|
Природно-ресурсний потенціал |
|
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
· наявність значної кількості мінеральних сировинних ресурсів, у т.ч. нетрадиційних для України;
· найвищі в Україні запаси лісових ресурсів;
· високий рекреаційний потенціал регіону;
· одні з найвищих в Україні та різноманітні запаси мінеральних джерел;
· високий гідроенергетичний потенціал;
· наявність різних ландшафтно-кліматичних зон;
· багата флора і фауна, в т.ч. наявність унікальних видів, занесених у Програми захисту ЮНЕСКО. |
· малоземелля;
· практична відсутність власних енергетичних ресурсів.
|
|
Можливості |
Загрози |
|
· підвищення рівня використання мінерально-сировинної бази регіону, задіяння у виробництво нових родовищ корисних копалин;
· можливість використання гідроресурсів в енергетичних цілях;
· покращення координації, управління та відтворення лісових ресурсів;
· формування територій ефективного землекористування;
· залучення інвестицій у розвідку корисних копалин;
· використання природно-ресурсного потенціалу у розвитку рекреаційно-туристичної сфери. |
· нестабільність законодавчої та нормативно-правової бази, особливо у частині ліцензування використання мінерально-сировинних ресурсів;
· надмірне використання та вичерпання природних ресурсів;
· надмірне використання і порушення відтворення лісових ресурсів;
· руйнування природних ресурсів внаслідок настання стихійних лих;
· недостатній контроль за використанням природних ресурсів (несанкціоноване вирубування лісів, використання кар’єрів, мисливство, рибальство).
|
|
Людський потенціал |
|
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
· високий індекс людського розвитку;
· збереження позитивної динаміки народжуваності, середньої очікуваної тривалості життя:
· сприятлива вікова структура населення;
· висока мобільність та адаптивність населення;
· наявність значних резервів трудових ресурсів;
· різноманітний етнічний склад населення, багатство культурної спадщини;
· задовільний рівень середньої рсвіти;
· історично сформовані зв’язки населення з прикордонними країнами;
· сформована система мотиваційних установок населення. |
· територіальні диспропорції у якості (освіта, кваліфікаційні навички тощо) та кількості трудових ресурсів;
· звуження демографічної основи відтворення населення через соціальні чинники;
· поширення непродуктивної самозайнятості та тіньового працевлаштування;
· високий рівень зовнішньої міграції;
· наявність осередків тривалого безробіття;
· нижча середньо-національного рівня забезпеченість освітньо-науковими установами та кадрами.
|
|
Можливості |
Загрози |
|
· забезпечення демографічної стабільності шляхом підвищення стандартів життя;
· підвищення культури населення щодо здорового способу життя;
· підвищення якості трудового потенціалу за рахунок створення кваліфікованих робочих місць;
· підвищення конкурентоспроможності населення шляхом досягнення високої якості освіти та інформаційного забезпечення;
· системне формування культурно-мистецької сфери з використанням етнокультурних підходів;
· використання ділових якостей мігрантів у організації бізнесу. |
· політична дестабілізація та неспроможність влади приймати узгоджені рішення на різних рівнях влади;
· низькі державні соціальні стандарти;
· господарські ризики, які впливають на сферу соціально-демографічних і соціально-економічних відносин (інвестиційні, технологічні, підприємницькі);
· маргіналізація населення, зниження рівня його реальних доходів;
· відсутність доходів для забезпечення якості життя (освіта, охорона здоров’я, культура).
