У п’ятницю, 26 вересня, голова облдержадміністрації побував із робочою поїздкою на Міжгірщині, де ознайомився із соціально-економічним розвитком району, зокрема будівництвом та реконструкцією освітянських закладів та об’єктів туристичної галузі.

 Перший об’єкт, який цього дня відвідав Олег Гаваші, – будівництво лікувально-оздоровчого закладу „Джерела Міжгір’я” в селі Сойми. Стан готовності десятиповерхової будівлі, розрахованої прийняти понад 500 відпочиваючих, – 80 відсотків. Санаторій спеціалізуватиметься на лікуванні та профілактиці різноманітних захворювань, при цьому тут застосовуватимуть  сучасні медичні технології у поєднанні з природними багатствами краю – унікальною мінеральною водою. Проектом передбачено спальні та лікувальні корпуси, 3 басейни, 2 спортзали, лазні і сауни, профілакторій, їдальню, ресторани, магазин, відділення банку, поштового зв’язку тощо. „На будівництві вже освоєно понад 40 мільйонів гривень. Українські інвестори планують вкласти в об’єкт ще понад 20 мільйонів гривень,”– каже начальник будівництва Анатолій Куліш. Новий санаторій стане другим за велечиною в Україні. Загальна площа приміщень становитиме понад 12 тисяч метрів квадратних. Тут працюватиме в середньому 700 чоловік обслуговуючого персоналу, що надзвичайно для навколишніх гірських населених пунктів, де традиційною є проблема зайнятості. Разом з тим, як слушно зауважив голова облдержадміністрації, вже сьогодні необхідно готувати кадри – від покоївок до медсестер, лікарів. До слова, для цього в Міжгірському медучилищі створюють нові спеціальності, отримає воно і статус коледжу.
„Джерела Міжгір’я” стануть своєрідною візитівкою Закарпаття, тому сервіс для людей, які тут відпочиватимуть, має бути забезпечений на найвищому рівні. Вже сьогодні необхідно думати про відродження традиційних для Міжгірщини промислів, розробляти нові цікаві туристичні маршрути”, – вважає керівник краю.
Наразі на будівництві задіяно понад півтори сотні робітників. Прийняти перших відпочивальників заклад зможе через рік.
Тривають роботи і ще на одному важливому туристичному об’єкті Міжгірщини – Музеї лісу і сплаву. Зруйнований паводками 1998-го та 2001-го років єдиний у Європі такого профілю музей з червня активно відбудовують. Для цього обласною радою створено комунальне підприємство, яке і взялося відродити унікальну споруду. До справи долучаються благодійники, коштом яких і фінансуються роботи. Реконструкцію об’єкта проводять працівники Виноградівського ПМК-78. З початку літа будівельники демонтували зруйновану греблю, вже завершили земляні роботи.. За три місяці будівельники відновили і водну чащу, залили її бетоном. Наразі зводять основу для дерев’яної плотини.
 На кінець вересня вже освоєно майже півтора мільйона гривень. Загалом на відновлення музею необхідно витрати понад 12 мільйонів гривень.
Олег Гаваші висловив задоволення ходом відновлювальних робіт.
– Це той конкретний приклад роботи місцевої влади, який свідчить про спроможність Закарпаття самотужки вирішувати проблеми, на які не звертають увагу в Києві,  – каже керівник краю. – Напівзруйнований музей міг перетворитися на ще одну пам’ятку безгосподарського ставлення. Нині ж є всі передумови для того, щоб унікальний  музей за рік-два став об’єктом уваги численних туристів, і не лише українських.  Найбільше вигоди від того, що заклад знову запрацює, отримають місцеві жителі – з’явиться робота, збільшаться надходження в бюджети навколишніх сіл, а отже, і цей гірський регіон відроджуватиметься.
У селі Верхній Бистрий керівник краю оглянув захисні споруди на річці Ріка, які будівельники відновили після липневого паводку. Загалом тут зведено майже 700 метрів берегоукріплень, проведено розчистку русла річки. Роботи вдалося завершити за місяць, при цьому будівельники освоїли            1 мільйон 170 тисяч гривень. „Захисні споруди дозволять вберегти від підтоплення лівобережну частину села”,– констатує головний інженер Хустської ПМК-240 Василь Гечка.
Більша частину часу в ході робочої поїздки була присвячена вивченню питання роботи закладів освіти Міжгірщини. В селі Синевирська Поляна Олег Гаваші відвідав нещодавно відкритий дитсадок „Веселка”. „Понад 15 років село не мало дошкільного закладу. Новий дитсадок відвідують 36 дітей, маємо ще 7 заяв від батьків, – каже сільський голова Юрій Горват. – Третій рік поспіль у селі спостерігається справжній бейбі-бум. Лише за вісім місяців цього року у Синевирській Поляні народилося 31 немовля. Маємо найбільше багатодітних матерів у області, які виховують п’ятеро і більше дітей, – їх у нас 104! Тому дитсадок є дуже потрібний у селі”. Здешевити будівництво вдалося завдяки місцевій громаді – селяни власноруч заклали фундамент двоповерхової будівлі. Сільський голова  також говорить про необхідність відкриття в Синевирській Поляні і шкільного інтернату. Наразі з найбільш віддалених присілків діти ночують у тому ж дитсадку – їм виділено 2 кімнати. "До сільради входить 14 присілків, тому діти з них чимало часу витрачають на те, щоб дістатися до школи. Якби в селі був інтернат, для багатьох учнів та батьків це стало б вирішенням багатьох проблем”,  – каже Юрій Горват.
У сусідньому селі Синевир керівник краю відвідав початкову школу, де нещодавно завершився капітальний ремонт. Тут більше 100 тисяч гривень було витрачено на реконструкцію  дерев’яної будівлі, зведеної в тридцятих роках минулого століття. „Металопластикові вікна та сучасна сиситема електроопалення забезпечать взимку стабільну температуру в класах”, – переконана завуч школи Марія Фетько. Після реконструкції в початковій школі вдалося обладнати два додаткові класи. „Досі частину уроків доводилось проводити у будівлі сільради, зараз всі діти навчатимуться в нормальних умовах,” – тішиться педагог.
У селі Негровець голова облдержадміністрації оглянув хід будівництва нової школи. У старій, визнаній ще десять років тому аварійною, нині навчається 360 учнів. Зведення нової школи розпочалося у 2007  році. Цього року будівельниками буде освоєно майже півтора мільйона гривень. До грудня планується перекрити двоповерхову будівлю. "Щоб завершити будівництво, наступного року потрібно ще принаймі мільйон гривень, – каже голова Міжгірської райдержадміністрації Іван Роман. – Визначаємось із вибором типу опалювальної системи у закладі. Газ в селі буде ще не скоро, а з електроенергією інколи виникають перебої", – каже керівник району.
Збудувати в новій школі котельню, що працюватиме на брикетах, зроблених з  відходів деревини, запропонував керівник краю. „З першого грудня на Міжгірщині відкривається підприємство, яке виготовлятиме спеціальні брикети з тирси. Зважаючи на щорічне подорожання як газу, так і електроенергії і враховуючи значні запаси в районі сировини для виробництва цих брикетів, бюджетні заклади  можуть зекономити значні кошти при переході на такий альтернативний вид опалення”, – переконаний Олег Гаваші.
Рішення про будівництво ще однієї нової школи на Міжгірщині було прийнято головою облдержадміністрації після відвідання навчального закладу в селі Річка. Тут понад 120 дітей навчаються в приміщенні колишньої фари, якій понад 100 років. Щодо умов це чи не найгірша школа в області. Проект нового навчального закладу був розроблений ще 15 років тому. Пізніше його чотири рази коригували, але до будівництва справа так і не дійшла. Вже в понеділок Олег Гаваші розпорядився внести цю школу у план будівництва першочергових об’єктів. „Дванадцять років діти проводять у стінах школи. Завдання влади – створити всі необхідні умови, щоби навчальний процес  в міських та сільських школах був на однаково високому рівні”, – констатував голова облдержадміністрації.
Підсумовуючи результати робочої поїздки, Олег Гаваші наголосив на тому, що Міжгірський район є свого роду прикладом вдалого поєднання зусиль влади та громади сіл при вирішенні тих чи інших проблем. „За кошти районного, сільського бюджетів та власне за підтримки мешканці сіл тут самотужки розпочинають будувати школи, дистадки, дороги. Обласна влада в свою чергу обов’язково долучатиметься до таких проектів, в реалізації яких зацікавлені насамперед громада району”, – каже керівник краю.
„Я на сто відсотків впевнений, що наступного року ми завершимо будівництво школи в селі Негровець, розпочнемо зводити навчальний заклад у Річці. Є впевненість і в тому, що в районі з 2009 року розпочнеться перехід на викорстиння енергозберігаючих технологій та альтернативних видів опалення, зокрема в бюджетних установах”, – підсумував Олег Гаваші.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

