Дата: 19.10.05 11:24  

2.1. ПОТЕНЦІАЛ  НАРОДНОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ
Закарпаття - одна з невеликих областей України. Питома вага за територією - 2,1 процента  серед 27 регіонів.
В силу історичних, природно-географічних і економічних факторів область належала до регіонів з низьким рівнем розвитку продуктивних сил та індустріального розвитку. Реформування всіх сфер соціально-економічного життя за роки незалежності України,  радикальне  трансформування господарського механізму і допущені при цьому прорахунки негативно вплинули на депресивні території держави, до яких належало і Закарпаття.
Існуючі грунтово-кліматичні умови та малоземелля не дозволяли розвивати багатогалузеве сільськогосподарське виробництво та задовольняти потреби населення в продовольчих ресурсах. 
Характерною ознакою для області стала праценадлишковість та трудова міграція. Відставала область і від середніх в державі показників забезпеченості елементами соціальної і виробничої інфраструктури, особливо в гірській місцевості. Нижчий, ніж в середньому в Україні, був рівень грошових доходів населення, високим - рівень безробіття.
Незважаючи на складні умови, в яких опинилась область в період реформ, вона однією з перших в Україні перейшла від тривалого спаду до економічного зростання.
Це стало можливим через те, що були зроблені акценти на формування  ефективного   регіонального механізму господарської діяльності,  направленого на стимулювання  залучення інвестицій в економіку, ефективне задіяння власного прородньо-ресурсного потенціалу, створення конкурентного середовища через сприяння розвитку малого та середнього бізнесу.
В цілому майже у всіх сферах економіки було досягнуто стабілізації. Відбулися структурні і якісні зміни, незворотним став процес утвердження ефективних форм власності, насамперед приватної. На недержавних підприємствах станом на 1 січня 2002 року вироблялось більше 90 процентів обсягу промислової та сільськогосподарської продукції.
Системна економічна криза суттєво знизила частку промисловості у створенні валової доданої вартості. На більшості підприємств діяли чинники, які негативно впливали на її розвиток: важкий фінансовий стан, висока ступінь зношеності основних фондів та устаріле обладнання, неконкурентоспроможність продукції, давальницька схема роботи, відсутність ефективного власника. 
 Але, незважаючи на втрату свого потенціалу, промисловість відігравала і продовжує відігравати важливу роль в економіці Закарпаття.  У ній зосереджена третина основних фондів та більше чверті середньооблікової чисельності працюючих.
Структура виробництва стала більш наближеною до ресурсних можливостей області. Питома вага харчової і переробної, деревообробної та меблевої  галузей, які працюють в основному на власній сировині, зросла майже до 50 проти 34,0 процентів в 1990 році.
Крім названих, до провідних галузей промисловості слід віднести легку та машинобудівну, які працюють в основному на давальницькій сировині і частка яких у загальному обсязі виробництва становила біля 20 процентів. Питома вага галузей, які мають потенційні сировинні можливості для розвитку (будівельні матеріали та електроенергетика) – була незначна і становила трохи більше 5 процентів кожної.
Реформування відносин власності, реструктуризація підприємств створили умови для розвитку малих і середніх підприємств, які більш гнучкі в умовах ринку і їх частка в загальному обсязі промислової продукції постійно зростає. Великих підприємств в області мало, хоча їх частка у виробництві промислової продукції досить значна.

Відбулися зміни форм власності на землю. Введено плату за користування землею, створено умови для розвитку ринку землі. Здійснено паювання земель, переданих у колективну власність. Більше половини громадян отримали право власності на землю.
Головними видами сільськогосподарської продукції є картопля, овочі, фрукти, ягоди, виноград, в яких регіон є самодостатнім. Зернове господарство є ефективною галуззю народного господарства. Однак область через природно-кліматичні умови  не може забезпечувати себе продовольчим зерном. З технічних культур привабливою культурою є тютюн, сировина з якого має постійний попит.
Природно-кліматичні умови дозволяють вирощувати ранні, надранні та пізні овочеві культури. Для сільськогосподарського виробництва характерною є зональна спеціалізація.
Закарпаття є одним з регіонів, що володіють унікальними умовами для розвитку садівництва та виноградарства, можливостями виробництва  високоякісної продукції виноробства. Вина Закарпаття увійшли в каталоги кращих вин держави, неодноразово отримували золоті медалі на міжнародних виставках-ярмарках.
Важливою частиною агропромислового комплексу області є харчова промисловість, пріоритетними видами якої є виноробство, виробництво безалкогольних напоїв та розлив мінеральної води, хлібопекарна та консервна промисловість, видобуток кухонної солі.
Серед галузей тваринництва провідними є молочне та м’ясне скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво та бджільництво.
Туристично-рекреаційна галузь є пріоритетним напрямком розвитку економіки області. Мальовничі ландшафти, природні об’єкти (озеро Синевир, солоні озера та інші), багаті культурні, історичні, етнічні традиції, широка мережа туристично-рекреаційних та санаторно-лікувальних закладів дають можливість розвивати різні види туристичної діяльності.  Зростає зацікавленість іноземних туристів у відвідинах регіону.
Однак наявний потенціал реалізований недостатньо насамперед через відсутність повноцінної, адаптованої до ринкових умов державної політики розвитку вітчизняного туризму, через низьку його економічну ефективність.
Виробнича інфраструктура Закарпаття представлена розгалуженою транспортною мережею, що включає залізничний, автомобільний, повітряний та трубопровідний транспорт, розвинену систему зв’язку, міжнародну систему телефонного обміну  та мобільного зв’язку.
Територією області проходять 2 автодороги державного значення, а також залізнична лінія, що з’єднує країни СНД із країнами Західної Європи. Вздовж головних автошляхів діє мережа автозаправних станцій та станцій технічної допомоги. На митному кордоні налічується 8 автомобільних пунктів переходу, з них  - 6 міжнародних.
Відбулися якісно нові позитивні зміни у забезпеченні комунікаційних потреб населення. Нові технології дозволили покращити якість  звичайного телефонного зв’язку, розвинути пейджинговий та мобільний зв’язок. Діє розгалужена мережа Інтернет-провайдерів та Інтернет-клубів.
Розвивається ринкова інфраструктура та фондовий ринок. На початок 2002 року в області діяли 40 банківських установ, 23 аудиторські фірми, 23 страхові компанії та їх філії, 5 агентств регіонального розвитку. Отримала значний розвиток система  підтримки підприємництва, яка включала  4 бізнес-центри, 2  бізнес-інкубатори, 4 фонди підтримки підприємництва, 27 кредитних спілок.