3. ВИБІР СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ: УЗГОДЖЕНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ І НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ

Згідно з «Методичними рекомендаціями щодо формування регіональних стратегій розвитку», які затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 29.07.2002 №274, Стратегія повинна базуватися на баченні, що визначає шлях розвитку регіону. Бачення майбутнього — це новий елемент довгострокового планування розвитку. «Стратегічне бачення» окреслює різносторонній оптимістичний погляд на розвиток регіону в майбутньому і є основою тих завдань, виконання яких буде визначено стратегічним планом.

Бачення закарпатцями власного майбутнього визначене в результаті систематичної праці з громадськістю, яка була організована  українськими та канадськими експертами, задіяними в рамках реалізації проекту партнерства Україна-Канада «Регіональне врядування та розвиток» під егідою Закарпатської Обласної Ради та Закарпатської Обласної Державної Адміністрації та при активній участі науковців Інституту регіональних досліджень, а саме:

Закарпаття – економічно самодостатній, екологічно чистий, рекреаційно-туристичний центральноєвропейський прикордонний регіон України із збереженими та примноженими: унікальною природою, самобутньою культурою та історико-архітектурною спадщиною; з високою освіченістю та духовність громадян і відродженими традиціями самоврядності громад. Край, в якому забезпечуються і підтримуються сталий розвиток, рівні можливості для всіх мешканців та безпека їх життєдіяльності, міжнаціональна злагода, гармонія між містом і селом; розвиток підприємництва та дружні і взаємовигідні зв’язки із сусідніми областями і країнами.

            Це бачення лягло в основу розроблення місії регіону, формулювання стратегічних цілей, операційних цілей і планів дій, що визначатимуть шлях перспективного розвитку регіону.

Місія регіону виражає вищий сенс, мету існування громади в майбутньому і включає довготермінове бачення суспільством того, яким це суспільство прагне стати. Місія може бути обґрунтована та визначена за умов чіткого уявлення про наявні майбутні ресурси регіону, його конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринках, соціально-політичну та економічну ситуацію тощо. Отже, якщо у формулюванні бачення майбутнього регіону пріоритет належить громадськості, то у визначенні місії пріоритет має бути за спеціалістами.

У місії мають бути відображені і національні пріоритети, тобто ті пріоритети, які належить реалізувати на Закарпатті не тільки для збереження цілісності та забезпечення ефективності функціонування національного господарського комплексу, але й для реалізації виваженої регіональної політики. Такі стратегічні напрями розвитку господарства Закарпатської області, реалізація яких необхідна для української економіки, сформульовані в додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України №1001 від 21 липня 2006 р. №1001 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року». Серед цих напрямків: розвиток транскордонного співробітництва, розбудова прикордонної інфраструктури, розвиток туристичної та курортно-рекреаційної сфери, забезпечення протипаводкового захисту, розвиток транспортної мережі, логістики. Саме ці напрямки підтримуватиме держава шляхом виділення належного фінансування після укладання угоди регіонального розвитку із Закарпатською областю. Розвиток цих напрямів – це не тільки підтримка інтересів держави на регіональному рівні чи реальні кроки на шляху формування ефективної регіональної політики у державі, але і можливість громади регіону підвищувати комфорт проживання всіх мешканців.

Отже, місія Закарпатської області полягає в тому, щоб на основі багатовікового досвіду, традиційної самоорганізації громад та самовідданої праці забезпечити комфортне проживання всіх мешканців і збереження унікальних культурно-етнічних і природних особливостей краю, через механізм стратегічного управління, освіту, рівні можливості, структуризацію економіки для реалізації регіональних і національних завдань та стале економічне зростання на базі збереження та раціонального використання природних ресурсів та географічного розташування території, активного розвитку прикордонного співробітництва в інтересах кожної людини, територіальної громади та України. При цьому вираз інтересів держави має бути через реалізацію таких стратегічних напрямків, як розвиток транскордонного співробітництва, розбудова прикордонної інфраструктури, розвиток туристичної та курортно-рекреаційної сфери, забезпечення протипаводкового захисту, розвиток транспортної мережі, логістики, які, одночасно, не суперечать інтересам кожної людини чи територіальної громади, оскільки сприятимуть створенню нових робочих місць та підвищенню доходів населення регіону.

Отже, місія Закарпатської області – це забезпечення добробуту та високої якості життя теперішнього та майбутнього поколінь  в умовах розвитку конкурентоспроможної та інноваційної економіки регіону на засадах збереження унікальних культурно-етнічних традицій та природних особливостей краю.

Щоб реалізувати місію Закарпатської області необхідно окреслити стратегічні та визначити операційні цілі. Для розв’язання цього завдання застосовано сценарний підхід, застосування якого дало змогу побудувати ймовірні сценарії економічного і соціального розвитку Закарпатської області на період до 2015 року, в основі   яких лежать різні шляхи стабільного зростання соціально орієнтованої ринкової економіки області в таких масштабах, які здатні забезпечити підвищення якості та поліпшення способу життя населення:

Сценарій 1. Стабільне зростання соціально орієнтованої ринкової економіки Закарпатської області забезпечуватиметься за рахунок пріоритетного спрямування інвестицій на розвиток транскордонного співробітництва і розбудови прикордонної інфраструктури. Це вимагатиме підтримки розвитку науково-дослідної сфери, проектно-конструкторських розробок, будівельного комплексу та інженерної й транспортної інфраструктури.