Питання впорядкування роботи ринків області вчергове стало темою наради, яку провів голова облдержадміністрації Олег Гаваші за участі начальників управлінь та відмоств. Йшлося насамперед про проблему стихійної торгівлі, факт існування якої завдає збитків як економіці області, так і іміджу краю, а також одночасно є ймовірною загрозою санітарно-епідеміологічній ситуації в краї.
 У вересні на Закарпатті знову зафіксовано зростання кількості сіл та селищ, де здійснювалась стихійна торгівля. Загалом у 14 населених пунктах працюють несанкціоновані ринки. Проблемою залишається і діяльність ринків обабіч основних магістралей краю. Вони створюють в першу чергу небезпеку для учасників дорожнього руху. Зокрема це ринки в Розівці, що біля Ужгорода, на автодорозі поблизу Мукачева, Чинадієві, Великій Копані, Грушові, Тересві та Солотвино. 
 За результатами перевірок обласної санепідемстанції на 42 відсотках перевірених ринків зафіксовано порушення вимог санітарного та ветеринарного законодавства. До прокуратури передано справи по 10 ринках, які продовжують працювати, незважаючи на винесені постанови про призупинення діяльності. Це ринки міст Ужгород, Хуст, Свалява, селища В. Березний, Іршавського та Хустського районів.
 – Проблеми стихійної торгівлі неодноразово розглядались на нарадах, колегіях, але говорити про остаточне вирішення питання не доводиться. Якщо по звітах ситуація виглядає непогано, то реальний стан справ значно гірший. На багатьох ринках краю стихійна торгівля залишається звичним явищем. Продукти харчування реалізуються інколи безпосередньо на тротуарі, при дорозі. Рейди та перевірки, що проводяться, дають дво-, триденний ефект. Потрібно ставити за основну мету не  лише закривати такі ринки, необхідно в першу чергу створити  належні умови торгівлі, ліквідувати порушення що стосуються санітарно-епідеміологічної ситуації, – вважає голова облдержадміністрації Олег Гаваші.
 Приклад більш ніж восьмирічної боротьби за наведення елементарного порудку на ринку міста Хуст навів міський голова Михайло Джанда. За його словами,  порушення на центральному ринку є більш ніж кричущими, але чимало контролюючих служб роками ігнорують цю проблему.
– На ринку нема водоканалізаційного забезпечення, ширина проходів становить півметра замість необхідних двох, смітники розташовані безпосередньо біля місць торгівлі, майже половина підприємців працюють без відповідних документів. Три прилеглі до ринку вулиці перетворені на місце торгівлі продуктами харчування. За останні сім років міською радою прийнято 11 рішень, якими ми зобов’язуємо відповідні служби навести порядок, але віз і нині там, – констатує Михайло Джанда.
Міський голова наголосив, що наразі в Хусті немає проблем з вільними місцями торгівлі. "Є відверте небажання людей, що „кришують” цей бізнес, навести елементарний порядок на центральному ринку міста",– вважає Михайло Джанда.
 За результатами засідання керівник краю дав доручення начальникам управлінь та відомств до 10 жовтня, коли відбудеться чергова нарада з питань діяльності ринків, розробити реальні заходи, які дозволять ситуацію  по Хустському ринку вивести з глухого кута.
– Системно працюючи, порядок у цій сфері буде наведений, – переконаний Олег Гаваші.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації 

