ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням обласної ради
від 14 грудня 2006 року № 180

 

Програма

розвитку малого підприємництва в області на 2007-2008 роки

 

Стан і аналіз проблем малого підприємництва в області. Головна мета Програми і очікувані результати

 Розвиток малого підприємництва є складовою соціально-економічного розвитку області, тому питання розвитку малого підприємництва залишається одним із важливих і розглядається як стратегія зростання з набуттям якісних змін в економіці та розширенням соціальної бази реформ.

Мале підприємництво як самостійний і незамінний елемент ринкової економіки істотно впливає на структурну перебудову в економіці області, робить вагомий внесок у збільшення обсягів виробництва, роздрібного товарообороту та послуг населенню. Малий бізнес сприяє економії та раціональному використанню ресурсів, створює сприятливе середовище для розвитку конкуренції та усунення монополізму, забезпечує сильнодіючі стимули до інноваційних процесів та високоефективної праці.

Аналіз темпів приросту кількості суб’єктів господарювання у малому підприємництві в області свідчить про стійку тенденцію до зростання цього сектора економіки.

Упродовж 2005 року в області відбулися позитивні зміни в секторі розвитку малого бізнесу. За підсумками роботи у 2005 році про свою діяльність повідомили 7802 малих підприємств, у порівнянні з 2004 роком їх кількість збільшилась на 248 одиниць.

Питома вага малих підприємств у загальній кількості діючих становить 86,0%, а їх  кількість у розрахунку на 10 тис. населення -  63 одиниці (проти 60 у 2004 році).

Найбільше малих підприємств у розрахунку на 10 тис. населення зосереджено в містах Ужгороді – 165, Берегові – 137, Мукачеві – 133,  Хусті - 113, Чопі - 84 та  у Свалявському районі - 67 одиниць.

Реалізація продукції, виконання робіт та надання послуг в області здійснюється 3926 малими підприємствами (3882 у 2004 році), їх кількість збільшилася на 44 одиниці.

Малими підприємствами області за минулий рік реалізовано продукції, робіт, послуг на суму 1188,8 млн грн проти 1005,9 млн грн у 2004 році. Питома вага малих підприємств у загальному обсязі реалізованої  продукції, робіт і послуг становить 11,2% при 9,2% у 2004 році.

За видами економічної діяльності (у порівнянні з минулим роком) зросла частка обсягу реалізованої продукції, робіт і послуг малих підприємств у сфері лісового та рибного господарства, добувної та обробної промисловості, будівництва, оптової та роздрібної торгівлі, торгівлі транспортними засобами та послуг з їх ремонту.

Четвертину обсягів у регіоні забезпечують малі підприємства Тячівського району, третину – Свалявського, Іршавського, Воловецького, Берегівського районів.

Основну частину обсягу реалізованої продукції, робіт, послуг (92,7%) забезпечують підприємства приватної форми власності.

На малих підприємствах області працює 36,7 тис. найманих працівників. Усього в малому бізнесі, з урахуванням працівників, які працюють у фермерських господарствах,  зайнято понад 115 тис. осіб.

Питома вага працюючих на підприємствах малого бізнесу у загальному показнику по області вища у  місті  Ужгород, Воловецькому, Перечинському, Хустському, Тячівському,  Іршавському, Мукачівському районах - від 34,4 до 42,9%.

Чисельність суб`єктів підприємницької діяльності у формі фізичної особи постійно зростає. Їх кількість за станом на 1 січня 2006 року зросла на 15,8 % і становить 49858 осіб, у т.ч. тих, що сплачували податки - на 13,0% і її кількість  склала 45420.

Надходження до зведеного бюджету від фізичних осіб за 2005 рік становили 76,3 млн грн,  від юридичних – 98,0 млн грн. Всього від суб’єктів підприємницької діяльності надійшло податків  у сумі 174,3 млн грн, що на 12,7%  більше,  ніж за 2004 рік.

Середньомісячна заробітна плата одного працівника, зайнятого на підприємствах малого бізнесу, у 2005 році становила 411,26 гривні, що на 32,8 % більше, ніж у 2004 році. Проте, порівняно з середнім рівнем заробітної плати на всіх підприємствах області, вона на 25,2 % нижча.

Серед районів області найвища середньомісячна заробітна плата працівників на малих підприємствах у містах Чоп – 490,74 грн,  Ужгород –486,69 грн, Мукачево – 425,58 грн  та в Ужгородському районі  – 476,68 грн.

