Президент України Віктор Ющенко виніс на всенародне обговорення законопроект про внесення змін до Конституції України.  Чи на часі такі кардинальні зміни і що вони дадуть країні? Своїми думками з цього приводу ділиться голова Закарпатської облдержадміністрації Олег Гаваші:
– Чи потрібна Україні нова Конституція? Переконаний, для переважної більшості українців це вже риторичне питання. Ситуація, яка зараз склалася у країні, – це є безперечним свідченням необхідності глибокої реформи всієї системи влади. Якщо ми зараз запитаємо першого зустрічного ужгородця чи міжгірця, чи підтримує він скасування необмеженої депутатської недоторканності, скорочення кількості депутатів Верховної Ради, зрештою, розширення прав регіонів, впевнений, відповідь буде однією – «так!». Такою, як свідчить соціологічне опитування, є думка 85-90 відсотків громадян України.  
Я навів тільки кілька наріжних аспектів, які передбачає президентський законопроект. Загалом же пропоновані зміни до Конституції передбачають системне оновлення конституційного регулювання суспільних відносин в Україні. В ньому значна увага приділена забезпеченню ефективного балансу владних повноважень всіх гілок державної влади, а також органів місцевого самоврядування, що дозволить швидко ухвалювати та реалізовувати рішення.

Детальніше >>>>>>>>>>

Закарпаття – наймолодша область України, унікальна за своїм геополітичним розташуванням. Закарпатську область небезпідставно називають західними "воротами" Української держави у Європейський Союз, адже вона межує з чотирма європейськими країнами – Угорщиною, Польщею, Румунією і Словаччиною.
Майже 80 відсотків території краю займають Карпатські гори, серед яких найвища точка України – гора Говерла. Унікальна природна екосистема Карпатського біосферного заповідника віднесена до найцінніших екосистем Землі і входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Найбільший скарб області – ліси, що займають більше половини її території. За запасами деревини область посідає перше місце в державі.
Ще одне багатство краю – стрімкі гірські потоки і річки, яких нараховується майже 9,5 тисячі, та 137 природних озер, серед яких перлина Карпат – Синевирське озеро. Води закарпатських річок концентрують майже четверту частину гідроенергетичного потенціалу України, що відкриває широкі можливості для розвитку малої гідроенергетики.

Закарпаття має значний природно-рекреаційний і курортний потенціал. На сьогодні розвідано і досліджено 360 джерел і родовищ мінеральних та термальних вод, які за хімічним складом і лікувальними властивостями не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Франції.
Багатою і різноманітною є і мінерально-сировинна база області: розвідано 220 родовищ,  представлених понад 30 видами корисних копалин, серед яких – поліметали, каоліни, кам’яна сіль.
Багатство навколишнього середовища, розвиток туристично-рекреаційної галузі  і розширення транскордонного співробітництва відкривають широкі можливості для успішного розвитку області. Враховуючи всі ці складові, Закарпаття небезпідставно вважається аванпостом України у політиці просування її у Євросоюз. Цьому підтвердження – особлива увагу до регіону Президента України Віктора Ющенка. Ціла низка Указів Глави держави стосується соціально - економічного розвитку області, транскордонного співробітництва тощо.

У матеріалі, що пропонується, подано аналіз соціально - економічного розвитку області за 2005 - 2009 рр.

Детальніше>>>>>>>>>>

Це підтвердив і „Тур’євроцентр – Закарпаття 2009”

Закарпаття знову стало центром українського туризму – Міжнародна виставка-ярмарок „Тур’євроцентр – Закарпаття 2009”, яка відкрилася цього четверга, проводиться в Ужгороді вже увосьме.  Виставку-ярмарок відвідав і голова облдержадміністрації Олег Гаваші.
З кожним роком „Тур’євроцентр” значно розширює свою географію. З року в рік тут знаходять нових ділових партнерів, у тому числі і  зарубіжних.
Однозначно можна констатувати, що із туризмом на Закарпатті ніяк не гірше, а подеколи й краще. Як зауважив заступник голови облдержадміністрації Володимир Гоблик, наша область має надзвичайно високий туристично-рекреаційний потенціал, і його треба сповна використовувати. Останніми роками ця галузь дуже активно розвивається, відкриваються нові туристичні комплекси і санаторії тощо. На сьогодні мережа санаторно-курортних, туристично-рекреаційних та готельних закладів нашої області нараховує 318 об’єктів. Тож цілком закономірно, що все більше відпочиваючих і туристів відвідує нашу область.