Для допомоги постраждалим від липневого паводку благодійники перераховували кошти, які акумулювались на рахунках Міністерства праці і соціальної політики України і були розподілені між постраждалими областями. Перший віце-прем’єр-міністр О. Турчинов видав доручення Мінпраці терміново розробити форми реєстрів та звіту, за якими на місцях мали виплачувати кошти. А облдержадміністрації до 27 вересня повинні здійснити ці виплати.
 Закарпаття отримало 2 мільйони 59 тисяч 700 гривень ще 22 вересня. Ці кошти мають бути виплачені майже 2,4 тисячі постраждалим від паводку громадянам. Однак гроші лежать на рахунку облдержадміністрації, оскільки станом на 12 годину 24 вересня область так і не отримала затверджених форм реєстрів і звіту, без яких неможливо здійснювати виплату. Про це облдержадміністрація 23 вересня повідомила Кабінет Міністрів, однак заходів не було вжито.
 У середу голова облдержадміністрації Олег Гаваші зібрав термінову нараду за участю керівників структурних підрозділів, що мають стосунок до зазначених виплат. Перед керівниками поставлено завдання якнайшвидше провести необхідну роботу, щоб бути готовими до виплати коштів одразу після отримання форм реєстрів і звіту.
 Голова облдержадміністрації надіслав телеграму Прем’єр-міністру України, в якій повідомляється про ситуацію. "Затримка з виплатою коштів спричинює дестабілізацію роботи органів влади на місцях та створює соціальну напругу серед населення… Вимагаючи від облдержадміністрацій забезпечити виплату коштів до 27 вересня ц. р., першим віце-прем’єр-міністром України О. Турчиновим не забезпечено виконання свого ж доручення", – йдеться зокрема у телеграмі.
 Олег Гаваші просить Прем’єр-міністра вжити заходів впливу щодо винних у затримці з виплатою постраждалим благодійних коштів – 1-го віце-прем’єр-міністра О. Турчинова та керівництва Мінпраці.

