Природно-ресурсний потенціал

               Сильні сторони

                  Слабкі сторони

·        наявність значної кількості мінеральних сировинних ресурсів, у т.ч. нетрадиційних для України;

·        найвищі в Україні запаси лісових ресурсів;

·        високий рекреаційний потенціал регіону;

·        одні з найвищих в Україні та різноманітні запаси мінеральних джерел;

·        високий гідроенергетичний потенціал;

·        наявність різних ландшафтно-кліматичних зон;

·        багата флора і фауна, в т.ч. наявність унікальних видів, занесених у Програми захисту ЮНЕСКО.

·        малоземелля;

·        практична відсутність власних енергетичних ресурсів.

                  Можливості

                      Загрози

·        підвищення рівня використання  мінерально-сировинної бази регіону, задіяння у виробництво нових родовищ корисних копалин;

·        можливість використання гідроресурсів в енергетичних цілях;

·        покращення координації, управління та відтворення лісових ресурсів;

·        формування територій ефективного землекористування;

·        залучення інвестицій у розвідку корисних копалин;

·        використання природно-ресурсного потенціалу у розвитку рекреаційно-туристичної сфери.

·        нестабільність законодавчої та нормативно-правової бази, особливо у частині ліцензування використання мінерально-сировинних ресурсів;

·        надмірне використання та вичерпання природних ресурсів;

·        надмірне використання і порушення відтворення лісових ресурсів;

·        руйнування природних ресурсів внаслідок настання стихійних лих;

·        недостатній контроль за використанням природних ресурсів (несанкціоноване вирубування лісів, використання кар’єрів, мисливство, рибальство).

                                         Людський потенціал

             Сильні сторони

                Слабкі сторони

·        високий індекс людського розвитку;

·        збереження позитивної динаміки народжуваності, середньої очікуваної тривалості життя:

·        сприятлива вікова структура населення;

·        висока мобільність та адаптивність населення;

·        наявність   значних  резервів  трудових  ресурсів;

·        різноманітний етнічний склад населення, багатство культурної спадщини;

·        задовільний рівень середньої рсвіти;

·        історично сформовані зв’язки населення з прикордонними країнами;

·        сформована система мотиваційних установок населення.

·        територіальні диспропорції у якості (освіта, кваліфікаційні навички тощо) та кількості трудових ресурсів;

·        звуження демографічної основи відтворення населення через соціальні чинники;

·        поширення непродуктивної самозайнятості та тіньового працевлаштування;

·        високий рівень зовнішньої міграції;

·        наявність осередків тривалого безробіття;

·        нижча середньо-національного рівня забезпеченість освітньо-науковими установами та кадрами.

                Можливості

                      Загрози

·        забезпечення демографічної стабільності шляхом підвищення стандартів життя;

·        підвищення культури населення щодо здорового способу життя;

·        підвищення якості трудового потенціалу за рахунок створення кваліфікованих робочих місць;

·        підвищення конкурентоспроможності населення шляхом досягнення високої якості освіти та інформаційного забезпечення;

·        системне формування культурно-мистецької сфери з використанням етнокультурних підходів;

·        використання ділових якостей мігрантів у організації бізнесу.

·        політична дестабілізація та неспроможність влади приймати узгоджені рішення на різних рівнях влади;

·        низькі державні соціальні стандарти;

·        господарські ризики, які впливають на сферу соціально-демографічних і соціально-економічних відносин (інвестиційні, технологічні, підприємницькі);

·        маргіналізація населення, зниження рівня його реальних доходів;

·        відсутність доходів для забезпечення якості життя (освіта, охорона здоров’я, культура).

                            Рекреаційно-туристичний потенціал

               Сильні сторони

               Слабкі сторони

·        традиційно провідна сфера діяльності регіону в Україні;

·        багаті природно-рекреаційні ресурси регіону: лікувальні мінеральні води, лісові, ландшафтні, гідрологічні, спелеоресурси, об'єкти природного заповідного фонду;

·        сприятливе географічне розташування області для залучення іноземних туристів;

·        позитивна динаміка розбудови матеріально-технічної туристично-рекреаційної бази (в т.ч. сучасного рівня);

·        багата історично-культурна спадщина;

·        наявність відповідного кадрового забезпечення;

·        наявність унікальних туристично-рекреаційних продуктів (в т.ч. національні традиції та промисли, фестивалі);

·        наявність громадських організацій підтримки і розвитку туризму (в т.ч. сільського).

