти.
У виступі голови обласної ради Михайла Кічковського говорилося як про здобутки,  так і проблеми росту молодої держави. Наголошувалося на важливості патріотизму, національної самосвідомості, гордості за матір Україну. „Сімнадцять років Україна вільна. За цей період виросло нове покоління, яке прийшло у світ у суверенній, незалежній державі. Йому випала велика місія разом із нами продовжити і збагачувати традиції наших славних попередників”,– каже Михайло Кічковський.
 На урочистих зборах також виступуили колишній голова Закарпатської обласної ради Михайло Мальованик та голова студентської ради краю, випускниця Ужгородського комерційного технікуму Яна Сидор.
 Почесну місію виконав голова облдержадміністрації Олег Гаваші – згідно указу Президента України, розпорядження керівника краю він вручив землякам високі державні нагороди, нагрудний знак „За розвиток регіону”, грамоти та оголосив подяки.
 Голова обласної ради Михайло Кічковський відтак вручив закарпатцям нагороди обласної ради. Урочисте зібрання завершилося проникливою „Молитвою за Україну”, яку виконав Закарпатський народний хор.

Управління інформації та зв’язків 
із громадськістю облдержадміністрації

За значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 17-ї річниці незалежності України Указом Президента України державними нагородами України відзначено працівників підприємств, установ та організацій.
В тому числі у Закарпатській області орденом "За заслуги" ІІІ ступеня нагороджено Володимира Кащука - голову Хустської районної державної адміністрації та  Федора Ньорбу - голову Виноградівської міської організації Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих.
Також присвоєно почесні звання: "Народний художник України" – Івану Бровді – скульпторові, "Заслужений артист України" – Володимиру Співаку – художньому керівникові духового оркестру Закарпатської обласної філармонії, "Заслужений будівельник України" – Михайлу Голоботовському – старшому виконробові акціонерного товариства "Хустська пересувна механізована колона - 240", "Заслужений винахідник України" – Михайлу Лазорику – доцентові кафедри Ужгородського національного університету, "Заслужений вчитель України" – Василю Маркуліну – директорові Мукачівського дитячого будинку-інтернату, "Заслужений економіст України" – Олені Плоскіній – начальникові контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області, "Заслужений працівник культури України" – Михайлу Сирохману – викладачеві Закарпатського художнього інституту, "Заслужений працівник освіти України" – Єлизаветі Чаварзі – завідувачеві аспірантури і докторантури Ужгородського національного університету, "Заслужений працівник охорони здоров’я України" – Миколі Бігунцю – головному лікареві Дубівської районної лікарні, "Заслужений художник України" – Василю Беці - художникові-живописцю.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

За розбудову української держави

За вагомий особистий внесок у становлення та розбудову української держави, соціально-економічний і культурний розвиток області, активну громадську діяльність  та з нагоди відзначення Дня незалежності України голова облдержадміністрації Олег Гаваші нагородив Почесними грамотами активістів крайової організації  Всеукраїнського товариства політичних в’язнів та репресованих: Андрія Бонку (м. Тячів), Василя Бряника (смт. Міжгір’я), Марію Гоголь (м. Свалява), Петра Дем’яна (м. Хуст), Юрія Деяка (м. Хуст), Павла Кампова (м. Ужгород), Василя Микиту (смт. Буштино Тячівського району), Василя Неверклу (м. Ужгород), Федора Ньорбу (м. Ужгород), Михайла Петричка (с. Чинадієво Мукачівського району), Федора Рубіша (с. Великі Лучки Мукачівського району), Василя Рущака (смт. Буштино Тячівського району), Петра Тракслера (м. Рахів), Михайла Феделеша (м. Ужгород), Юрія Чорі (м. Ужгород), Федора Хлипняча (м. Мукачево).