Управління інформації та зв’язків

із громадськістю облдержадміністрації

На 15 вересня (дані оновлюються в кінці тижня) до роботи в осінньо-зимовий період в цілому підготовлено 3027 будинків, відремонтовано 88,4 відсотка систем гарячого та 87,9 відсотка холодного водопостачання. Трохи краще до зими підготовлені котельні – 90,5 відсотка комунальних та 94,8 відсотка відомчих котелень. Капітально відремонтовано 38 котелень. Роботи продовжуються.
Загалом до початку опалювального періоду в області передбачено підготовити 3403 житлових будинків, 867 котелень, 271,4 кілометра тепломереж, 31 центральний тепловий пункт, 47 водопровідних та 49 каналізаційних насосних станцій.
Повністю до зими підготовлено та забезпечено вугіллям на опалювальний сезон всі шкільні (705) та дошкільні навчальні заклади (518) області. Готові до роботи в зимових умовах і 57 лікарень (96,6%). Переважна більшість цих закладів переведена на автономне опалення.
До зими готові й потерпілі від паводку райони. Зокрема, на Рахівщині та Тячівщині в деяких будинках було підтоплено котли автономного опалення, їх відновили.
Протягом січня – серпня цього року рівень розрахунків споживачів Закарпатської області за послуги теплопостачання становив майже 94 відсотки.
– У державному рейтингу по рівню оплати за природний газ за              8 місяців цього року (разом із підприємствами теплокомуненергетики) область займає 9 місце, що відповідає рівню – 102,9 відсотка (по Україні – 102,3%). Якщо ж не враховувати підприємства теплокомуненергетики, які напряму розраховуються з ДК "Газ України", то середній рівень розрахунків області – 116,9 відсотка, – каже голова облдержадміністрації Олег Гаваші. – Бюджетні установи, що фінансуються з місцевого бюджету, розраховуються у повному обсязі. Сімсот тисяч гривень боргують установи, що фінансуються з державного бюджету, – тобто структури Міноборони, МВС тощо. Але важелів впливу обласна влада на них не має.
Проблема в тому, що разом із поточними розрахунками за природний газ споживачі області погашають заборгованість минулих періодів. Станом на 1 вересня 2008 року заборгованість споживачів області перед ВАТ ”Закарпатгаз” із врахуванням розрахунків попередніх періодів становить 5,1 млн. грн., зокрема найбільший споживач – населення – боргує 4,4 мільйона. В той же час постановою Кабміну передбачено областям субвенції з держбюджету на погашення різниці в тарифах, зокрема і на теплову енергію. Кошти зараховуються взаємозаліком. Враховуючи, що ДК "Газ України" в односторонньому порядку, без погодження з облдержадміністраціями, поточну проплату зараховувала у погашення боргів за минулі роки, зростав борг цього року. Тепер же ДК "Газ України", як і минулого року, до мінімуму зменшує області ліміти природного газу. А на жовтень взагалі ще нема лімітів. Не укладено і контрактів. А це означає, що не тільки котельні не зможуть розпочати роботу, а й може бути припинена подача газу і тим споживачам, що мають індивідуальне опалення і вчасно розраховуються за спожитий газ.
Закарпаття – специфічна область: у нас нема великих промислових підприємств, основний споживач – населення. На його долю та ще підприємств теплокомуненергетики, які також в основному надають послуги населенню, припадає відповідно понад 75 та 62 відсотки споживання газу. Причому ці обсяги зростають з кожним роком, адже у нас активно газифікуються населені пункти. Адміністрація неодноразово зверталася у Мінпаливенерго та НАК ”Нафтогаз України” з проханням збільшити області обсяги виділення лімітів. Однак нас не хочуть чути.
Хочу підкреслити, що розрахунки населення і бюджетних установ області є найвищими в Україні. Парадокс в тому, що населення з ВАТ „Закарпатгаз” розрахувалось за 9 місяців цього року на 122,7 відсотка. Але в ДК "Газ України" розрахунок області вже чомусь опинився на рівні 97,6 відсотка (по Україні – 91,2 відс.). Куди ж поділися кошти? Це можна пояснити хіба бездіяльністю або корпоративними інтересами керівництва ВАТ „Закарпатгаз” і ДК ”Газ України”. Це робить область заручниками ситуації, чим дестабілізується економіка області та створюється соціальна напруга. Важелів же впливу на "Закарпатгаз" не маємо жодних. Адже контроль за дотриманням ліцензійних умов здійснюють Національна комісія регулювання електроенергетики України та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування. Адміністрація не має можливості контролювати дотримання нормативів розподілу коштів, що надходять на рахунки зі спеціальним режимом використання природного газу, оскільки алгоритм розподілу коштів щомісячно погоджується з НАК „Нафтогаз України”. Про виникнення розбіжностей між отриманими коштами від споживачів природного газу області та рівнем розрахунків ВАТ „Закарпатгаз” і підприємств теплокомуненергетики з ДК „Газ України” згідно з укладеними договорами облдержадміністрація взнає останньою через те, що такі договори не погоджують з адміністраціями.
– Щороку на початку опалювального сезону як прості споживачі тепла, так й органи влади перебувають у стані тривожного очікування: як перезимуємо? – продовжує Олег Гаваші. – А все через те, що система житлово-комунального господарства всієї країни вже давно загрожує колапсом. Тому періодично виникають все нові і нові Алчевськи. Наразі далі грандіозних планів-прожектів по реформуванню галузі уряд не йде. Наведу тільки один приклад. Відповідно до загальнодержавної програми на реформування та розвиток житлово-комунального господарства на 2008 рік області передбачалось виділити з держбюджету 11 млн. 529,8 тис. гривень. Наразі нема жодної копійки. Як нам повідомили, у кращому випадку область до кінця року отримає 32 відсотки цих коштів. А на порозі вже жовтень. Коли встигнути освоїти навіть цей мізер?
Але як би там не було, ми зобов’язані все зробити, щоб в області опалювальний сезон розпочався вчасно. У середу, 24 вересня, я підписав розпорядження, яким рекомендовано органам місцевого самоврядування розпочати опалювальний сезон для закладів соціального захисту, охорони здоров’я, освіти, культури та населення з 24 вересня ц. р., – повідомив Олег Гаваші.

