Напрямки розвитку

Гідроенергетика

Одним із пріоритетних та важливих напрямків розвитку області є розвиток малої гідроенергетики. Споживання електроенергії Закарпатської області складає біля 1800 млн. кВт.год, із них виробництво електроенергії власними ГЕС біля 120 млн. кВт.год, що становить близько 7 відсотків від загального споживання. Це підтверджує, що область практично повністю залежить від поставок електроенергії із енергосистеми.
В той же час гідроенергетичні ресурси Закарпаття є найбільшими в Україні на одиницю площі водозабору. Із 42 млрд. кВт.год потенційної гідроенергії річкового стоку України на долю Закарпаття припадає 10,2 млрд. кВт.год, тобто чверть, при тому, що площа Закарпаття складає лише 2,1 відс. від площі України. З них 4,5 млрд. кВт.год технічно доцільний гідропотенціал для виробництва електроенергії.
Виробництво електроенергії на сьогодні в області здійснюється на 9 гідроелектростанціях загальною потужністю 38,06 МВт:
- Теребле-Рікській ГЕС (27,0 МВт);
- Оноківській ГЕС (2,65 МВт);
- Ужгородській ГЕС (1,9 МВт);
- ГЕС у с.Нижній Бистрий Хустського р-ну (1,7 МВт);
- Краснянській ГЕС (1,16 МВт);
- Тур’я-Пасіцькій ГЕС – Шипіт-1 (1,02 МВт);
- Тур’я-Полянській ГЕС – Шипіт-2 (1,0 МВт);
- Міні-ГЕС у с.Лопухово Тячівського р-ну (0,996 МВт);
- Білинській ГЕС (0,63 МВт).
Власне виробництво електроенергії зазначеними гідроелектростанціями за 10 місяців 2017 року становило 101,4 млн.кВт/год.
Інтерес до енергетичних ресурсів рік Закарпаття виник ще у минулому столітті. За чеськими розробками угорці до 1941 року побудували Оноківську (2600 кВт) та Ужгородську (1900 кВт) малі гідроелектростанції (МГЕС). Слід мати на увазі, що це був достатньо оригінальний каскад ГЕС. Вони працюють і сьогодні практично без корінних реконструкцій.
В 1953 - 1955 роках по проекту Харківського інституту „Укргідропроект” побудована Теребле-Рікська ГЕС потужністю 27 МВт. Поряд з цим будівництвом у Закарпатті було споруджено ще три десятки невеликих ліспромгоспних, колгоспних та міжколгоспних МГЕС. Однією з відносно великих серед них була споруджена Усть-Чорнянська МГЕС (400 кВт 1959 р.) на ріці Бурустуранці, потім Углянська (250 кВт), Тур’є-Реметська (360 кВт), Діловська , Киритська та Ставнянська, які з часом були закинуті і зруйновані.
За останні 10 років в області було введено в експлуатацію 4 малі (ГЕС у с.Нижній Бистрий Хустського р-ну, Краснянська ГЕС, Тур’я-Пасіцька ГЕС, Тур’я-Полянська ГЕС) та 2 міні ГЕС (Білинська ГЕС та міні-ГЕС у с.Лопухово Тячівського р-ну).
Впровадження зазначених заходів поступовими кроками збільшує енергетичну незалежність області.
 

Сонячна енергетика

Перспективним є використання в низинних частинах області сонячної енергетики, оскільки термін сонячного освітлення тут складає 2000 годин щорічно, а річний енергетичний потенціал сонячної енергетики становить 140 тис. тонн умовного палива.
На сьогодні виробництво електричної енергії здійснюється 5 сонячними електростанціями:
- "Ірлява", с.Ірлява Ужгородського р-ну;
- "Часлівці" (SOLAR), с.Часлівці Ужгородського р-ну;
- "Кам'яницька СЕС" с. Гута Ужгородського р-ну;
- СЕС "ГУТА-2", урочище "Табла", Ужгородського району;
- "СЕ-3" с. Тийглаш, Ужгородського району.
Власне виробництво електроенергії зазначеними сонячними електростанціями  за 10 місяців 2017 року склало35,0 млн.кВт/год., що становить 25,5 відс. від загального виробництва електроенергії в області.
 

Енергія вітру

Із світового досвіду впровадження вітрових електростанцій (ВЕС) відомо, що енергетичні можливості розвитку вітроенергетики умовно характеризуються середньорічними швидкостями вітру: більше 5 м/с - сприятливо, в межах 4 - 5 м/с - частково сприятливо, менше 4 м/с - несприятливо. Мова йде саме про енергетичні цілі при застосуванні достатньо потужних (більше 100 кВт) вітроустановок з метою місцевого економічно конкурентоспроможного використання енергії вітру.
Із загальної точки зору регіон Карпат є перспективною територією для розвитку вітроенергетики, однак тут потрібно дуже уважно визначити вітропотенціал кожної конкретної площі через велику кількість можливих варіантів їх затінення, особливо в долинах і на гірських схилах. Саме тому загально потенційні оцінки можуть грішити можливими помилками.
Досвіду використання енергії вітру в Закарпатській області практично ще не набуто. Тому необхідні конкретні дослідження, пошук найбільш корисних першочергових площ, їх комплексний аналіз з урахуванням економічних еквівалентів екологічних і соціальних переваг, наявність поблизу споживачів енергії з врахуванням „мінімального економічного радіусу” транспортування енергії, наявність існуючих ліній електропередач, доріг, тощо.
Для вітроелектростанцій перспективна площа на горі Гимба (1180м), в 6 км від села Пилипець. Середньорічна швидкість вітру, за даними місцевої Міжгірської гідрометеослужби, складає тут понад 7,5 м/сек. Хороші метерологічні умови також на площі гір Яворник та Менчул.
На сьогодні в області ведеться активна робота по розвитку вітроенергетики, результатом якої є наміри підписання меморандуму між Закарпатською обласною державною адміністрацією та ТОВ «Атлас Глобал Енерджи». Метою зазначеного Меморандуму є сприяння розвитку «зеленої енергетики»: будівництво на території області електростанцій, які вироблятимуть електричну енергію з використанням енергії вітру, плановою потужністю 80 МВт з орієнтовною сумою інвестиційних коштів 96 млн. євро.
Результатом даного співробітництва буде створення на території Воловецького, Свалявського та Міжгірського району Закарпатської області підприємства для будівництва ВЕС із забезпеченням робочих місць для їх мешканців, будівництво в даних районах сучасної вітрової електростанції із залученням, по можливості, місцевих спеціалістів, а також покращення соціальної інфраструктури в Воловецькому, Свалявському та Міжгірському районах, шляхом надання ТОВ інвестицій після введення в експлуатацію ВЕС і початку генерації електричної енергії.
Для будівництва обрано площу на горі Гимба (1180 м), в 6 км від села Пилипець, де середньорічна швидкість вітру складає понад 7,5 м/сек.
Серед позитивних економіко-соціальних показників можна виділити наступні:
- виплата податків, пов’язаних з економічною діяльністю;
- створення нових робочих місць на стадії будівництва та обслуговування ВЕС;
- залучення регіональних компаній на різних етапах розвитку і будівництва ВЕС.
Враховуючи, що на сьогодні загальна потужність об’єктів відновлюваної енергетики області становить 76,4 МВт, реалізація зазначеного проекту дозволить значно підвищити енергетичну незалежність нашої області.

Остання зміна сторінки: 26-01-2018 16:51