·        відсутність затверджених в установленому порядку природних територій рекреаційного призначення, генеральних планів їх забудови і механізму освоєння територій;

·        низький рівень розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в рекреаційно-туристичних центрах;

·        неоптимальна структура сезонних видів туризму;

·        недостатність системної організації інформаційно-рекламного забезпечення рекреаційного комплексу;

·        нестача інформаційних центрів та центрів просування туристичних послуг;

·        недостатній рівень використання бальнеологічних курортів;

·        недостатність висококваліфікованих кадрів у закладах рекреаційно-туристичної сфери;

·        непідготовленість сільських жителів до прийому туристів;

·        нерозвиненість спільного для усього Карпатського регіону туристичних продуктів;

·        недостатня кількість місць підвищеної комфортності для обслуговування туристів.

                 Можливості

                     Загрози

·        вдосконалення законодавства щодо розвитку курортів, рекреаційних територій та туризму;

·        створення при консульствах України за кордоном державних туристичних офісів;

·        реалізація регіональної програми розвитку туризму та рекреації;

·        зростання інвестиційних пропозицій щодо розбудови  туристично-рекреаційних комплексів;

·        потенційні низькозатратні можливості створення робочих місць в туризмі;

·        розвиток окремих напрямків туристично-рекреаційної сфери (гірськолижний, сільський, тощо).

·        недостатня нормативно-правова база для розвитку сільського туризму;

·        погіршення екологічної ситуації, в т.ч. внаслідок впливу техногенних факторів;

·        висока конкуренція з боку сусідніх регіонів та країн;

·        зменшення інвестиційних пропозицій.

Стан навколишнього природного середовища та рівень природно-техногенної безпеки

Сильні сторони

Слабкі сторони

·        наявність унікального природного середовища;

·        наявність законсервованих і недоторканих екологічних систем;

·        відносно якісні поверхневі і підземні води;

·        порівняно велика кількість національних парків і заповідних територій;

·        порівняно незабруднене навколишнє середовище та відносно стабільна екологічна ситуація;

·        діяльність орієнтованих на дослідження навколишнього середовища неприбуткових організацій;

·        посилення уваги з боку обласних органів державної влади та місцевого самоврядування до екологічних проблем, поступове впровадження екологічного принципу в систему стратегічного планування та практику оперативного управління;

·        наявність регіональних та державних цільових природоохоронних програм, у т.ч. протипаводкових;

·        використання можливостей  прикордонного співробітництва щодо вирішення спільних екологічних проблем.

·        недосконалість системи моніторингу за станом довкілля;

·        зростання забруднення поверхневих вод внаслідок скидання неочищених стоків у водойми, що пов’язано з фізичним та моральним зносом водопровідно-каналізаційних систем, відсутністю асигнувань для їх утримання, ремонту та реконструкції;

·        недостатня насиченість водогосподарських систем захисними гідротехнічними спо­рудами;

·        незадовільний санітарний стан водоохо-ронних зон та прибережних смуг водних об’єктів, порушення природоохоронного режиму використання земель водного фонду (розорювання берегів, несанкціо-новане видобування піску та гравію, влаштування стихійних сміттєзвалищ тощо);

·        відсутність достатньо потужної системи переробки та утилізації зростаючих відходів виробництва та споживання;

·        наявність проблеми знешкодження та захоронення токсичних відходів;

·        збільшення викидів шкідливих речовин в атмосферу як стаціонарними, так і пересувними джерелами забруднення;

·        значні обсяги еродованих та ерозійно небезпечних земель;

·        порушення природного балансу за рахунок просторово нераціональної вирубки лісів;

·        розпорошеність лісового фонду серед різних лісокористувачів;

·        недосконалість системи обліку, збереження та відтворення рідкісних видів флори і фауни;

·        недостатній рівень екологічної культури господарюючих суб’єктів та населення.

              Можливості

                      Загрози

·        соціально-економічна і екологічна збалансованість розвитку продуктивних сил;

·        активізація розвитку екологічно спрямованого підприємництва, зокрема, в сфері комплексного використання ресурсів, переробки та утилізації відходів, альтернативної енергетики, зеленого туризму тощо;

·        застосування енерго-, ресурсо- та природозберігаючих технологій та впровадження екологічних підходів у лісо-, земле- та водокористуванні;

·        рекультивація та відновлення природних ландшафтів;

·        поглиблення зв’язків між владними структурами та науковими установами в галузі екологічної безпеки та природокористування;

·        поглиблення прикордонного співробітництва щодо вирішення спільних екологічних проблем.

·        сейсмічність території, екологічно небезпечні екзогенні та ендогенні процеси (паводки, зсуви, селі, ерозії);

·        наявність потенційно небезпечних підприємств (газо-, нафтопроводи);

·        транскордонне перенесення шкідливих речовин;

·        розходження національних законодавств різних країн у сфері охорони навколишнього середовища;

·        невиконання міжнародних зобов’язань, міждержавних угод у сфері охорони навколишнього середовища українськими та зарубіжними суб’єктами;

·        хронічне  недофінансування державних, галузевих та регіональних екологічних програм, в т.ч. протипаводкових та протизсувних;

·        територіальна нерівномірність техногенного навантаження.