|
|
Рекреаційно-туристичний потенціал |
|
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
· традиційно провідна сфера діяльності регіону в Україні;
· багаті природно-рекреаційні ресурси регіону: лікувальні мінеральні води, лісові, ландшафтні, гідрологічні, спелеоресурси, об'єкти природного заповідного фонду;
· сприятливе географічне розташування області для залучення іноземних туристів;
· позитивна динаміка розбудови матеріально-технічної туристично-рекреаційної бази (в т.ч. сучасного рівня);
· багата історично-культурна спадщина;
· наявність відповідного кадрового забезпечення;
· наявність унікальних туристично-рекреаційних продуктів (в т.ч. національні традиції та промисли, фестивалі);
· наявність громадських організацій підтримки і розвитку туризму (в т.ч. сільського). |
· відсутність затверджених в установленому порядку природних територій рекреаційного призначення, генеральних планів їх забудови і механізму освоєння територій;
· низький рівень розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в рекреаційно-туристичних центрах;
· неоптимальна структура сезонних видів туризму;
· недостатність системної організації інформаційно-рекламного забезпечення рекреаційного комплексу;
· нестача інформаційних центрів та центрів просування туристичних послуг;
· недостатній рівень використання бальнеологічних курортів;
· недостатність висококваліфікованих кадрів у закладах рекреаційно-туристичної сфери;
· непідготовленість сільських жителів до прийому туристів;
· нерозвиненість спільного для усього Карпатського регіону туристичних продуктів;
· недостатня кількість місць підвищеної комфортності для обслуговування туристів. |
|
Можливості |
Загрози |
|
· вдосконалення законодавства щодо розвитку курортів, рекреаційних територій та туризму;
· створення при консульствах України за кордоном державних туристичних офісів;
· реалізація регіональної програми розвитку туризму та рекреації;
· зростання інвестиційних пропозицій щодо розбудови туристично-рекреаційних комплексів;
· потенційні низькозатратні можливості створення робочих місць в туризмі;
· розвиток окремих напрямків туристично-рекреаційної сфери (гірськолижний, сільський, тощо). |
· недостатня нормативно-правова база для розвитку сільського туризму;
· погіршення екологічної ситуації, в т.ч. внаслідок впливу техногенних факторів;
· висока конкуренція з боку сусідніх регіонів та країн;
· зменшення інвестиційних пропозицій.
|
|
Стан навколишнього природного середовища та рівень природно-техногенної безпеки |
|
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
· наявність унікального природного середовища;
· наявність законсервованих і недоторканих екологічних систем;
· відносно якісні поверхневі і підземні води;
· порівняно велика кількість національних парків і заповідних територій;
· порівняно незабруднене навколишнє середовище та відносно стабільна екологічна ситуація;
· діяльність орієнтованих на дослідження навколишнього середовища неприбуткових організацій;
· посилення уваги з боку обласних органів державної влади та місцевого самоврядування до екологічних проблем, поступове впровадження екологічного принципу в систему стратегічного планування та практику оперативного управління;
· наявність регіональних та державних цільових природоохоронних програм, у т.ч. протипаводкових;
· використання можливостей прикордонного співробітництва щодо вирішення спільних екологічних проблем.
|
· недосконалість системи моніторингу за станом довкілля;
· зростання забруднення поверхневих вод внаслідок скидання неочищених стоків у водойми, що пов’язано з фізичним та моральним зносом водопровідно-каналізаційних систем, відсутністю асигнувань для їх утримання, ремонту та реконструкції;
· недостатня насиченість водогосподарських систем захисними гідротехнічними спорудами;
· незадовільний санітарний стан водоохо-ронних зон та прибережних смуг водних об’єктів, порушення природоохоронного режиму використання земель водного фонду (розорювання берегів, несанкціо-новане видобування піску та гравію, влаштування стихійних сміттєзвалищ тощо);
· відсутність достатньо потужної системи переробки та утилізації зростаючих відходів виробництва та споживання;
· наявність проблеми знешкодження та захоронення токсичних відходів;
· збільшення викидів шкідливих речовин в атмосферу як стаціонарними, так і пересувними джерелами забруднення;
· значні обсяги еродованих та ерозійно небезпечних земель;
· порушення природного балансу за рахунок просторово нераціональної вирубки лісів;
· розпорошеність лісового фонду серед різних лісокористувачів;
· недосконалість системи обліку, збереження та відтворення рідкісних видів флори і фауни;
· недостатній рівень екологічної культури господарюючих суб’єктів та населення. |
|
Можливості |
Загрози |
|
· соціально-економічна і екологічна збалансованість розвитку продуктивних сил;
· активізація розвитку екологічно спрямованого підприємництва, зокрема, в сфері комплексного використання ресурсів, переробки та утилізації відходів, альтернативної енергетики, зеленого туризму тощо;
· застосування енерго-, ресурсо- та природозберігаючих технологій та впровадження екологічних підходів у лісо-, земле- та водокористуванні;
· рекультивація та відновлення природних ландшафтів;
· поглиблення зв’язків між владними структурами та науковими установами в галузі екологічної безпеки та природокористування;
· поглиблення прикордонного співробітництва щодо вирішення спільних екологічних проблем. |
· сейсмічність території, екологічно небезпечні екзогенні та ендогенні процеси (паводки, зсуви, селі, ерозії);
· наявність потенційно небезпечних підприємств (газо-, нафтопроводи);
· транскордонне перенесення шкідливих речовин;
· розходження національних законодавств різних країн у сфері охорони навколишнього середовища;
· невиконання міжнародних зобов’язань, міждержавних угод у сфері охорони навколишнього середовища українськими та зарубіжними суб’єктами;
· хронічне недофінансування державних, галузевих та регіональних екологічних програм, в т.ч. протипаводкових та протизсувних;
· територіальна нерівномірність техногенного навантаження.