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

Напередодні Днів державного прапора та Незалежності України голова облдержадміністрації  Олег Гаваші, начальник охорони здоров’я облдержадміністрації Михайло Турянчик відкрили другу чергу обласного кардіодиспансеру.
– 600 тисяч закарпатців потерпають від серцево-судинних захворювань. Завдання влади – створити належні умови для вас, аби ви могли надавати медичну допомогу людям, – звернувся Олег Гаваші до медиків. – Ми зробили перший крок у цьому напрямку, треба ще багато чого зробити, – каже голова облдержадміністрації. – Радує, що здача в експлуатацію цього закладу – не єдине, над чим ми працюємо. Планомірна робота ведеться і в області. Ми зробили інфекційну лікарню, роботи ведуться в онкодиспансері, будується хірургічний корпус обласної клінічної лікарні тощо. Порівняно з минулим роком, значно збільшено фінансування кардіодиспансеру. Є повне розуміння з депутатським корпусом обласної ради, в першу чергу, у питанні вкладення коштів. Вони скеровуються передусім у розвиток бюджетної сфери, галузь охорони здоров’я, освіту.
Чимало робиться і на місцях. Цього тижня було здано амбулаторію загальної практики сімейної медицини в Хустському районі. „Десять років тому, у 1998 році, – пригадує Олег Гаваші, – могли мріяти, аби своєчасно виплачувати заробітну плату. Нині ж маємо можливість закуповувати дороге медобладнання і встановлювати його у закладах охорони здоров’я”.
У своєму виступі Михайло Турянчик відзначив, що за останні 3 роки  спеціалізована меддопомога в області зробила якісний крок.  І це не лише кардіологія, а й психіатрія, нейрохірургія, онкологія тощо. Будівництво обласного кардіодиспансеру здійснювалось за рахунок субвенцій з державного та обласного бюджетів. Торік було виділено 3619,0 тис грн., у т.ч. 532 тис грн. на медикаменти, у 2008 році  – 7641,0 тис грн., у т.ч. 2475 тис. грн. на медикаменти. Відтак є можливість безкоштовно забезпечити всі види обстеження та лікування, що проводяться в обласному кардіодиспансері, – каже  Михайло Турянчик.
Головний лікар обласного кардіодиспансеру Роман Соскида подякував голові облдержадміністрації за постійну увагу до галузі й поінформував, що наразі поліклінічне, кардіодиспансерне відділення повністю готові, треба лише перенести необхідне обладнання з інших приміщень.
Приймати пацієнтів планують  уже з 1 вересня.  А з січня наступного року планують відкрити і кардіохірургічне відділення, де, власне, проводитимуться складні операції на відкритому серці.
На фото: під час відвідин обласного кардіодиспансеру.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

У вівторок, 19 серпня, Президент України Віктор Ющенко провів засідання Ради національної безпеки і оборони України, на якому розглядали виконання робіт із ліквідації наслідків стихійного лиха у шістьох областях, окремі місцевості яких Указом Президента України було оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації. В засіданні РНБО взяв участь і виступив голова Закарпатської обласної державної адміністрації Олег Гаваші. Керівник області прокоментував основні питання, що розглядались на засіданні.

