8. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

 

Розв'язання проблем регіонального розвитку Закарпатської області, становлення місцевого  самоврядування  та  вдосконалення  відносин "центр - регіон" перебуває у площині інституційного і правового поля та є можливим в результаті формування і реалізації державної регіональної  політики, чіткого  розподілу функцій та координування діяльності центральних і  місцевих  органів  виконавчої  влади   та   органів   місцевого самоврядування.
 Упродовж останніх років у країні здійснюється реформування системи державного управління та місцевого самоврядування.
Основною метою такого реформування є створення децентралізованої моделі організації влади, спроможної ефективно впливати на процеси соціально-економічного і культурного  розвитку регіонів України загалом та Закарпатської області, зокрема, в умовах  ринкової економіки, забезпечувати надання управлінських послуг населенню на рівні  європейських стандартів, зокрема шляхом впровадження у центральних і місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування систем управління якістю   адміністративних послуг відповідно до національних або міжнародних (ISO серії 9000) стандартів.

   Державна політика щодо реалізації цього завдання повинна передбачити здійснення в межах Закарпатської області узгоджено із здійсненням в інших областях України:
· зміну моделі територіальної організації влади,  наближення її до  європейських стандартів,  зокрема приведення у відповідність з Європейською хартією місцевого самоврядування;
· деконцентрацію владних повноважень,  перерозподіл повноважень місцевих   органів   виконавчої   влади   та   органів   місцевого самоврядування  з   додержанням   принципів   децентралізації   та субсидіарності;
· зміну функцій місцевих державних адміністрацій – перетворення місцевих  органів  виконавчої  влади  загальної   компетенції   на контрольно-наглядові органи у структурі виконавчої влади;
· реформування системи  адміністративно-територіального устрою шляхом створення правових,  економічних і організаційних умов  для формування    територіальних   громад,   які   забезпечуватимуться матеріальними,  фінансовими  та   іншими   ресурсами   в   обсязі, достатньому  для ефективної реалізації завдань і виконання функцій місцевого самоврядування;
· розширення фінансово-економічних можливостей територіальних громад,  посилення мотивації органів місцевого самоврядування щодо зміцнення місцевих бюджетів через впровадження на державному рівні соціальних стандартів надання послуг населенню незалежно від місця проживання.
Важливим завданням першого етапу реалізації регіональної Стратегії Закарпаття в сфері поліпшення діяльності облдержадміністрації є істотне підвищення ефективності державного управління, його кадрового потенціалу та якості прозорих, доступних для громадян управлінських послуг. Реалізовуючи політику у сфері державного управління, облдержадміністрація повинна і надалі пов’язувати її успішність із ефективністю державної служби як інституту держави, що інтегрує в собі людських ресурс адміністративної системи, а також персональну відповідальність кожного державного службовця.
Обласна державна адміністрація повинна активізувати свої зусилля на поглибленні системи в роботі з кадрами в районних державних адміністраціях, покращенні якісного складу державних службовців області.
Законодавчого врегулювання потребує питання щодо стимулювання участі членів    громади у діяльності органів місцевого самоврядування, зокрема підвищення ролі громадських організацій у місцевому    самоврядуванні,   а   також   розроблення   механізму відповідальності представників органів  місцевого  самоврядування, сільських,  селищних  та  міських  голів  перед  громадами,  що їх обрали.

Запропоновані реформи  потребують   відповідного   кадрового забезпечення, а саме:
· створення ефективної системи підготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування;
· розроблення демократичного і прозорого порядку кар'єрного зростання   працівників органів місцевого самоврядування та підвищення рівня їх правової та соціальної захищеності;
· залучення молоді    до    роботи    в    органах    місцевого самоврядування.
Однією з умов демократизації  політичної  системи  України  є подальше реформування інституту місцевого самоврядування у напрямі підвищення його ефективності,  наближення принципів діяльності  до європейських стандартів.

Реформування системи місцевого самоврядування передбачає:
· поступове розширення  прав  і  підвищення  рівня  економічної самостійності місцевих територіальних громад;
· оптимізацію принципів  розподілу  повноважень  між  місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

     Основними проблемами,      що      заважають     повноцінному функціонуванню інституту місцевого самоврядування, є:
· фінансово-економічна несамостійність територіальних громад;
· надмірна концентрація владних повноважень  у  центральних  та місцевих  органах  виконавчої влади, обмеженість повноважень і ресурсів органів місцевого самоврядування у  частині  забезпечення діяльності територіальних громад;
· недостатня правова врегульованість механізму економіко-фінансового забезпечення    діяльності територіальних громад;
· низький рівень взаємодії органів місцевого самоврядування та контролю за їх діяльністю з боку територіальних громад.
Розв'язання зазначених проблем є неможливим без внесення змін до законодавства,  що регулює процеси місцевого самоврядування у частині чіткого розмежування повноважень  між  місцевими  органами виконавчої   влади  та  органами  місцевого  самоврядування  і  їх фінансово-економічного забезпечення.
Розподіл повноважень між місцевими органами виконавчої влади та органами  місцевого  самоврядування, а також між органами місцевого  самоврядування  різних  рівнів  повинен здійснюватися виходячи з принципу субсидіарності.