Сценарій 2. Стабільне зростання соціально орієнтованої ринкової економіки Закарпатської області забезпечуватиметься за рахунок пріоритетного розвитку рекреаційно-туристичного комплексу та суміжних галузей сфери послуг. Це вимагатиме забезпечення протипаводкового захисту, розвитку соціальної інфраструктури, транспортної мережі, логістики.

Сценарій 3. Стабільне зростання соціально орієнтованої ринкової економіки Закарпатської області забезпечуватиметься за рахунок компромісного пріоритетного розвитку промисловості, науки і освіти та сфери послуг: протягом періоду до 2010 року пріоритетне значення матиме розвиток ринкової інфраструктури та сфери послуг, на другому етапі, тобто в 2010 - 2015 роках пріоритет отримає розвиток наукоємних галузей промисловості.

Для обговорення цих сценаріїв спеціалістами і громадськістю вони були представлені у вигляді анкети, яка була розповсюджена серед працівників сфери управління, науковців, спеціалістів, що займаються стратегічним прогнозуванням розвитку територіальних суспільних систем. Всього опрацьовано 173 анкети. Відповіді розподілилися наступним чином: 25% опитаних вважають найдоцільнішою реалізацію сценарію №1, 23% опитаних - сценарію №2, 26% опитаних - сценарію №3 і 26% опитаних зазначають, що необхідно розробити ще один, компромісний сценарій, який би охоплював національні пріоритети та регіональні сподівання, які містяться в усіх трьох сценаріях.  

В результаті окреслено сценарій №4, який прийнятий за основу для виділення стратегічних цілей і операційних завдань. Його зміст наступний:

Стабільне зростання соціально орієнтованої ринкової економіки Закарпатської області забезпечуватиметься за рахунок спрямування інвестицій на розвиток транскордонного співробітництва і розбудови прикордонної інфраструктури в умовах активізації розвитку рекреаційно-туристичного потенціалу, промисловості, науки і освіти та сфери послуг при підтримці розвитку науково-дослідної сфери, проектно-конструкторських розробок, будівельного комплексу та інженерної й транспортної інфраструктури, забезпечення протипаводкового захисту та розбудови транспортної мережі й логістики. Саме цей сценарій і був покладений в основу вибору стратегічних та розробки операційних цілей розвитку регіону.

Реалізація цього сценарію дозволить Закарпатській області збільшити втроє річний ВВП до 2015 року, що стане можливим завдяки досягненню стабільного та високого рівня зростання економіки. Це, в свою чергу, дасть можливість досягнути відповідного покращання рівня життя мешканців, подолання бідності у віддалених містах, районах та селищах області, а також надання всім мешканцям  належного рівня соціальних та муніципальних послуг. Проте, у зв’язку з нижчим вихідним рівнем як власних доходів, так і доходів на душу населення, Закарпатська область і надалі  відставатиме від середнього рівня регіонів  Європейського Союзу.

Суттєво зросте надходження іноземного капіталу, в основному з країн Європейського Союзу. Іноземний капітал використовуватиметься для розбудови прикордонної інфраструктури, активізації розвитку рекреаційно-туристичного потенціалу, промисловості, науки і освіти та сфери послуг,  також для підтримки розвитку науково-дослідної сфери, проектно-конструкторських розробок, будівельного комплексу, інженерної й транспортної інфраструктури. Стабільна нормативна база, національної, регіональної та місцевої влади та спеціалізовані послуги, які надаватимуться, створять сприятливий клімат для підприємництва у регіоні, який буде конкурентоспроможним в масштабі цілої країни. Сприятливе підприємницьке середовище дасть можливість розвиватись місцевому бізнесу. Область стане центром підприємництва та розвинутої мережі взаємозв’язків та контактів між підприємствами, організаціями підтримки бізнесу, та науково-дослідними інституціями і вестиме до збільшення конкурентоспроможності економіки області на міжнародному та внутрішньому ринках. Широка та активна участь у програмах, які фінансуватимуться ЄС, і будуть спрямовані на безпосередніх сусідів, буде одним з вирішальних факторів чільної ролі Закарпатської області в успішній співпраці (не тільки економічній) Сходу та Заходу. Закарпатська область стане лідером серед областей України в опрацюванні, впровадженні та моніторингу програм ЄС і зможе поділитись відповідними знаннями та навиками з іншими областями України в процесі інтеграції з Європейським Союзом.

Для обґрунтування вибраних стратегічних цілей здійснено СВОТ-аналіз за стратегічними цілями. Його мета - ідентифікація соціально-економічних проблем та вибір стратегічних напрямів розвитку регіону.

Цей СВОТ-аналіз представлений в табл.2. Його результати засвідчують про переваги можливостей та сильних сторін потенціалу регіонального розвитку Закарпатської області над загрозами і слабкими сторонами, що вселяє великі сподівання на інтенсифікацію розвитку господарства регіону у період до 2015 р.

В таблицях 3, 4, 5 приведені результати СВОТ-аналізу реалізації сценаріїв, які розглядалися вище. Вони засвідчують, що найпривабливішим є 4 сценарій.

Порівняння всіх отриманих результатів дозволило побудувати схему, на якій відображені всі етапи Стратегії економічного і соціального розвитку Закарпатської області.

Все дало змогу викристалізувати в розрізі стратегічних цілей розвитку Закарпатської області, представлених на зазначеній схемі,  операційні цілі. Вони приведені в розділі 4.