Управління інформації та зв’язків

із громадськістю облдержадміністрації

На базі Закарпатського вертолітного об`єднання планують створити вертольотобудівний консорціум

Наразі близько 20 державних і приватних підприємств висловили готовність  взяти участь у створенні вертольотобудівного консорціуму. Про це заявив перший заступник міністра промислової політики Віталій Немилостивий. Заступник міністра висловив надію, що в 2009 році держава знайде кошти на фінансування цього проекту, метою якого є започаткування серійного виробництва українського вертольота вже через три роки. І додав, що між підприємствами, зацікавленими у створенні консорціуму, існує домовленість про те, що базовим виробництвом стане державне підприємство "Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання", яке знаходиться в селищі Дубове Тячівського району. 
До майбутнього  консорціуму увійде і приватне конструкторське бюро „Вертикаль”, у якого вже є напрацювання власного вертольота КТ-112. Характеристики вертольота дозволяють йому бути одним із кращих у своєму класі. Цей легкий багатоцільовий вертоліт можливо використовувати для патрулювання лісових масивів, рятувальних робіт, а також для вантажопасажирських перевезень. Його приблизна вартість становитиме від 200 до 400 тисяч доларів США, що значно дешевше закордонних аналогів. Презентація цього легкого багатоцільового вертольота відбулася у травні, і в ній взяв участь Президент України. Свого часу Віктор Ющенко відвідував вертолітне об’єднання в Дубовому і пообіцяв сприяти відродженню підприємства. В червні цього року видано Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо створення легкого багатоцільового вертольота", який відкриває зелене світло розвитку цього дубівській "вертолітці". Адже ініціатори створення консорціуму планують розпочати серійне виробництво нового українського вертольота саме на базі Закарпатського вертолітного виробничого об’єднання.
Свого часу це підприємство, створене в 1978 році, належало до стратегічних. Тут виробляли вузли та агрегати для авіаційної галузі, зокрема ще у 1984 році – агрегати до легкого вертольоту Мі-34. Тоді на підприємстві працювало понад три тисячі фахівців, воно було відоме по всьому Союзу. Але після розпаду СРСР обсяги замовлень зменшилися в десятки разів, а згодом виробництво майже зупинилося.
Після реорганізації підприємство передали в підпорядкування Міністерству промислової політики, однак реальної підтримки з боку держави так і не було надано. Останніми роками  тут  виготовляють крісла для літаків для Ульяновського авіаційного заводу та… санчата. Наразі в об’єднанні, згідно зі штатним розписом, нараховується 157 чоловік, майже всі вони працюють лише на пів-ставки, підприємство має заборгованість зі сплати податків та зборів.
Відродити колишню славу дубівських вертолітників – таке завдання ставить перед собою обласна влада.
– Перший крок до цього вже зроблено, – каже Олег Гаваші, голова облдержадміністрації, – ми пройшли етап переговорів і зараз починаємо реалізацію проекту. Важливо, що в Дубовому ще залишились хороші спеціалісти, тож буде кому працювати. Зі збутом продукції проблем не буде – цей сегмент ринку у нас в країні абсолютно не заповнений.

