Трансформаційні процеси, які відбуваються в соціально-економічному житті України, ставлять нові вимоги до їх державного регулювання. Саморегулюючий ринковий механізм, на який до останнього часу покладалися надмірні надії, без ефективного регулюючого впливу держави на соціально-економічні процеси в умовах перехідної економіки виявився недієвим. Таким чином, практика макроекономічного розвитку черговий раз підтвердила, що ефективне функціонування соціально орієнтованого ринкового механізму неможливе без активної державної соціально-економічної політики. Цьому підтвердженням є і світовий досвід, суть якого полягає в тому, що жодна держава, включаючи і ті, де впродовж століть відпрацьовувався і утверджувався механізм ринкового саморегулювання, не виходили із кризи без чіткої концепції, програми дій, без застосовування, в тому числі на певний термін, жорсткого регламентування. Тим актуальнішим це є для країн перехідної економіки, де формування ринкового середовища знаходиться на початковій стадії. Таким чином, цілком очевидним на сучасному етапі розвитку України та її регіонів є той факт, що система розробки концепцій, прогнозування, планування і розробка програм соціально-економічного розвитку повинні стати структурно-визначальною складовою загальної системи державного регулювання, дієвим інструментом реалізації економічної політики держави. В них повинен бути представлений розгалужений та узгоджений комплекс перспективних заходів та стратегічних завдань, який уможливлює переведення економіки України на траєкторію економічного зростання. Тому цілком закономірним було те, що Верховною Радою України в березні 2000 року прийнятий Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”. Згідно із законом запроваджується цільова система прогнозування і розробка програм соціально-економічного розвитку, які охоплюють всі рівні виконавчої влади у розрізі короткострокової та середньострокової перспективи. Важливим елементом вказаної системи є планування регіональної соціально-економічної політики на рівні області. Концепція сталого розвитку Закарпаття розроблена у відповідності із вказаними фундаментальними підходами в політиці державотворення та ринкових трансформацій, вимогами Закону України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”, проектом Концепції сталого розвитку України і іншими базовими документами. В той же час Концепція сталого розвитку Закарпаття відрізняється від структури загальнодержавних програмних документів як така, що враховує специфіку регіонального планування, особливості соціально-економічного розвитку регіону та конкретику сучасних його проблем. ЇЇ основне завдання - визначити пріоритетні напрями створення реальних умов для поліпшення добробуту населення, вирішення його соціальних проблем на основі підвищення ефективності функціонування регіональної економіки через структурну реорганізацію, більш ефективного використання кліматичних, мінерально-сировинних та геоекономічних чинників. Ініціаторами розробки Концепції сталого розвитку Закарпаття виступили науковці області, обласна рада та обласна державна адміністрація. Статус Концепції визначається як документ довгострокового прогнозування еколого-економічного та соціального розвитку адміністративної території.
Концепція сталого розвитку Закарпаття визначає довгострокову (20-30 років) перспективу еколого-економічного та соціального розвитку краю. Пріоритети, визначені Концепцією, будуть враховуватись в наступних програмних документах: - стратегічних програмах економічного та соціального розвитку області; - програмах економічного та соціального розвитку області, що розроблятимуться на період повноважень новообраних органів місцевого самоврядування;
- щорічних програмах економічного і соціального розвитку області. Заходи, які вживатимуться в області щодо реалізації Концепції сталого розвитку, залежатимуть також від прийняття Верховною Радою України Концепції сталого розвитку держави та відповідних законодавчих актів. Над Концепцією працювали: - методично-координаційна рада, створена спільним розпорядженням голови обласної ради та голови облдержадміністрації від 14.09.2001 р. №45; - робоча група з числа науковців області та спеціалістів головного управління економіки облдержадміністрації, депутатів обласної ради; - керівники та спеціалісти управлінь і відділів облдержадміністрації.
У п’ятницю, 22 серпня, о 14.00 в сесійному залі обласної ради (2-й поверх) відбудуться урочисті збори громадськості, приурочені 17-й річниці Незалежності України. Відтак корзини із квітами покладуть до пам’ятників Т.Шевченку, А.Волошину, пам’ятної дошки, встановленої на честь Героя України В. Чорновола.
Завтра, 21 серпня, о 12.30 в прес-центрі облдержадміністрації (2-й поверх) відбудеться брифінг першого заступника голови Антимонопольного комітету України Юрія Кравченка щодо здійснення органами АМК перевірок у зонах стихійного лиха.
Враховуючи великий розмір збитків, яких завдано стихійним лихом, що сталося 23-27 липня 2008 року на території нашої області, а також необхідністю невідкладного проведення комплексу відповідних відновлювальних робіт розпорядженням голови облдержадміністрації Олега Гаваші внесено зміни до розпорядження «Про шефство над об’єктами відбудови житлових будинків, зруйнованих внаслідок стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року в Закарпатській області».
Протягом І півріччя 2008 року контрольно-ревізійне управління в Закарпатській області продовжувало свою діяльність в рамках виконання основних напрямків роботи, визначених Головним контрольно-ревізійним управленням України, планами роботи на поточний рік. Саме про це йшлося днями на колегії КРУ в області, під час якої підбивали підсумки роботи служби за січень-червень 2008 року. Як прозвучало під час засідання, управлінням забезпечено належний рівень виконання завдань щодо здійснення державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна.
Контрольно-ревізійне управління в Закарпатській області повідомляє, що в управлінні працює "телефон довіри". Звертатися за цим номером можна протягом робочого часу — з 9.00 до 18.00 — й повідомляти про факти порушення при використанні державних і благодійних коштів, виділених на ліквідацію наслідків стихійного лиха 23-27 липня 2008 року.
ДПА України проводить роботу з удосконалення системи адміністративного розгляду скарг платників податків, підвищення її ефективності. З цією метою спільно з редакцією журналу «Вісник податкової служби України» готується методичний посібник: «Податкові апеляції: досудове врегулювання спорів з податковими органами».
За інформацією обласної організації Товариства Червоного Хреста України, станом на 13 серпня вони отримали гуманітарну допомогу від благодійників на загальну суму 487 тисяч 518,03 гривень для потерпілих від паводку закарпатців. На сьогодні допомогу вже розподілено 2 тисячам 255 потерпілим від стихії на суму 125 тис. 789,43 гривень.
Державна інспекція з контролю за цінами в Закарпатській області, спільно з представниками райдержадміністрацій продовжують здійснювати заходи щодо запобігання необґрунтованому зростанню цін на споживчому ринку в районах, постраждалих від стихійного лиха.
У ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося у нашому краї, не залишається осторонь служба зайнятості області. Створено робочу групу з оперативного реагування. Головами райдержадміністрацій за участі директорів базових центрів зайнятості проведено наради з головами місцевих рад з питань організації оплачуваних громадських робіт.