Мале підприємництво є тією рушійною силою, яка створює конкурентне середовище у всіх сферах діяльності. На виконання Закону України та Указу Президента України щодо здійснення державної регуляторної політики облдержадміністрацією здійснювалась підтримка його розвитку, насамперед у частині подальшої лібералізації підприємницької діяльності.

Спрощено процедури започаткування підприємницької діяльності та видачі документів дозвільного характеру. Так, у районних центрах та містах обласного підпорядкування діють 18 єдиних реєстраційних офісів.

У всіх адміністративно-територіальних одиницях області створені центри видачі документів дозвільного характеру (на ті види діяльності, які згідно із Законом  вимагають спеціальних дозволів) за принципом організаційної єдності.

На виконання заходів щодо реалізації Програми розвитку підприємництва в області на 2005 рік для ефективного функціонування центрів із видачі документів дозвільного характеру районним державним адміністраціям передано 13 комплектів комп’ютерної техніки, придбаних за кошти обласного бюджету.

Рішенням обласної ради від 12 січня 2006 року № 687 “Про обласний бюджет на 2006 рік” на виконання заходів Програми розвитку малого підприємництва в області з обласного бюджету на 2006 рік виділено 40,0 тис.грн для погашення відсоткових ставок банківських кредитів, наданих суб’єктам малого бізнесу.

З метою підвищення ефективної діяльності місцевих органів влади в питаннях співпраці з бізнесом утворені обласна та регіональні координаційні ради з питань розвитку підприємництва, на яких розглядаються  питання сприяння малому бізнесу. З метою налагодження партнерських взаємовідносин між платниками податків та органами державної податкової служби при Державній податковій адміністрації у Закарпатській області створена Громадська бізнес-рада, до складу якої входять найбільш авторитетні представники обласних організацій підприємців, працівники органів Державної податкової служби та засобів масової інформації.

Для поліпшення підприємницького клімату в області переглянуто  334 регуляторні акти, 80% з  яких скасовано як такі, що стримували розвиток малого та середнього бізнесу.

Велика увага приділяється розширенню ринкової інфраструктури підтримки підприємництва, зокрема створенню громадських приймалень для підприємців, агентств регіонального розвитку, які виступатимуть як центри навчання, консультування, розробки інвестиційних проектів та центри розвитку територій. Такі Агентства створені в смт Солотвино Тячівського району, в смт В.Березний – “Зелені Карпати” та “Агентство місцевого розвитку та інформаційних ресурсів “Флореста”, у містах Мукачеве - “Агенція місцевого розвитку та інновацій “ТЕС - Мукачево”, Хуст – “Хуст-Європа-Центр”, Рахові, Іршаві – Агентства регіонального розвитку, Ужгороді – “Агентство регіонального розвитку і транскордонного співробітництва “Закарпаття”, в Ужгородському районі - Агентство регіонального розвитку “ТЕС- Ужгородщина”. Також допомогу підприємцям надають 4 бізнес-центри, один бізнес-інкубатор, 9 фондів підтримки підприємництва. Спільно з регіональним фондом підтримки підприємництва в Закарпатській області проводиться робота зі створення в районах області відповідних фондів. Вони вже діють у Міжгірському, Тячівському районах.

В області зареєстровано 3 банки як юридичні особи та 41 філія, через які здійснюється кредитування суб’єктів підприємницької діяльності.

Протягом 2005 року банківськими установами області надано суб’єктам господарювання кредитів у сумі 1230,1 млн грн, із них суб’єктам малого підприємництва – 426,9 млн грн, сільськогосподарським  підприємствам – 38,2 млн грн.

Впливовими інституціями кредитування в області є 35 кредитних спілок, продовжується активне відкриття їх філій.

Відповідно до прогнозних розрахунків Програма розвитку малого підприємництва на 2005-2006 роки буде виконана в повному обсязі.

Головною метою Програми розвитку малого підприємництва на 2007-2008 роки є збереження вже досягнутого рівня та створення передумов для нарощення нового потенціалу, що поступово підноситиме малий сектор економіки в кількісному і якісному змісті до європейських та світових відміток, зробить його носієм ринкової економічної моделі високорозвинених країн.