Управління інформації та зв’язків
 із громадськістю облдержадміністрації 

Перші гуманітарні вантажі почали надходити ще на початку серпня. На 22 вересня в постраждалі внаслідок паводку райони прибуло  19 вантажів із дев’яти європейських країн. Їх загальна вартість – 2 мільйони 720 тисяч гривень. 
Найвідчутніше допомагають угорці – за цей час вони надіслали 3 вантажі загальною вартістю майже 1,7 мільйона гривень. Закарпаттю допомагають обладнанням, одягом, продуктами харчування, меблевими наборами, медикаментами, будівельними інструментами та матеріалами.  До кінця вересня у постраждалі райони надійдуть ще два вантажі – представники Церкви євангельських християн-баптистів з німецького міста Андернах планують передати в Ясінянський територіальний центр обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян  вантаж одягу, меблів, засобів гігієни загальною вартістю майже 23 тисячі доларів США. Ще один вантаж від швейцарської місії „Світло на Сході” отримають мешканці селища Буштино Тячівського району. Благодійники планують надіслати одяг та меблі.
 Наразі триває розподіл гуманітарних вантажів, що надійшли   на Закарпаття. Фактично вже розподілено допомогу на суму 1 мільйон 214 тисяч гривень. Отримали її бюджетні установи Рахівського району: центральна районна лікарня, дитячі садочки, школи та лікарня у селищі Ясіня. Допомога населенню постраждалих сіл надходить через Рахівський та Ясінянський територіальні центри управління праці та соціального захисту, Товариство Червоного Хреста та через релігійні і громадські організації району. На Тячівщині та Хустщині допомогу розподілили в організаціях Червоного Хреста та через територіальні центри управління праці та соціального захисту.
 Допомогу отримали й організації, які причетні до ліквідації наслідків стихійного лиха. Угорці надіслали для Закарпатського виробниче управління по меліорації комплект техніки та спецзасобів на загальну суму майже 780 тисяч гривень. Відчутну допомогу обладнанням отримали і в управліннях МНС, охорони здоров’я, в обласній санепідемстанції та обласній інфекційній і клінічній лікарнях.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

Міжнародний фестиваль телевізійних та радіопрограм для національних меншин “Мій рідний край” вдесяте відбувся у нашому краї. Це – єдиний подібний захід в усій Європі. І – надзвичайно потрібний, що й підтвердив увесь перебіг великого форуму. В його рамках пройшов не тільки конкурс тематичних телерадіопрограм, але й поїздка до Словаччини, Угорщини і Румунії з відвіданням тамтешніх телерадіостудій й ознайомлення з принципами роботи суспільного мовлення. А також – акція «Етно-казанок» - незабутній вечір міжнародного конкурсу з приготування не тільки телесюжетів, але й бограча…
Міжнародне журі фестивалю зауважило: рівень програм щоразу є вищим - радіопередачі й фільми глибше і цікавіше розробляють тему національних меншин. Україна, Білорусія, Угорщина, Словаччина, Польща, Румунія, Австрія, Німеччина, Сербія, Македонія… Представники цих держав подали на загал близько 70 телефільмів та 40 радіопрограм. Відзначали власників трьох гран-прі («золотий», «срібний» та «бронзовий» едельвейси для радіо і телебачення), а також, зокрема, кращі звукорежисерську, операторську, режисерську, а ще - авторську роботи. Такими визнали радіопрограму з Полтави «Діти сонця і багаття» і фільм телебачення Воєводини (Сербія) «Разом». Журналістка телеканалу «Тиса-1» Наталя Штефуца названа кращою телевізійною ведучою за фільм «Два береги». Один із двох «Золотих едельвейсів» залишився на Закарпатті: гран-прі за радіороботу “Ярослава і Ласло” отримали наші журналістки Таїсія Грись і Вікторія Петішко. Фільм «У пастці. Забута історія ромів Косова» приніс «Золотого едельвейса» Будапештському «Дюна-ТБ» та авторці Каталін Баршонь. Фільм уже увійшов у 25 найкращих програм міжнародного конкурсу в Монте-Карло, а розповідає він про табір біженців, розміщений на території забрудненого важкими металами заводу і – безвихідь його мешканців…
Кращих названо, і варто згадати, що передувала фестивалю міжнародна поїздка: представники державних телерадіокомпаній України відвідали Словацьке телебачення у Кошіце, провідне Угорське телебачення та радіо в Будапешті, познайомилися із представниками румунської комерційної телекомпанії “Акса” із Бая-Маре та регіональним радіо Клуж-Напока (Румунія).
Цікавість викликала не тільки власне «кухня», себто, умови роботи європейських колег, але і те, як вдається словакам і угорцям втілювати концепцію суспільного мовлення. Вочевидь, здобутий досвід згодиться українцям при побудові власного громадського радіо і телебачення, адже зараз  багато питань викликає доля державних ЗМІ. Утім, відзначали генеральні директори ОДТРК із різних регіонів, в Україні вже давно мовлять майже за суспільною моделлю: саме обласні студії і відповідають потребам своїх громад, і приділяють увагу дитячим, просвітницьким, культурологічним програмам тощо. І, звичайно, передачам для національних меншин. До речі, Закарпатська ОДТРК – попереду і в приготуванні цього продукту, адже наша студія мовить не лише українською, але й угорською, словацькою, румунською, німецькою, а віднедавна ще й русинською, ромською і російською... А як наголосили угорські телевізійники, саме надаючи в ефірі місце для показу національних особливостей, разом творимо спільну Європу. (Ну як тут знову не згадати про великий спільний казанок?)
І – не забуваймо про новини: водночас і серце, і обличчя кожного каналу. Угорці виходять із 13 випусками новин на добу, плюс щоденна годинна інформаційно-підсумкова програма «Вечір», кожен ефір якої дивляться близько півмільйона глядачів. Як відзначив головний редактор інформаційної служби Угорського телебачення Габор Сюч, саме від якості новин залежить, чи відповідає телебачення вимогам суспільного мовлення. Що ж - телеканал “Тиса-1” знайомий із європейським досвідом, а служба інформації чекає на оновлення технологій виготовлення свого продукту... В Україні, до речі, до 2012 року телемовлення перейде на новий цифровий формат, а у певних регіонах цей процес уже розпочався. Так що ми готуємо таки за подібними до європейських рецептами…
Ювілейний «Мій рідний край» привернув неабияку увагу: дійство відвідав Анатолій Мураховський – в.о. голови Держкомтелерадіо України, який відзначив, що проводити такі фестивалі - необхідно, адже це, зокрема, і школа журналістики, і спілкування професіоналів, і можливість потурбуватися про те, якими завтра будуть електронні ЗМІ. Фестиваль залучив чимало партнерів, які підтримали Закарпатську ОДТРК і допомогли організувати дійство на найвищому рівні. Великий внесок в організацію фестивалю зробила Закарпатська обласна державна адміністрація. Відвідало захід чимало високий гостей, які вітали телевізійників і радійників, наголошували на їхній важливій ролі у сучасному світі. Учасників фестивалю привітали і голова облради Михайло Кічковський,  заступник голови–керівник апарату облдержадміністрації Михайло Попович, начальник управління інформації та зв’язків із громадськістю Віктор Дрогальчук.  Чи не всі ОДТРК України транслювали фестиваль “Мій рідний край”: церемонію відкриття, нагородження переможців і – той самий “Етно-казанок”, в якому другого фестивального дня варилися і телесюжети, і бограч. Змагалися 5 міжнародних команд, а перемогли «німці» на чолі із редактором програм німецькою мовою телеканалу “Тиса-1“ Наталією Гузєєвою. Лише трохи поступилися угорці і румуни, і – словаки та русини, до речі, кожна команда залучала до приготування гостей – телевізійників і радійників з різних регіонів. Що довело – найкращий смак народжується саме із уміння поєднати найрізноманітніші компоненти. А на десерт до бограчу було багато цікавого спілкування колег…
Тим часом у великому казанку телерадіомовної галузі України вариться наше спільне майбутнє – це довів ювілейний “Мій рідний край”. Адже ж важко уявити смак сучасного життя без мас-медіа, тим паче, що сучасні радіо і телебачення не просто дають почути і побачити, яким є життя – як в глобалізованому світі, так і в найменших, але цікавих закутках провінцій – але й впливають на нього. І важливо, аби цей уплив був позитивним. Власне, і для цього також уже вдесяте відбувся наш фестиваль. Тож чекаймо на одинадцятий “Мій рідний край”. Який обіцяє кипіти не гірше і приготувати дещо не менш смачне й особливе…