|
|
Економічний потенціал |
|
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
· випереджаючі темпи зростання валової доданої вартості;
· розгалужена видова структура економіки;
· наявність унікальних виробництв;
· наявність підприємств малого та середнього бізнесу, які мають перспективу розвитку у сільгоспопереробній, будівельній, транспортній, меблевій, деревообробній промисловостях;
· висока інтенсивність сільськогосподарського виробництва;
· високий рівень інвестиційної складової промислової продукції;
· наявність достатньої сировинної бази для добувної, лісопереробної промисловості, окремих видів харчової та переробної промисловостей;
· функціонування виробництв потужних транснаціональних компаній;
· інженерно-комунікаційна доступність до європейських ринків;
· розвинена телекомунікаційна інфраструктура;
· інвестиційна провабливість регіону;
· схильність населення до підприємництва;
· доступ до порівняно дешевих джерел сировини та ресурсів, що підвищує конкурентоспроможність продукції. |
· недостатня конкурентоспроможність виробництва;
· низький рівень інноваційної діяльності;
· неоптимальна структура промислового виробництва;
· дрібнотоварність сільськогосподарського виробництва;
· залежність виробництв від давальницької сировини;
· недостатній рівень використання мінерально-сировинних ресурсів;
· неефективна система розподілу лісосічного фонду;
· дефіцит висококваліфікованих праців-ників інженерних та робітничих професій;
· нерозвиненість агропромислової кооперації;
· низький рівень агро інфраструктури;
· низьке технологічне забезпечення сільського господарства;
· незадовільний стан мереж та обладнання в енергозабезпеченні;
· відсутність потужних будівельних компаній;
· низький рівень впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій. |
|
Можливості |
Загрози |
|
· розвиток нових виробництв у результаті реалізації нових інвестиційних проектів за рахунок повернення сприятливих режимів інвестиційної діяльності;
· зацікавленість потенційних іноземних інвесторів у спорудженні об’єктів малої гідроенергетики;
· державна фінансова підтримка проектів підвищення надійності енергозабезпечення східних районів області;
· зростання кількості високотехнологічних
інноваційно активних підприємств;
· розвиток кластерів у сільському господарстві, харчовій, переробній, будівельній, туристично-рекреаційній галузях;
· розвиток внутрішньорегінальної кооперації в обробній промисловості;
· розвиток екологічно чистих виробництв;
· посилення євроінтеграційних процесів у зв’язку із наближенням кордону ЄС, у т. ч. збільшення фінансування з фондів ЄС, зростання кількості робочих місць внаслідок перенесення в область виробничих потужностей іноземних компаній; приведення структури експорту до міжнародних стандартів. |
· недосконалість законодавства у частині регулювання легкої, переробної (виноробство) промисловості, машинобудування і приладобудування (закінчений цикл виробництв);
· збільшення конкуренції з боку національних та міжнародних центрів: ЄС (у сфері високих технологій), Угорщина, Польща, Чехія (у харчовій галузі);
· діяльність транснаціональних компаній в регіоні (репатріація прибутків);
· ввезення контрабандної продукції;
· нерозвиненість внутрішнього ринку, низька купівельна спроможність населення;
· конкуренція з боку інших регіонів та країн;
· |