Детальніше>>>>>>>>>>

проблеми галузі вивчали на нараді в облдержадміністрації

Стан та перспективи виробництва мінеральних вод Закарпаття було розглянуто на спеціальній нараді, що відбулася у четвер, 10 вересня  в облдержадміністрації. Йшлося про використання родовищ мінеральних вод, про порушення в роботі підприємств, які займаються розливом води. В нараді взяли участь начальник головного управління економіки облдержадміністрації Віктор Погорєлов, начальник управління державної екологічної інспекції Юрій Павлей, представники асоціації виробників мінеральних вод та інші.
На сьогодні на Закарпатті виявлено і досліджено понад 360 джерел мінеральних вод із різними хімічними та лікувальними властивостями. Ліцензії на право використання родовищ мінеральних вод мають 25 підприємств області. Основним ринком збуту закарпатських мінеральних вод залишається Україна, однак частково продукція експортується до Канади, США, Угорщини та Словаччини, а віднедавна і до Білорусі.

Детальніше>>>>>>>>>>

планують до кінця цього року збудувати на Закарпатті

Перший на Закарпатті штучний польдер, будівництво якого розпочате біля сіл Вари і Четфалва Берегівського району, буде зданий вже наступного року, запевнив директор державного підприємства "Об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів  Закарпатської області"  Ростислав Федів. Ця споруда  має захистити від можливих паводків згадані населені пункти,  а також с. Бене, які під час попередніх катастрофічних паводків заливала велика вода.
– У Нідерландах, ФРН, Данії і США польдерами називають осушені,  освоєні і захищені від затоплення ділянки низовин, – продовжує Ростислав Євгенович. – Наш польдер – це одамбована територія зі шлюзами, що має на меті збити натиск води під час можливого паводка. Він "спрямований" проти норовистих Тиси і Боржави. Як тільки річки почнуть виходити за межі допустимого, відкриватимуться шлюзи і вода заповнюватиме акумулюючу ємність – польдер. Завдяки цьому рівень води у Тисі може зменшитися на 40 сантиметрів. А через деякий час, коли річка утихомириться, шлюзи відкриваються знову і вода повертається  у ту ж Тису...
Перший польдер займе 1700 гектарів і  розрахований на 45 мільйонів кубометрів води. Його землі цілком придатні для господарського використання. Тим паче, що ці акумулюючі ємності, як правило, не заповнюються роками. Наприклад, в Угорщині аналогічний об'єкт здали ще два роки тому, але й досі не використовували. До речі, після спуску води у польдері залишається річковий намул – цінне органічне добриво.

Детальніше>>>>>>>>>>

У вівторок, 8  вересня,  голова облдержадміністрації Олег Гаваші провів прийом громадян в Ужгороді, на який прийшло понад двадцять громадян. Люди зверталися до керівництва області з проханнями посприяти вирішенню особистих проблем.
Так, жителька обласного центру, учасниця Великої Вітчизняної війни пані Віра прийшла з проханням допомогти з ремонтом квартири, в якій проживає понад 60 років. Наразі вона живе в квартирі з сином-пенсіонером, грошей на оновлення помешкання не вистачає. Керівник краю пообіцяв, що проблемне питання буде вирішено.
Ще один учасник бойових дій, інвалід пан Іван з села Лази Тячівського району звернувся до Олега Гаваші з проханням забезпечення спецавтомобілем та путівкою в санаторій. В черзі на отримання автомобіля пан Іван перебуває з 2001 року, займаючи  на сьогодні 19-те місце. Оскільки розподіл спецавтомобілів, які закуповують за рахунок державного бюджету, відбувається суворо по списках, доведеться заявнику, коли підійде його черга. Щодо надання путівки, то Олег Гаваші пообіцяв сприяння.
Значна частина звернень стосувалась надання допомоги на лікування, операції. Питання вирішуватимуть по кожному конкретному випадку.
На всі звернення краяни отримала обґрунтовані відповіді та по можливості – допомогу, жодне прохання не пройшло повз увагу голови облдержадміністрації.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

Тому і здобувати її нелегко...