Реалізація цієї мети досягається шляхом послідовного здійснення активної регіональної політики щодо цього сектора економіки, поєднання інтересів підприємництва та адміністративно-територіальних одиниць з використанням особливостей і вигод їх географічного розташування, природно-ресурсного та рекреаційного потенціалу, створення ефективного механізму зворотного зв’язку місцевих органів виконавчої влади з підприємцями та їх громадськими формуваннями, визначення пріоритетних напрямів, зокрема:

- удосконалення нормативно-правової бази з питань розвитку та підтримки малого підприємництва;

- створення відповідних умов для розвитку підприємницьких структур, що функціонують у сфері виробництва і надання послуг, особливо в пріоритетних напрямках розвитку економіки регіону;

- створення механізмів фінансової, інформаційно-консультативної та майнової підтримки малих підприємницьких структур;

- формування розвинутої інфраструктури підтримки малого підприємництва на регіональному та місцевих рівнях.

Реалізація Заходів Програми розвитку малого підприємництва в області на 2007-2008 роки має сприяти подальшому розвитку підприємницької діяльності, прискоренню входження цього сектора економіки в цивілізовані ринкові відносини, міжнародний поділ праці, світові економічні і фінансові структури.

Заходи щодо реалізації Програми додаються.

 

1.Впорядкування нормативного регулювання підприємницької діяльності

Одним із важливих завдань місцевих органів виконавчої влади щодо реалізації основних напрямів державної підтримки малого підприємництва є усунення правових та адміністративних бар’єрів на шляху розвитку малого бізнесу. Місцеві органи виконавчої влади під час розроблення проектів та прийняття власних регуляторних актів повинні дотримуватись норм Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

Відповідно до Закону України регуляторна політика цілковито поширюється на державне регулювання всіх господарських відносин. Адміністративні процедури з підготовки й ухвалення регуляторних актів стають обов’язковими для всіх регуляторних органів, включаючи органи місцевого самоврядування, а суб’єкти господарювання, їх об’єднання, представники бізнес-середовища та незалежні експерти виступають безпосередніми учасниками регуляторного процесу.

Також важливе в повному обсязі забезпечення виконання Законів України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” та  “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

Пріоритетними завданнями удосконалення правового забезпечення розвитку малого підприємництва в області є:

підготовка пропозицій  центральним органам державної влади з питань удосконалення законодавства і нормативно-правової бази підприємництва;

удосконалення методів податкової політики щодо суб’єктів підприємництва;

забезпечення контролю за додержанням встановленого порядку ліцензування підприємницької діяльності, державної реєстрації суб’єктів підприємництва та видачі документів дозвільного характеру;

зменшення втручання державних органів у підприємницьку діяльність шляхом упорядкування кількості перевірок контролюючими органами.

 

2. Фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка

Фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка малого підприємництва є одним з важливих завдань Програми. Заходи цього розділу Програми спрямовуються на досягнення мети – створення в області стабільної системи фінансово-кредитної підтримки, спрощення доступу малих підприємств до фінансово-кредитних ресурсів шляхом об’єднання фінансових можливостей усіх джерел підтримки малого підприємництва, залучення іноземних кредитів та інвестицій. Головні завдання – це подальше формування мережі інфраструктури та впровадження інвестиційної підтримки, орієнтованої на виробничу сферу.

Реалізація заходів щодо фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки дасть можливість суб’єктам малого підприємництва отримати кредити через банки, кредитні спілки , залучати власні кошти, а також іноземні інвестиції.

На наступні два роки буде продовжена робота щодо фінансової підтримки підприємництва через механізм часткового відшкодування за залученими в банках кредитами, що надаються суб’єктам малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів.

 

3.Ресурсне, інформаційне, кадрове  забезпечення, подальше формування інфраструктури  

передбачає заходи щодо створення механізму рівних  можливостей для всіх суб’єктів підприємницької діяльності у використанні  природних та рекреаційних ресурсів, деревини, розробці і експлуатації корисних копалин, мінеральних джерел, розбудові прикордонної інфраструктури, забезпеченні виробничими площами, земельними ділянками для розміщення виробництва тощо.

Значна увага приділяється зміцненню матеріально-технічної бази туристично-рекреаційного комплексу, розвитку сільського (зеленого) туризму, створенню та розширенню сервісної мережі для фермерських господарств, реформованого агропромислового комплексу. Суб’єкти підприємницької діяльності агропромислового комплексу одержать допомогу у вигляді розміщення регіонального замовлення на сільськогосподарську продукцію для закритих державних установ.