– Олеже Олодаровичу, як оцінив Президент України хід відновлювальних робіт у постраждалих областях?
– Президент відзначив величезну роботу, яку проводять на місцях як органи місцевої влади, так і різні підрозділи, задіяні в ліквідації наслідків паводку. Але основна увага була зосереджена на проблемах. Зокрема Президент звернув увагу на проблему отримання бюджетних коштів, передбачених змінами до бюджету, для відновлювальних робіт. Причиною цього була відсутність затвердженого пооб'єктного фінансування робіт: самі кошти передбачені окремим законом і знаходяться на рахунках Державного казначейства. Це засідання РНБО було дійсно ефективним, адже керівники постраждалих областей, підрозділів, задіяних в ліквідації наслідків паводку, озвучили проблеми, які заважають ефективно працювати. Президент відреагував миттєво і поставив перед урядом завдання негайно усунути ці проблеми. І багато питань вже було знято протягом наступних днів.
Говорячи про відповідальність влади за роботи із подолання наслідків стихії, Президент знову попередив голів місцевих державних адміністрацій про персональну відповідальність за зведення житла для постраждалих від стихії родин. І поставив завдання збудувати будинки до 15 листопада.
– Чи справиться з цим завданням закарпатська влада?
– Для себе ми установили ще більш стислі строки: до 30 жовтня люди повинні жити в нових оселях. Для цього змушені були шукати шляхи, як віднайти кошти для відбудови зруйнованого житла: вирішили, що всі адміністративні одиниці області збудують по два будинки. Адже Кабмін встановив абсолютно нереальні норми для зведення житла. Хіба можна зараз побудуватись за 2 тисячі гривень в розрахунку на 1 квадратний метр? Крім того, встановили ще й обмеження житлової площі – не більше 60 кв. м. Опосередкована сума на відбудову зруйнованих будинків – близько 4 тисяч гривень за 1 кв. м. І не можна обмежувати площу житла, адже якщо до паводку в родини був дім, скажімо, на 80 кв. м, то чому зараз їм відбудовувати лише 60 кв. м? Отже, Президент дав доручення змінити ці розрахунки і внести зміни у відповідну постанову.
– Ви неодноразово, мається на увазі, ще до липневого паводку,  критикували уряд за недофінансування протипаводкової програми, наголошуючи на тому, наскільки важливим для області є це питання. Як у воду гляділи…
– На цьому я знову наголошував на засіданні РНБО. Рівень води у нас був не менший, ніж в інших областях, але нас врятували протипаводкові споруди. Тим не менше, збитки, завдані області липневим паводком, а це 167,3 мільйона гривень, могли бути значно меншими, якби уряд фінансував заходи, ним же затверджені, адже протипаводкова програма "Тиса" є державною. За три роки протипаводкову програму недофінансовано більш ніж на 250 мільйонів гривень. Практично лише у 2006 р. вона фінансувалась у повному обсязі, що дозволило частково захистити населені пункти. А ще ж є і низка інших важливих для області державних програм – до прикладу, протизсувна. Скажу лише, що в горах практично всі населені пункти у потенційно небезпечній зоні. Ще до цього паводку під першочергове відселення підпадали 56 будинків, а загалом під спостереженням перебувають 1185 осель. Теперішня стихія ще більше ускладнила ситуацію. Тим часом за останні два роки область по цій програмі не отримала жодної копійки. Тому я ще раз у своєму виступі наголосив на необхідності повного і системного фінансування протипаводкової програми. Зараз відбувається формування державного бюджету на 2009 рік, і область домагається, щоб у цьому головному фінансовому документі держави було чітко зафіксовані 214 мільйонів гривень на реалізацію протипаводкової програми "Тиса" та кошти по інших програмах. І щоб ці кошти не тільки залишались на папері.
Ми повинні реально сприймати те, що природа вже навіть не сигнали подає, а б’є в набат: клімат міняється, і якщо такі катастрофічні паводки траплялись в Карпатах раз на 100 років, то тепер вони ставатимуться все частіше і частіше. Це ж не жарт – три такі катастрофічні паводки, які зазнало Закарпаття, за останнє десятиліття! Тому необхідна національна програма протипаводкового захисту всього Карпатського регіону, яка б передбачала комплексний, науковий підхід. 
– Ваші слова ще раз підтверджують народну мудрість: скупий платить двічі. Тепер на ліквідацію потрібні астрономічні кошти. Прем’єр-міністр стверджує, що з надходженням коштів у постраждалі регіони нема проблем. Чи дійсно це так?
 –  Президент не випадково зосередив увагу на проблемах отримання бюджетних коштів, передбачених змінами до державного бюджету на 2008 рік. Про це я також говорив у своєму виступі.
Щоб не бути голослівним, оперуватиму тільки цифрами і фактами. Станом на 18 серпня, тобто у переддень засідання РНБО, область отримала кошти з резервного фонду в сумі 14 млн. грн., з яких на матеріальну допомогу постраждалим виділено 10 мільйонів, а на відбудову об’єктів соціального призначення – 4 мільйони. Із 10 мільйонів на виплату матеріальної допомоги і оздоровлення дітей спрямовано 2,2 мільйона. В залишку на рахунках – 7,8 млн. гривень. В той же час, нам гостро не вистачає коштів на відновлення об’єктів водного і дорожнього господарств, що перебувають у комунальній власності органів місцевого самоврядування. Але ці 7,8 мільйона не можуть бути розподілені і підлягають коригуванню щодо цільового призначення. Така ситуація склалася тому, що Кабмін, не врахувавши пропозицію області, виділив кошти на свій розсуд. Перелік об’єктів і обсягів робіт формувався аврально, просто в нереально стислі строки, при цьому ще й потрібне було погодження 4 міністерств.
Крім того, із визначених в держбюджеті 26,6 мільйона гривень субвенції місцевим бюджетам на ліквідацію наслідків стихійного лиха в область надійшло всього 18,3 мільйонів. При цьому Мінфіном знову ж таки не враховано реальну потребу області за напрямами: 13,3 мільйона спрямовано на виплату матеріальної допомоги і всього 5 мільйонів – на капітальні видатки, хоча потреба на відновлення об’єктів комунальної власності – понад 90 мільйонів. Фінансування решти 8,3 мільйона гривень на капітальні видатки розтягнуто в часі.
Постановою Кабміну внесено зміни, якими розширено напрями використання субвенції. Але ці нові параметри потребують додаткових затрат часу і сповільнюють темпи використання субвенції, оскільки необхідне формування нових або уточнених актів обстежень. При цьому відбувається накладка на вже проведені виплати.
Таким чином складається парадоксальна ситуація: область отримує кошти на ліквідацію наслідків, але не може їх ефективно використовувати, бо як з резервного фонду, так і по лінії субвенції на ліквідацію наслідків стихії надходження випереджають сам процес формування та погодження об’єктів і напрямів, на яких будуть використовуватись ці кошти.
Звичайно, всі зараз працюють в екстремальних умовах. Але важливим є те, що уряд не завжди враховує думку облдержадміністрацій. Як наслідок – значна питома вага коштів державного бюджету обліковується як не використані на рахунках в областях. А крайніми в цій ситуації уряд знову ж таки робить облдержадміністрації. Не забуваючи при цьому ще й "постращати". До прикладу, в області вже працювала Рахункова палата, Генпрокуратура та інші контролюючі органи, які перевіряють використання коштів, які ще навіть не дійшли до розподілу. Деструктив у роботу вносить і відсутність єдиної форми обліку та звітності по державі. Так, до прикладу, Мінфін  факсограмою від 27.07 зобов’язав адміністрації до 10 години наступного дня подати інформацію про збитки від паводку за п’ятьма (!) формами, в тому числі необхідно було навести прізвище, ім’я, по-батькові постраждалих, їхні адреси, площі пошкоджених будинків, перелік втраченого майна і врожаю тощо. І це необхідно було зробити за кілька годин! Міністерства та відомства вимагають від адміністрацій свої форми звітності, які нерідко суперечать одне одному. За цей короткий проміжок часу центральними органами лише по лінії ліквідації наслідків паводку зроблено від області понад 250 різних запитів. В мене таке враження, що головне у боротьбі з ліквідацією наслідків стихії – це папери – звіти, форми, відписки…