З метою зміцнення матеріальної бази органів місцевого самоврядування та  підвищення рівня їх ресурсного забезпечення необхідно у першочерговому порядку вирішити питання щодо:
· завершення процесу розмежування об'єктів державної та комунальної власності протягом найближчих двох-трьох років;
· законодавчого визначення статусу об'єктів комунальної власності та об'єктів спільної власності територіальних громад;
· надання об'єктам комунальної власності, що перебувають у розпорядженні  обласних та районних рад, статусу об'єктів комунальної власності територіальних громад;
· розмежування земель, що перебувають у державній власності, та таких, що передані до комунальної власності;
· удосконалення механізму сплати  місцевих  податків  і  зборів шляхом проведення податкової реформи;
· підвищення рівня заінтересованості органів місцевого самоврядування у  збільшенні  обсягу надходжень до державного бюджету;
· зміцнення місцевих бюджетів розвитку;
· запровадження програмно-цільового методу формування та виконання місцевих бюджетів, а також практики середньострокового фінансового планування на місцевому та регіональному рівні;
· розширення доступу  органів місцевого самоврядування на ринок внутрішніх  та  зовнішніх  запозичень.  Законодавче   врегулювання механізму   запозичення,   що   здійснюється   органами  місцевого самоврядування;
· підвищення ефективності діяльності фінансово-кредитних установ, що   перебувають   у   власності   органів   місцевого самоврядування різних рівнів;
· сприяння розв'язанню соціально-економічних проблем територіальних громад сіл шляхом удосконалення механізму земельної іпотеки.
Розв’язання зазначених вище завдань можливе після здійснення відповідних заходів на державному рівні, зокрема внесення до Бюджетного кодексу України змін щодо оптимізації порядку взаєморозрахунків між бюджетами різних рівнів може створити належне  підґрунтя  для  реалізації  бюджетної  реформи в Україні. Урахування  пропозицій  органів місцевого самоврядування Закарпатської області, як й інших областей України, під  час  формування проекту державного бюджету також може бути реальним лише в результаті удосконалення порядку організації бюджетного процесу та розроблення механізму на державному рівні спеціального механізму урахування таких пропозицій .
Важливим завданням є реформа адміністративно-територіального устрою, яка передбачає розбудову раціональної системи територіальної  організації  влади, що враховує потреби населення. Така реформа може бути здійснена в Закарпатській області лише в контексті її реалізації в країні загалом. Адже, на сьогоднішній день ще не визначено, якою повинна бути базова самоврядна адміністративно-територіальна одиниця, яка б отримала можливість бути забезпеченою  необхідними фінансовими, матеріальними та людськими ресурсами. Адміністративно-територіальній реформі повинно передувати законодавче   визначення статусу  адміністративно-територіальних одиниць,  надання  їм  можливості  утворювати  органи місцевого самоврядування, забезпечення рівності у  наданні  соціальних, культурних  та  адміністративних  послуг,  створення відповідної матеріально-технічної бази, а також розроблення порядку вирішення інших питань у сфері адміністративно-територіального устрою. Це завдання може бути реалізовано тільки на державному рівні. Від його вирішення залежить розв’язання питання узгодження діяльності центральних  і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо розвитку регіонів.
  Реалізація Регіональної стратегії Закарпаття та сучасної державної регіональної політики потребує постійного узгодження довгострокових завдань розвитку між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого  самоврядування, їх вирішення, визначення гранично допустимого рівня     внутрішньорегіональної диференціації  із  запровадженням  моніторингу  на  державному рівні та на рівні Закарпатської області.
Згідно з Законом  України "Про стимулювання розвитку регіонів" необхідно:
· запровадити договірні  засади  у  відносинах  між  Кабінетом Міністрів України  та Закарпатською обласною державною адміністрацією;
·  розробити регіональну програму   подолання депресивності територій  області з метою забезпечення  поєднання державного стимулювання та регіональних ресурсів для їх розвитку.