Алла Хаятова
На фото С. Гудака:
1. Закарпаття – як великий етно-казанок (під час конкурсу на приготування бограчу не бракувало і фольклору);
2. А найсмачніші телесюжет і бограч приготувала Наталія Гузєєва – редактор програм німецькою мовою телеканалу «Тиса-1»

У суботу, 20 вересня, в селі Кострино, Великоберезнянського району, відбувся День добросусідства між нашою областю та Підкарпатським воєводством. Делегацію нашої області очолювали голова обласної ради Михайло Кічковський та голова Великоберезнянської райдержадміністрації Мирослава Каламуняк, Підкарпатське воєводство – віце-воєвода Малдожата Хоміч та віце-маршалек Збігнєв Зьобро. Хоча кордон між двома прикордонними регіонами проходить малозаселеною гірською місцевістю, та це не заважає активній співпраці двох сусідів. Підтвердженням цьому є угода про співробітництво, яка була підписана між регіонами кілька років тому.
Як зазначалося на святі, Польща займає п’яте місце за рівнем інвестицій в економіку області. В нас діє понад двадцять підприємств з польським інвестиціями. Швидкими темпами зростає товарообіг між двома регіонами.
Під час проведення Дня добросусідства було згадано й про Чемпіонат Європи з футболу «Євро-2012». Саме з цією подією пов’язують сподівання мешканці навколишніх сіл на швидке відкриття пункту пропуску на українсько-польському кордоні.
А спільність традицій двох народів підкреслив концерт за участю українських та польських фольклорних колективів.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

Голова облдержадміністрації особисто контролює роботи з ліквідації наслідків липневого паводку. У понеділок, 22 вересня, Олег Гаваші побував у населених пунктах Рахівщини та Тячівщини. В селищі Ясіня керівник області провів прийом громадян.
Здебільшого до керівника краю заявники зверталися з проханням продовжити ремонт пошкоджених доріг, водозахисних споруд тощо. Просили і матеріальну допомогу,  в основному – на лікування. Більшість проблем ясінянців вирішено одразу, по деяких голова облдержадміністрації дав доручення розібратися в найкоротші терміни.
Того ж дня керівник краю побував в найбільш потерпілих від липневого паводку населених пунктах Рахівщини. Олег Гаваші також ознайомився із ходом відновлювальних робіт і в Тячівському районі, зокрема у Тересві та Грушеві, де також зустрівся та поспілкувався з місцевими мешканцями.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