Інформаційна підтримка передбачає: заходи щодо створення системи забезпечення інформацією суб’єктів малого підприємництва з метою дерегуляції їх діяльності, підвищення рівня захищеності перед контролюючими органами; інформованість суб’єктів малого підприємництва про проведення Днів міжнародних контактів та Днів добросусідства з метою пошуку потенційних іноземних та вітчизняних інвестицій.

Джерелом інформації щодо товаровиробників та продукції, що виробляється в області  суб’єктами підприємницької діяльності є  регіональні виставки-ярмарки.

Питання ринку праці, діяльності фондів, розвитку підприємництва передбачається висвітлювати через обласні  засоби масової інформації.

 

Кадрове забезпечення

Однією із суттєвих проблем ринкової економіки є недостатня кількість кваліфікованих кадрів. У Програмі приділяється увага питанням підвищення їх кваліфікації, навчання незайнятого населення області основам підприємницької діяльності, сприянню розвитку недержавних навчальних закладів, а також удосконаленню роботи із впровадження спеціальних навчальних програм з метою системної підготовки кадрів для малого підприємництва.

Передбачається здійснити ряд першочергових заходів щодо кадрового забезпечення малого підприємництва:

організація підготовки та перепідготовки  кадрів місцевих органів управління та представників малого бізнесу для роботи в умовах ринкової економіки;

запровадження системи консультативних послуг для підприємців з питань законодавства і оподаткування, менеджменту та маркетингу, надання допомоги підприємцям із розроблення бізнес-планів;

розроблення спеціальних навчальних програм для залучення до підприємництва соціально незахищених категорій населення (інвалідів, жінок, молоді, звільнених у запас військових, безробітних);

залучення підприємців до конкурсного відбору на навчання з перепідготовки управлінських кадрів для сфери підприємництва.

Розвиток ринкової інфраструктури

Програмою передбачається:

 створення районних фондів підтримки підприємництва за участю Регіонального фонду підтримки підприємництва по Закарпатській області;

 розширення фінансових інституцій (філій кредитних спілок (особливо в гірських населених пунктах, банків), аудиторських фірм);

подальший розвиток мережі регіональних громадських об’єднань підприємців, діяльність яких направлена на захист інтересів малого бізнесу;

залучення найактивніших керівників громадських об’єднань підприємців у роботі “круглих столів”, нарад, колегій, робочих груп, конкурсних комісій з обговорення бізнес-планів, координаційних рад висвітлення в засобах масової інформації роботи уже існуючих інституцій підтримки підприємництва (бізнес-центрів, агенцій тощо). 

 

4. Інноваційні проекти та пілотні програми

Зазначені проекти та програми сприяють організації нових виробництв, розширенню діючих із залученням іноземних інвестицій.

 

Очікувані результати

Реалізація заходів Програми передбачає :

збільшення кількості діючих малих підприємств  до 4004 одиниць; 

малих підприємств на 10 тис. чол. населення  - до 67 одиниць;

збільшення чисельності працюючих на малих підприємствах до 43,5 тис. чоловік;

доведення питомої ваги малих підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції, робіт, послуг до 12,4 %;

збільшення кількості підприємців – фізичних осіб на 3 тис. чол.;

забезпечення додаткових надходжень до бюджетів усіх рівнів від діяльності малого підприємництва;

розширення ринкової інфраструктури;

підвищення вкладу малого підприємництва в усі галузі народного господарства області, розбудови прикордонної інфраструктури, виробничої та невиробничої інфраструктури, розвитку сільського (зеленого) туризму, зимових видів спорту і відпочинку, інших напрямів.

Ефективність реалізації Програми визначатиметься шляхом аналізу офіційних статистичних даних, а також анкетування, соціологічних досліджень, використання даних громадських об’єднань підприємців.

 

Виконання Програми передбачає поглиблення процесу реструктуризації економіки на користь недержавного сектору, формування середнього класу суспільства.

Основні напрямки та окремі заходи Програми можуть коригуватися із врахуванням соціально-економічної ситуації в області і регіонах.

Механізм реалізації заходів Програми вимагає:

постійного аналізу виконання Програми;

відповідальності виконавців, які беруть участь у реалізації заходів Програми;

підготовки і внесення пропозицій щодо коригування Програми.

Головне управління економіки облдержадміністрації проводить щоквартальний аналіз виконання заходів Програми і подає звіт у Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерство економіки України.