                                      Економічний потенціал

             Сильні сторони

                Слабкі сторони

·    випереджаючі темпи зростання валової доданої вартості;

·    розгалужена видова структура економіки;

·    наявність унікальних виробництв;

·    наявність підприємств малого та середнього бізнесу, які мають перспективу розвитку у сільгоспопереробній, будівельній, транспортній, меблевій, деревообробній промисловостях;

·    висока інтенсивність сільськогосподарського виробництва;

·    високий рівень інвестиційної складової промислової продукції;

·    наявність достатньої сировинної бази для добувної, лісопереробної промисловості, окремих видів харчової та переробної промисловостей;

·    функціонування виробництв потужних транснаціональних компаній;

·    інженерно-комунікаційна доступність до європейських ринків;

·    розвинена телекомунікаційна інфраструктура;

·    інвестиційна провабливість регіону;

·    схильність населення до підприємництва;

·    доступ до порівняно дешевих джерел сировини та ресурсів, що підвищує конкурентоспроможність продукції.

·    недостатня конкурентоспроможність виробництва;

·    низький рівень інноваційної діяльності;

·    неоптимальна структура промислового виробництва;

·    дрібнотоварність сільськогосподарського виробництва;

·    залежність виробництв від давальницької сировини;

·    недостатній рівень використання мінерально-сировинних ресурсів;

·    неефективна система розподілу лісосічного фонду;

·    дефіцит висококваліфікованих праців-ників інженерних та робітничих професій;

·    нерозвиненість агропромислової кооперації;

·    низький рівень агро інфраструктури;

·    низьке технологічне забезпечення сільського господарства;

·    незадовільний стан мереж та обладнання в енергозабезпеченні;

·    відсутність потужних будівельних компаній;

·    низький рівень впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій.

                Можливості

                      Загрози

·    розвиток нових виробництв у результаті реалізації нових інвестиційних проектів за рахунок повернення сприятливих режимів інвестиційної діяльності;

·    зацікавленість потенційних іноземних інвесторів у спорудженні об’єктів малої гідроенергетики;

·    державна фінансова підтримка  проектів підвищення надійності енергозабезпечення східних районів області;

·    зростання кількості високотехнологічних
інноваційно активних підприємств;

·    розвиток кластерів у сільському господарстві, харчовій, переробній, будівельній, туристично-рекреаційній галузях;

·    розвиток внутрішньорегінальної кооперації в обробній промисловості;

·    розвиток екологічно чистих виробництв;

·    посилення євроінтеграційних процесів  у зв’язку із наближенням кордону ЄС, у т. ч. збільшення фінансування з фондів ЄС, зростання кількості робочих місць внаслідок перенесення в область виробничих потужностей іноземних компаній; приведення структури експорту до міжнародних стандартів.

·    недосконалість законодавства у частині регулювання легкої, переробної (виноробство) промисловості, машинобудування і приладобудування (закінчений цикл виробництв);

·    збільшення конкуренції з боку національних та міжнародних центрів: ЄС (у сфері високих технологій), Угорщина, Польща, Чехія (у харчовій галузі);

·    діяльність транснаціональних компаній в регіоні (репатріація прибутків);

·    ввезення контрабандної продукції;

·    нерозвиненість внутрішнього ринку, низька купівельна спроможність населення;

·    конкуренція з боку інших регіонів та країн;

·    нестабільна політична ситуація в Україні.

                               Науково-технічний потенціал

               Сильні сторони

                 Слабкі сторони

·    наявність підприємств, що випускають висотехнологічну продукцію;

·    високий рівень впровадження техніко-технологічних та інших інновацій у машинобудуванні, приладобудуванні, нових методик лікування у санаторно-курортних та лікувально-оздоровчих закладах;

·    розвинена інституційна система навчання персоналу.

·    низький рівень розвитку матеріально-технічної бази фундаментальних наукових досліджень;

·    низький обсяг і рівень прикладних наукових досліджень і розробок, винахідницької та раціоналізаторської робіт, у т.ч. для потреб області;

·    недосконала структура наукових і науково-технічних робіт;

·    відсутність мереж науково-дослідних установ та господарюючих суб’єктів області, які б забезпечували цикл „наукова розробка – впровадження”; відсутність  інноваційної інфраструктури;

·      недостатня кількість дослідників і фахівців з науковим ступенем у кадровому складі області;

·    висока залежність від коштів іноземних інвесторів.