Тут відбувся фестиваль – ярмарок «Гуцульська бринза»
Шість родин мали особливий настрій на обласному святі "Гуцульська бринза", що проводилось цієї неділі у Рахові: голова облдержадміністрації вручив їм документи на будинки. Їхні домівки зруйнував липневий паводок, і зараз вже придбано цим сім’ям  оселі.

      Недільний  день на Рахівщині після зливних дощів, ніби на замовлення вівчарів, видався погожим і по-осінньому теплим.  Рахівчани, гості гуцульської столиці із Угорщини, Чехії, Словаччини, Румунії та інших країн й областей України, зібралися в урочищі Буркут,  щоб відзначити IX фестиваль-ярмарок «Гуцульська бринза». Уже традиційно свято розпочалося в центрі Рахова. Представники сільських та селищних рад, художні колективи по сигналу трембіт почали хід до амфітеатру «Буркут». Попереду вівчарі на конях в національному одязі, трембітарі, оркестри гуцульських народних інструментів, керівники області та району, гості фестивалю.                                                 
          Вітаючи організаторів та учасників свята, голова Закарпатської облдержадміністрації Олег Гаваші відзначив, що "Гуцульська бринза" стала своєрідною візитівкою гірської Рахівщини, брендом, який працює на популяризацію самобутніх традицій нашого краю. Вона увібрала у себе красу цього гірського краю, стародавні традиції гуцулів-полонинників, їх побут, ремесло, культуру, гостинність, здобутки.
Як зазначив керівник області, необхідно все зробити, аби відродити вівчарство, бо в гірських районах нема альтернативи цій галузі. Адже і сьогодні, в епоху суперсучасних технологій та матеріалів, м'яка овеча вовна і смачна бринза, що дарує силу і здоров'я, залишаються продуктом № 1.       Вівчарство для гірських районів області – одна з провідних галузей сільського господарства. Загалом за підсумками 2007 року у всіх дворогосподарствах області вирощували понад  97 тисяч  овець. У порівнянні з попереднім роком приріст становив 114,5 відсотка. Збільшується протягом останніх років і поголів’я овець у Рахівському районі. Зростають  бюджетні асигнування на розвиток вівчарства. Якщо у 2006 році на підтримку галузі Рахівському району було виділено 175,2 тисячі гривень з державного та 42,6 тисячі – з обласного, то у 2007 році  відповідно 240,1 тисячі з державного та 52 тисячі – з обласного, а в поточному році 356,6 з державного та 59,7 тисячі з обласного бюджетів.
Голова облдержадміністрації  вручив кращим вівчарям Рахівщини Почесні грамоти облдержадміністрації та цінні подарунки – телевізори і мікрохвильовки. Приємною новиною для мешканців Рахівщини стало і те, що Діловецька загальноосвітня школа отримає новенький "Шкільний автобус", а Стримбівська, Богданська, Видричанська та Плаюцька загальноосвітні школи – комп’ютерні класи. До речі, цього року такі комп’ютерні класи вже отримали Рахівська ЗОШ № 2, Діловецька та Середньоводянська школи, а  учні Лугівської ЗОШ з початку навчального року доїжджають на заняття на новенькому "Шкільному автобусі" .
        – Так сталося, що проведення цьогорічного фестивалю було під питанням. Липневий паводок завдав колосальних збитків  інфраструктурі району, зруйнував і пошкодив оселі горян, – сказав Олег Гаващі. – Сьогодні вже зроблено багато, але потрібно не один рік, щоб не тільки ліквідувати наслідки стихії, а і головне – вберегти населені пункти від можливого повторення такої біди. Президент України Віктор Ющенко особисто побував у постраждалих населених пунктах і поставив завдання до холодів відбудувати зруйновані оселі та взяв його виконання завдання під особистий контроль.
         Він відзначив, що будівництво йде повним ходом, десь роботи наближаються до завершення, десь ще потрібно певний час, але однозначно до кінця жовтня всі постраждалі сім’ї справлять новосілля. Він подякував всім районам області, містам Мукачево і Хуст, які  надали  допомогу у ліквідації наслідків стихії і зараз будують зруйновані оселі.
Від імені тих, хто цього дня отримав будинки, сільський голова Лазещини Іван Пранничук зачитав Подяку Президенту України Віктору Ющенку за реальну  підтримку тих, хто опинився у біді, за громадянську позицію керівника держави.
  А далі свою майстерність на святі демонстрували у вмінні приготувати бринзу представники сільських громад, вівчарі, а на сцені – артисти.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації.