Дата: 19.10.05 12:05  

4. ЕТАПИ ТА МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ
Визначальною складовою Концепції сталого розвитку Закарпатської області є формування регіонального господарського механізму, в основі якого повинна бути закладена соціально-орієнтована економічна система ринкового типу. Саме такий тип господарського механізму здатний ефективно здійснювати регулятивну функцію соціально – економічного розвитку регіону.
Основний принцип функціонування регіонального механізму еколого-економічного та соціального розвитку полягає в оптимальному поєднанні державного регулювання на рівні регіону з широким залученням органів місцевого самоврядування та механізму ринкового саморегулювання, що забезпечить необхідний  динамізм економічного та соціального зростання регіону. За рахунок створення системи збалансованого управління розвитком регіону, раціонального використання ресурсного потенціалу стимулюватиметься охорона довкілля та відновлення його природних властивостей.
Важливим є забезпечення формування ефективної внутрігалузевої та міжгалузевої структури виробництва, яка б відповідала умовам і потребам регіону та держави в цілому, формування економічно збалансованого промислового та аграрного виробництва в низинних, передгірних і гірських районах з врахуванням їх природно–ресурсного потенціалу, його раціональне використання, дотримання норм екологічної безпеки тощо.
Базовим елементом господарського механізму регіонального розвитку є відносини власності та їх вдосконалення. Головне завдання регіональної влади у цій сфері - забезпечення рівних конкурентних умов для всіх форм власності. Визначальним критерієм оцінки ефективності тієї чи іншої форми власності в процесі її функціонування повинна бути  економічна і соціальна результативність. Цей критерій є основою реалізації регіональної політики приватизації.
Стратегічним напрямом подальшого вдосконалення організаційних форм і структури відносин власності в регіоні є завершення великої приватизації. Вона має здійснюватися виключно в грошовій формі з механізмами залучення інвестицій у розвиток підприємств, поповнення їх обігових коштів, продажу підприємств разом із земельними ділянками, післяприватизаційного супроводу та, у разі необхідності, реприватизації. Для підвищення інвестиційної привабливості підприємств доцільно проводити їх реструктуризацію з метою вилучення з майнового комплексу неперспективних структурних підрозділів.
Регіональна соціально – економічна політика повинна передбачати застосування механізму банкрутства до підприємств, які протягом тривалого часу не можуть ліквідувати заборгованість перед державним бюджетом  і пенсійним фондом.
Важливим сегментом ринку і ринкового механізму регулювання є конкурентне середовище. Забезпечення його функціонування та подальшого розвитку через сприяння в реалізації антимонопольного загальнодержавного механізму регулювання – одне з головних завдань регіональних владних структур. З цією метою важливими напрямами є:
- забезпечення ефективного контролю за недопущенням та попередженням порушень антимонопольного законодавства;
- сприяння суб’єктам господарювання, в першу чергу малого і середнього бізнесу, в доступі на існуючі ринки та створення організаційно – економічних умов для виходу нових суб’єктів господарювання на монопольні ринки;
- захист інтересів підприємців та споживачів від неправомірних обмежень конкуренції та впливу негативного тіньового сектора економіки;
- стимулювання нарощування випуску товарів на підприємствах області, здатних ефективно конкурувати на ринках, де домінує продукція іноземних виробників;
- формування ефективно діючої ринкової інфраструктури, складовою частиною якої є такі ділові інституції, як промислові, аграрні, торговельні спілки, торговельні доми  та  біржі, організації споживачів, профспілки, професійні асоціації, інші громадські та господарські об’єднання, які будуть здійснювати регулюючий вплив на економічну діяльність суб’єктів господарювання, формувати і підтримувати конкурентне середовище цивілізованого ринку. Особливе місце в ринковій інфраструктурі займають фінансово – кредитні інституції,  в т.ч. кредитні спілки.
Інституційно – правовий сегмент регіонального господарського механізму відіграє виключно важливу роль в процесі усунення структурної деформації  економіки, здійсненні ринкових перетворень. Ключовими завданнями регіональної влади в цій сфері будуть:
- ефективне проведення місцевими органами влади державної регулятивної політики з врахуванням регіональної специфіки;
- формування і забезпечення ефективного функціонування організаційного механізму рівних можливостей для всіх суб’єктів підприємницької діяльності у використанні природних,  в тому числі матеріально-сировинних ресурсів, забезпеченні виробничими площами, земельними ділянками під розміщення виробництва тощо;
- вдосконалення структури і, власне, діяльності інститутів корпоративної саморегуляції, зокрема шляхом оптимального розподілу державних корпоративних прав між центральними і місцевими органами виконавчої влади.
До важливих завдань по управлінню державними корпоративними правами належить ліквідація і недопущення заборгованості перед бюджетом та пенсійним фондом, виплата заробітної плати працівникам, досягнення показників, які передбачені відповідними регіональними програмами, залучення інвестицій, проведення реструктуризації чи реконструкції, забезпечення екологічної безпеки тощо.
Особливе місце в реалізації Концепції сталого розвитку Закарпаття посідає малий бізнес, який є найбільш демократичним інститутом ринкової економіки, що забезпечує значну частку валової доданої вартості і значну частку робочих міст. В більшості країн світу, в тому числі і розвинутих, він є важливим об’єктом державної політики і розглядається як один із чинників національної безпеки. Крім загальних підходів до управління економікою, які застосовуються, в тому числі і до малого бізнесу, прийняті важливі законодавчі акти, які безпосередньо стосуються цієї форми підприємництва, у яких вперше законодавчо визначено правові засади державної підтримки суб’єктів малого підприємництва незалежно від форми власності з метою якнайшвидшого виходу із економічної кризи та створення умов для розширення ринкових реформ в Україні. Таким чином, визначена ключова роль малого підприємництва як важливого чинника ринкових реформ.
Першочерговим завданням місцевої влади є сприяння створенню інфраструктури для обслуговування малого бізнесу, що включає: заснування, участь та пряме фінансування певних установ інфраструктури; соціальні замовлення; ваучерні програми (субсидіювання  тренінгових чи освітніх курсів).
Одним із ефективних інструментів місцевої влади є усунення адміністративних бар’єрів шляхом: спрощення  процедур  надання приміщень в оренду та дозвільних документів; встановлення  прозорого  та справедливого порядку одержання  дозволів на розміщення малих архітектурних форм; створення місцевих фондів гарантування кредитів; оприлюднення інформації про комунальне майно, що може здаватися в оренду; організація відкритих тендерів на виконання замовлень місцевої влади.
Механізм фінансового забезпечення - ключовий елемент Концепції сталого розвитку області. Визначальна його функція -  залучення та раціональне використання фінансово – кредитних та інвестиційних ресурсів.
Важливим напрямом діяльності регіональних владних структур є їх всебічна робота щодо  формування сприятливого інвестиційного клімату в регіоні.
Реалізація Концепції сталого розвитку регіону передбачає ряд етапів. Враховуючи систему якісних і кількісних показників, які характеризують рівень розвитку економічних і соціальних процесів, можна виділити два етапи її реалізації.
Перший етап - відновлення докризового рівня валової доданої вартості,  обсягів  виробництва промислової та сільськогосподарської продукції. На цьому етапі процес виробництва буде здійснюватися переважно на екстенсивній основі, завдяки природним і трудовим ресурсам, відповідному потенціалу виробничих потужностей, певному нагромадженому в умовах ринкової трансформації досвіду. В той же час буде відбуватися певне оновлення основних виробничих фондів, хоча їхні масштаби суттєво відставатимуть від реальних потреб. Враховуючи середньорічне зростання обсягів промислового виробництва на рівні 6-7 відс.,  досягнення рівня 1990 року реально можливе в 2005 році.
Другий етап характеризується переважно використанням інтенсивних факторів соціально – економічного розвитку. Першим із ієрархії пріоритетів на цьому етапі буде технічне переозброєння матеріального виробництва та невиробничої сфери. На базі широкомасштабного включення у виробництво нових та новітніх технологій мають ефективно розв’язуватися проблеми матеріало– та енергопостачання, відбуватиметься структурна переорієнтація економіки регіону у відповідності із пріоритетними напрямами її розвитку. На цьому етапі в сукупність пріоритетів реально включатимуться соціальний розвиток і екологічне оздоровлення регіону, перехід до застосування переважно економічних механізмів регулювання соціально – економічних процесів, що є притаманним для цивілізованого соціально – орієнтованого ринкового середовища. Початок другого етапу накладається на кінець першого і є його логічним продовженням.