               Можливості

                     Загрози

·    розвиток нових наукоємних видів інноваційної економічної діяльності;

·    формування інноваційної інфраструктури, мереж науково-дослідних установ та господарюючих суб’єктів області, які б забезпечували цикл „наукова розробка – впровадження”

·    зростання можливостей фінансування прикладних наукових досліджень і розробок у випадку законодавчого забезпечення  пільг на інноваційну діяльність;

·     використання можливостей співробітництва науково – дослідних секторів наукових установ області з фондами Європейського Союзу, у т.ч. співпраці з прикордонними країнами.

·    висока конкуренція високотехнологічної та інноваційної продукції з боку розвинених країн;

·    недостатність державної підтримки наукової та інноваційної діяльності;

·    нестабільність законодавства стосовно інноваційно-інвестиційної діяльності;

·    міграція за кордон наукової еліти, активних та кваліфікованих кадрів.

                                 Інституційний потенціал

           Сильні сторони

                Слабкі сторони

·    лібералізація підприємницької діяльності (створення єдиних реєстраційних та дозвільних офісів);

·    високий рівень ділової активності;

·    порівняно висока частка малого підприємництва у податкових надходженнях, виробництві товарів, робіт, послуг, зайнятості населення, господарюючих суб’єктів;

·    наявність ринкової інфраструктури;

·    високий рівень розвитку інституту власності;

·    розгалужена фінансово-кредитна мережа;

·    наявна мережа громадських інституцій підтримки розвитку регіону.

·    високий рівень централізації;

·    слабка система корпоративного управління;

·    недостатня розвиненість місцевих фінансових структур;

·    не сформованість кластерних систем;

·    недостатній рівень розвитку ринкової інфраструктури (технопарки, бізнес-центри, бізнес-інкубатори, фонди підтримки підприємництва);

·    недостатній розвиток фермерства.

             Можливості

                       Загрози

·    формування розвиненої інфраструктури підтримки малого підприємництва на регіональному та місцевому рівнях;

·    формування кластерів;

·    залучення капіталу заробітчан через інститути підтримки малого бізнесу;

·    створення фондового ринку;

·    створення системи впливу громадянського суспільства на інституційну підтримку економіки, розвитку регіону;

·    формування інституту вирівнювання економічних та соціальних можливостей; 

·    запровадження механізмів здорової конкуренції та поступової ліквідації тіньового сектору;

·     налагодження ефективної співпраці з агентствами розвитку території та громадськими організаціями;

·    застосування програмно – цільового підходу та інструментарію стратегічного управління для розвитку територій.

·    нестабільність та непередбачуваність змін законодавства у частині оподаткування та господарської діяльності підприємницьких структур;

·    неспроможність приймати узгоджені рішення на різних рівнях влади;

·    підвищений рівень політичного ризику, що характеризується небезпекою чергового перерозподілу власності, частими змінами в керівництві всіх гілок влади тощо;

·    жорсткість та надмірна централізація системи державного управління та місцевого самоврядування;

·    неузгодженість інтересів державного управління та місцевого самоврядування, або інтересів різних рівнів місцевого самоврядування (типу місто – сільська громада, сільська громада – сільська громада), котрі входять до однієї адміністративно – територіальної одиниці.

                            Просторово-економічний потенціал

              Сильні сторони

                Слабкі сторони

·    вигідне географічне положення;

·    сприятливі кліматично-ландшафтні зони для розселення та відпочинку;

·    просторовий баланс у розміщенні промислових та зелених зон;

·    відносно розгалужена система транспорту та телекомунікацій;

·       наявність спеціалізованих господарських територій;

·       наявність досвіду зонування територій, принципів формування засад їх розвитку.

·       складні умови проживання і господарської діяльності в гірській місцевості;

·       недостатній рівень та територіальні диспропорції у забезпеченості соціальною та виробничою інфраструктурою, доступі до комунікацій, освітньо-культурних послуг;

·       значна диференціація районів за рівнем ділової активності;

·       низька якість транспортної інфраструктури;

·       проблеми розвитку та обслуговування прикордонної інфраструктури;

·       відсутність регіональної програми розвитку гірських територій, малих міст;

·       відсутність просторового планування використання землі.

               Можливості

                    Загрози

·       розширення зовнішньоекономічних зв’язків регіону, розвиток транскордонного співробітництва;

·       можливість прискореної інтеграції в європейські структури;

·       залучення міжнародної технічної допомоги структур ЄС;

·       вирівнювання територіального розвитку, зменшення диспропорцій.

·       порушення принципів розселення (на природно небезпечних територіях)

·       високий ризик виникнення природних стихійних явищ, що створює небезпеку життєдіяльності населення;

·       поглиблення депресивності окремих територій в зв’язку з обмеженістю фінансових ресурсів для їх підтримки.