Чотири роки на Закарпатті працює команда однодумців на чолі з Олегом Гаваші. За цей час наш край відзначився на багатьох напрямах, а на окремих зайняв лідируючі позиції в Україні. Висвітлити здобутки та проблеми області має на меті серія публікацій, яку починаємо з управління освіти й науки ОДА: щойно стартував новий навчальний рік, тож ця тема, так би мовити, на часі... Отже, вашій увазі розмова з начальником згаданого  управління Михайлом Мотильчаком.

Фінансування останніми роками поліпшилося

– Здобутки чи не у всіх сферах життя залежать від фінансування. Як із цим на освітянській ниві нашої  області?
– Освіта останніми роками фінансується досить непогано. Видатки на утримання галузі впродовж 2004-2009 років зросли у 4,2 раза. Загальний обсяг бюджетних призначень у 2007 році, приміром, сягнув за 847 мільйонів гривень, у 2008-му – одного мільярда 155 млн. гривень, цьогоріч планується використати 1 мільярд 307 мільйонів. Чи вдасться реалізувати останню цифру, час покаже. Адже глобальна економічна криза триває...

Детальніше >>>>>>>>>>

на неякісні житлово-комунальні послуги

З червня на Закарпатті запрацювала Державна житлово-комунальна інспекція. Завдяки цьому наглядовому органу посилять контроль відносно виконавців – виробників житлово-комунальних послуг, а саме підприємств водо-, теплопостачання, водовідведення і, крім того, стосовно власників житлових будинків, квартир, приміщень та інших суб’єктів у сфері житлово-комунального господарства.
Наразі фахівці сектору державного нагляду та контролю інспекції проводять збір та систематизацію інформації щодо діяльності житлово-комунальних підприємств області, в ході якої вже виявлені окремі порушення як з боку суб’єктів господарювання, так і з боку органів місцевого самоврядування. Так, встановлено, що однією із селищних рад неправомірно прийнято рішення про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків, прибудинкових територій. Тарифи були затверджені із посиланням на постанову Кабміну, яка на той час втратила чинність. Інспекцією направлено відповідну інформацію щодо усунення порушень вимог чинного законодавства голові цієї селищної ради.

Детальніше>>>>>>>>>>

але в деяких гірських районах його досі чекають

У понеділок, 7 вересня, на нараді за участі керівництва головного управління економіки, представників відповідних служб, державних підприємств обговорювали питання забезпечення закарпатців цукром із Держрезерву.
Як повідомив директор державного підприємства «Батьовський КХП» Іван Бірак, на 7 вересня  із Держрезерву надійшло 580 тонн цукру, ціна якого 3,72 гривні за кілограм.  Трохи більше 463 тонн уже реалізовано на ринках області, зокрема в Ужгороді (по вулиці Бородіна, Східна (ринок «Краснодонців»), Заньковецької – Бестужева), Берегові, Мукачеві, Сваляві, Перечині, Чопі, Іршаві.

Детальніше >>>>>>>>>>

Лазещинці знають безліч старовинних рецептів гуцульської ріпи

Цих вихідних у Лазещину, що на Рахівщині, завітати було кілька приводів: аби просто споглядати краєвиди (адже село – між Говерлою та Петросом), аби разом із місцевими жителями відсвяткувати День села, а найголовніше – горяни вчетверте прославляли ріпу, як називають на Рахівщині картоплю. Для цього і влаштували фестиваль «Гуцульська ріпа». Проте лазещинці культ із їжі, ріпи, не робили. Бо ж найголовніше –  збереження прадідівських традицій.
«Зберегти та примножити гуцульські традиції закликає і Президент України Віктор Ющенко», – відзначив у вітальному слові заступник начальника  головного управління – начальник управління з питань європейської інтеграції та туризму і курортів облдержадміністрації Олександр Марченко.
Гуцульська автентичність та не без домішку сучасності – на столі у педагогів Лазещинської школи. Заступник директора цього навчального закладу Мар’яна Делятин каже, що на фестивалі їхній колектив приготував близько двох десятків страв із ріпи.

Детальніше>>>>>>>>>>