Дата: 15.06.09 16:26  

дозволить Закарпаттю успішно долати енергетичну залежність

Карпати – потужне джерело енергії, але щоб задіяти його, потрібні нові інноваційні технології і кошти, вважає начальник головного управління економіки Закарпатської облдержадміністрації Віктор Погорєлов. Візьмімо хоча б воду: чималий енергетичний потенціал мають наші гірські річки та родовища  термальних вод...
– Особливо обнадіюють водні ресурси басейну ріки Тиса, – продовжує Віктор Погорєлов, – зокрема річки Боржава, Теребля, Ріка, Тересва, Латориця та Уж. Це важливо з огляду на те, що Закарпаття – енергодефіцитна область. Тільки 6-8 відсотків спожитої електроенергії виробляється в краї, до двох відсотків від необхідного видобуваємо з місцевих родовищ природного газу. Решта ж енергоносіїв надходять з-за меж області. Отож великого значення набуває (особливо тепер, в умовах економічної кризи)  використання місцевих енергоресурсів. Сьогодні поговоримо про водні багатства краю, які можуть стати суттєвою енергетичною альтернативою, помітним доважком до нині діючої гідроенергетики гірського краю.
Власне виробництво електроенергії в Закарпатті здійснюється чотирма ГЕС – Теребле-Ріцькою, Оноківською, Ужгородською та приватною, першою в області міні-ГЕС, Білинською.  До речі, остання стала до ладу лише кілька років тому. Її потужність – 600 кВт. За рік вона виробляє 2,5 млн. кВт/год. електроенергії, яка реалізується ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго". Таких міні-ГЕС на наших річках можна спорудити цілу низку. 
Згідно з концепцією розвитку гідроенергетики та протипаводкового захисту  басейну річки Тиса проводиться вивчення можливостей використання водних ресурсів області. Зокрема, ВАТ "Укргідропроект" (Харків) розробляє схему охорони та комплексного використання водних ресурсів, яка  визначатиме й місця спорудження гідроелектростанцій різної потужності. Як першорядні, передбачено спорудження  чотирьох ГЕС на нижній ділянці р. Тересва, між населеними пунктами Нересниця і Терново Тячівського району. Нині техніко-економічні розрахунки спорудження цього каскаду ГЕС проходять державну експертизу.
До речі, згадує Віктор Погорєлов, ще на початку 90-х років минулого століття згаданий харківський інститут розробив Схему раціонального використання водних ресурсів басейну р. Тиса, у рамках якої на замовлення угорської фірми "Систем-Консалтинг" проведено передпроектні  розробки спорудження п'яти ГЕС (по 30-50 МВт кожна) на ділянці Тиси від смт Буштино до смт Вилок. Утім, паводки 1998 і 2001 років показали, що ця Схема застаріла, отож потребує суттєвого доопрацювання.
Два роки тому в нашій області була розроблена і затверджена Програма охорони та комплексного використання водних ресурсів річок краю. Нею передбачалось і спорудження гідроелектростанцій. Здійснення всіх згаданих заходів на українській ділянці басейну р. Тиса дозволить забезпечити виробництво електроенергії на власних ГЕС загальною встановленою потужністю  400-600 МВт з річним виробництвом близько 1600 млн. кВт/год., що становить до 70 відсотків від потреби краю. Крім того, при каскаді ГЕС можна створити протипаводкові водосховища, які дозволять захистити від паводкових вод значні території, а також додатково ввести в обробіток понад 1000 гектарів земель. Вища надійність енергозабезпечення сприятиме розвитку сільського господарства і туризму. Стабілізується русло р. Тиса, особливо на ділянці державного кордону між Україною та Румунією. Не кажучи вже про те, що будуть створені нові робочі місця, а отже, зменшиться рівень безробіття.
– Вигоду можна отримати не тільки з холодної, річкової,  води, але і з гарячої, яка виривається на поверхню з підземних глибин, – зауважує Віктор Погорєлов. – Маю на увазі наші термальні води: на Закарпатті розвідано 8 таких  родовищ (15 свердловин, своєрідних "підземних котелень"). Найбільше їх у Берегівському, Виноградівському, Тячівському, Ужгородському та Хустському районах. У нашому краї виділяють чотири типи термальних вод: високотермальні (понад 45 градусів за Цельсієм), термальні (35-42 градуси), субтермальні (теплі) – 20-35 градусів і холодні (до 20 градусів). Високотермальні води рекомендують використовувати комплексно – у лікувальній справі і як джерело теплової енергії, тобто як теплоносій. До речі, ефективне застосування високотермальній воді знайшли у Берегівському районі: в райцентрі давно вже діє плавальний басейн, якому не потрібна котельня – тепла вода надходить з-під землі; а в с. Косонь діє купіль: щоб погрітися у двох заповнених термальною водою великих круглих чанах, сюди приїжджають хворі зі всіх усюд, навіть з-за кордону. Вочевидь, час поставити на службу людині й інші "гарячі" свердловини.
Втім, вода – не єдине джерело енергії на Закарпатті. Тут не скидають з рахунку і газовий потенціал краю, енергетику на твердих видах палива (вугілля, відходи деревини тощо), вітрову та сонячну енергію. Але про це – в наступних публікаціях. Від ефективності функціонування систем енергозабезпечення безпосередньо залежить рівень економічного та соціального розвитку країни взагалі і області – зокрема. Підвищення енергоефективності та енергозбереження має стати стратегічною лінією розвитку економіки та соціальної сфери регіону на найближчу й подальшу перспективу. Основний акцент у використанні енергоносіїв переноситься на комунально-побутову сферу.
– Певен, – каже на завершення Віктор Погорєлов, – вирішенню проблем енергозабезпечення сприятиме і доручення голови облдержадміністрації "Про розроблення районних (міських) програм енергоефективності й енергозбереження"  від 16 лютого ц. р. Усі райдержадміністрації та виконкоми міст обласного значення захистили свої програми, деякі, правда, були повернуті на доопрацювання. І взагалі, виділити якусь з них як зразок важко. Тому, вважаю, на місцях варто ще раз повернутися до розроблених програм, внести у них всі конструктивні зауваження й пропозиції, що прозвучали на сесіях районних та міських  рад. І братися до виконання й активного пошуку інвесторів. Складна кризова ситуація квапить і зобов'язує…

Сава СЛАВЧУК