Розмовляла Юлія ЛІСНА

За соціально-економічний і культурний  розвиток

За вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурний  розвиток області, високий професіоналізм та з нагоди відзначення Дня незалежності України голова облдержадміністрації Олег Гаваші нагородив Почесними грамотами секретаря виконавчого комітету Берегівської міської ради Вероніку Бендик, Білоцерківського сільського голову, Рахівський район, Юрія Беріндє, Тур’є-Реметівського сільського голову, Перечинський район, Михайла Бігана,  бульдозериста технічної роти військової частини Державної спеціальної служби транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України, солдата Михайла Бідочка та водія-слюсаря технічної роти цієї ж  військової частини, солдата Юрія Терена, Гукливського сільського голову, Воловецький район, Федора Бирака, колишнього директора Липчанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, Хустський район, Івана Гайовича, голову Берегівської міської організації учасників війни, прикордонних військ, військової служби Міжнародної української спілки учасників війни Василя Герасимчука, заступника начальника управління праці та соцзахисту населення Берегівської райдержадміністрації Людмилу Гіріч, депутата Свалявської райради Ігоря Грабаря, старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління Служби безпеки України в області, майора Мирослава Грицька, начальника відділу організації  сприяння працевлаштуванню обласного центру зайнятості Олександра Жигаля, волонтера обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Тетяну Ігнатьо, приватного підприємця, Іршавський район, Михайла Кертиса, начальника відділу бухгалтерського обліку – головного бухгалтера Мукачівського міського центру зайнятості Марію Компанієць, начальника юридичного відділу Мукачівського міськвиконкому Івана Котубея, начальника відділу культури і туризму Іршавської районної державної адміністрації, голову районної організації Всеукраїнського товариства „Просвіта” імені Т.Г.Шевченка Василя Кузана. офіцера фельд’єгерського зв’язку відділу головного управління Державної фельд’єгерської служби України в Ужгороді Романа Льопка,  заступника командира взводу автомобільної роти військової частини Державної спеціальної служби транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України, старшого сержанта Юрія Цифру, начальника фінансово-економічної  служби цієї  ж військової частини, капітана Оксану Малявську, начальника речового складу цієї ж військової частини, прапорщика Віктора Підвисоцького, заступника головного лікаря з лікувальної роботи Мукачівської центральної районної лікарні Василя Мацейка, старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури області, радника юстиції Володимира Машіку, начальника загального відділу апарату Перечинської райдержадміністрації Антоніну Мешко, директора Тишівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, Воловецький район, Василя Могіша, начальника відділу освіти Великоберезнянської райдержадміністрації Миколу Пекаря, делегата І з’їзду Народних Комітетів Закарпатської України Петра Продана, вчителя історії та правознавства Чанадіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, що на Мукачівщині, Петра Рейпаші, заступника голови Свалявської райради Бориса Русина, завідувача хірургічного відділення №2 Хустської центральної районної лікарні Василя Сабадоша, інженера управління Служби безпеки України в області, старшого лейтенанта  Романа Сабова, техніка Хустської стоматологічної поліклініки, депутата Хустської райради Юрія Славу, старшого оператора управління Служби безпеки України в області, прапорщика Наталію Стефанів, старшого помічника прокурора області з питань правового забезпечення, старшого радника юстиції Івана Тегзу, першого заступника Виноградівського міського голови Василя Ціцея, депутата Хустської райради Олексія Цьоку, Новоселицького сільського голову, Виноградівський район, Івана Шутка, оперативного чергового управління Служби безпеки України в області, підполковника Олексія Яцука.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації