Електроенергетичний комплекс області

 

Виробництво, постачання та передачу електроенергії для споживачів на території області, згідно ліцензій виданих Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ), здійснює енергопостачальна компанія ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго".

До складу енергопостачальної компанії входить 48 структурних підрозділів, з яких 15 районів електричних мереж (РЕМ), Теребле-Рікська ГЕС, Ужгородська районна котельня, навчально-курсовий комбінат, база відпочинку "Енергетик" та відповідні виробничі служби та відділи. До складу Ужгородського міського РЕМ входить каскад ГЕС (Оноківська та Ужгородська).

Спискова чисельність персоналу - 2875 чоловік, з яких з вищою освітою - 476 чоловік, з середньою-спеціальною - 963 чоловіка.

Енергопостачання споживачів області здійснюється по електромережах напругою 110, 35, 6 10 і 0,4 кВ від двох базових підстанцій - в Мукачеві (напругою 400/220/110 кВ) і у Волівці (220/110/35 кВ).

Загальна протяжність мереж -  17518 км,
в т.ч. з напругою 110 кВ - 1151 км 
35 кВ-1288 км 
6-: 10 кВ - 6152 км
0,4 кВ-8927 км.

На балансі ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" знаходяться 37 підстанцій напругою 110 кВ, з яких 8 потребують заміни (21,6 %); 81 підстанція напругою 35 кВ, 11 потребують заміни (13,6 %) , 4022 трансформаторних підстанцій напругою 6 10 / 0,4 кВ з яких 559 потребують заміни (13,9 %).

Власне виробництво електроенергії здійснюється трьома гідроелектростанціями (ГЕС) загальною потужністю 31,5 МВт, складає 100-180 млн. кВт год. в рік (в залежності від наявного гідропотенціалу), що задовольняє потреби області в електроенергії на 6 10 відсотків.

Основне обладнання Оноківської ГЕС (потужністю 2,6 МВт) та Ужгородської ГЕС (потужністю 1,9 МВт) виготовлено в 1941 році фірмою ЧДК "Каплан" (м. Прага) морально і фізично зношене і застаріле, потребує заміни на більш ефективне. В робочому стані підтримується завдяки багаторазовим ремонтом. На Теребле-Рікській ГЕС працюють три агрегати потужністю по 9 МВт кожний. Турбіни виготовлені фірмою "Френсіс" (Фінляндія), генератори - заводом "Уралелектроапарат". Гідросилове обладнання ГЕС знаходиться в робочому стані, але воно зношене і морально застаріле.

Незважаючи на наявні трудності, енергопостачальна компанія ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" забезпечує споживачів надійним та безперебійним електропостачанням за винятком незначних аварійних ситуацій. Електричні мережі 110 кВ області працюють в замкнутому (кільцевому) режимі. При цьому більшість підстанцій 110 кВ мають двостороннє живлення, що дає змогу забезпечити безперебійне енергопостачання споживачів при аварійних вимкненнях ліній 110 кВ. Мережа 35 кВ працює в радіальному режимі, має резервне живлення, що забезпечує в аварійних випадках автоматичне або ручне резервування енергопостачання споживачів.

Мережа 6-10 кВ також працює в радіальному режимі. В містах лінії електропередач 6-10 кВ забезпечені резервним живленням, що дає змогу при аварійних вимкненнях забезпечити поновлення постачання електроенергії в стислі строки. В сільській місцевості ПЛ-6-10кВ в основному не забезпечені резервним живленням, тому при їх аварійних вимкненнях споживачі можуть бути заживлені тільки після виявлення і усунення пошкоджень.

Найнижчу надійність електропостачання мають Міжгірський, Тячівський, Рахівський райони. З метою підвищення надійності енергопостачання східних районів області у 1990 році енергопостачальною компанією ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" розпочато будівництво високовольтної лінії "Мукачево - Хуст" та підстанцій 220/110/10 кВ потужністю 125 МВА в м. Хуст. Однак із-за нестачі коштів будівництво ліній напругою 220 кВ та підстанції з 1997 року практично призупинено. Для завершення будівництва високовольтної лінії електропередач та підстанції необхідно близько 15 млн. грн.(мінімально необхідні кошти).

Структура споживання електричної енергії за 2004 рік по ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго":
· населення - 51,3%;
· промисловість - 13,3%;
· житлокомунгосп - 9,3%;
· залізниця - 9,0%;
· державний бюджет - 3,5%;
· місцевий бюджет - 3,2%;
· сільське господарство - 1,1%;
· інші - 9,3%.

Закарпатські магістральні електричні мережі (директор Гусак М.М.) являються структурним підрозділом Західної електроенергетичної системи (м.Львів) ДП НЕК"Укренерго". Основне завдання підприємства - експлуатація та технічне обслуговування електромереж напругою 220 кВ і вище, які проходять територією області:

ПЛ - 750 кВ - 95,0 км;
ПЛ - 400 кВ - 237,5 км;
ПЛ - 220 кВ - 198,0 км,
через які Бурштинський острів підключено до Європейської енергетичної системи. На балансі Закарпатських МЕМ знаходяться дві електропідстанції ПС-400 кВ "Мукачево" та ПС - 220 кВ "Воловець", від яких здійснюється живлення споживачів області.

 

Постачання природного газу.

 

Постачання природного газу споживачам здійснюється підприємствами, які мають ліцензію на постачання газу за регульованим та нерегульованим тарифом. В області ліцензію на поставку газу за регульованим тарифом має лише ВАТ "Закарпатгаз". Тарифи на транспортування та постачання природного газу для населення регулюються Національною комісією регулювання електроенергетики України. За нерегульованим тарифом постачання здійснюють ВАТ "Тисагаз", ТОВ "Магнік", ТОВ "Енергоресурси", ТОВ "Енерготрансгаз".

Транспортування газу до споживача по розподільчих мережах здійснює лише ВАТ "Закарпатгаз". Протяжність газових мереж (низького тиску) - 4582,938 км ( в т.ч. розподільчих - 3445,9 км, дворових - 1136,938 км). З них на балансі ВАТ "Закарпатгаз" 55,2 відс.(розподільчих - 72,3 відс., дворових - 3,4 відс.), решта - на балансі забудовників, органів місцевого самоврядування. Подача газу до споживачів здійснюється через 258 ГРП (газорозподільні пункти) та 592 ШГРП (шафні газорозподільні пункти) з яких на балансі підприємств ВАТ "Закарпатгаз" відповідно 76,7 відс. (198 ГРП) та 67,7 відс. (401 ШГРП).

Природним газом газифіковано193244 житлових будинків та квартир, в тому числі в 2004 році - 9800. Встановлено 152352 побутових приладів обліку газу, що складає 78,8 відс. від усіх газифікованих природним газом квартир (найвищий показник по Україні).

Завантаженість розподільчих газопроводів споживачами (населення, комунально-побутові об'єкти) доведено до 40 абонентів на один умовний кілометр газових мереж (по Україні цей показник складає 48 абонентів/ум. км).

Примітка: Для ефективної роботи ВАТ "Закарпатгаз" розрахунково необхідно на 1 км газових мереж газифікувати не менше 80 квартир (будинків).

Основним споживачем енергоресурсу є населення. Питома вага його споживання (із врахуванням пільг і субсидій) зросла з 55,0 відс. у 2001 році до 59,3 відс. у 2004 році. Підприємствами комунальної теплоенергетики у 2004 році спожито 15,5 відс., промисловими підприємствами - 9,7 відс. На організації та установи бюджетної сфери (місцевого та державного) припадає до 5 відсотків.

Враховуючи географічне розташування області через її територію проходять магістральні газопроводи "Братерство", "Союз", "Прогрес", та "Уренгой-Помари-Ужгород", загальною довжиною 1177 км, через які транспортується природний газ із Росії у 12 країн Європи, а також постачається газ для потреб споживачів області.

Газопровід "Братерство" (ДУД-1 і ДУД-2) проходить від Долини (Івано-Франківська область) до західного кордону України. Перша черга газопроводу 720 мм і тиском 50 атм. (в даний час 25 атм.) була здана в експлуатацію у 1967 році, друга - у 1974 році. На Закарпатті побудовано відвід на Угорщину (від Сваляви до Дідова).

Газопровід "Союз" побудований спільно з країнами Болгарією, Угорщиною, НДР, Румунією, Польщею і Чехословаччиною. Діаметр труб 1420 мм, робочий тиск 75 атм. По території області газопровід проходить від Богородчан (Івано-Франківська область) на Ужгород по території Тячівського, Хустського, Іршавського, Мукачівського, Ужгородського районів. Введено в експлуатацію у 1985 році. У 1995 році побудовано відвід на Румунію - "Хуст - Сату-Маре".

Газопроводи "Прогрес" та "Уренгой-Помари-Ужгород" по території області проходять через Воловецький, Свалявський, Перечинський, Ужгородський райони. Від с. Пацканьово побудовано відвід через Мукачівський і Берегівський райони на Угорщину. "Угенгой-Помари-Ужгород" побудований у 1982 році, а "Прогрес" - у 1986 році.

Загальна протяжність магістральних газопроводів по території області складає 1177 км.

Експлуатацію обладнання та обслуговування газопроводів здійснюють два лінійно-виробничі управління Закарпатське та Хустське, які являються структурними підрозділами управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз"(Івано-Франківськ). На балансі двох управлінь знаходяться 4 компресорні станції (Росош, Часлівці, Хуст, Воловець) та 25 газорозподільних станцій (ГРС).

Крім того, територією області проходять :

нафтопровід "Дружба", протяжністю 254 км, який обслуговує Закарпатсьа дільниця філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба"(м.Львів);

нафтопродуктопровід "Самара Західний кордон", протяжністю 338 км, який обслуговує лінійна виробничо-диспетчерська станція "Дубриничі", що є структурним підрозділом дочірнього підприємства "Прикарпатзахідтранс"(м.Рівне);
етиленопровід "Калуш-Західний кордон" протяжність 127 км, який експлуатується управлінням магістральних продуктопроводів ЗАТ "Лукор" (місто Калуш, Івано-Франківська область).

 

Автомобільний транспорт

 

Пасажирські автобусні перевезення в області на маршрутах загального користування здійснюють 296 суб'єктів підприємницької діяльності (СДП) та 21 юридичні особи, з яких 11 спеціалізовані. З ними за результатами конкурсів на право перевезення пасажирів на конкретних маршрутах укладено відповідні договори на перевезення пасажирів на 438 автобусних маршрутах. З числа цих маршрутів 57 - міських, 290 - приміських, 91 - міжміський маршрут.

На автобусних маршрутах загального користування щоденно працює близько 950 автобусів. Перевізники пасажирів експлуатують 1480 автобусів, якими щоденно виконується 4935 оборотних рейсів, із них - 3217 міських, 1697 - приміських, міжміських та 11 - міжнародних.

Автотранспортним сполученням охоплено 549 із 568 сільських населених пунктів області (96,6%). У 2005 році заплановано відкриття регулярного автобусного сполучення решти 19 сільських населених пунктів (Великоберезнянський, Хустський, Рахівський, Міжгірський райони) - з цією метою автоуправлінням спільно з адміністрацією автодоріг розроблено щоквартальний графік охоплення сільських населених пунктів регулярним автотранспортним сполученням затверджений розпорядженням голови облдержадміністрації.

Послуги автостанційного обслуговування у області на сьогоднішній день надають 16 автостанцій та автовокзалів відкритого акціонерного товариства "Закарпатавтотранс".

На дорогах загального користування Закарпатської області нараховується 846 автобусних зупинок.

Міжнародні вантажні перевезення в області здійснюють 427 СПД, з яких 117 юридичні особи. Ними експлуатується близько 2126 одиниць транспортних засобів.

Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування на території області становить 3,3 тис. км, в т.ч. 511,5 км доріг державного значення. На мережі доріг розташовано 1294 мостів загальною довжиною 22,7 тис. п.м.

На дорогах області діє 8 міжнародних транспортних переходів, 5 гірських перевалів через які Закарпаття сполучається з сусідніми областями та 21 перевал на мережі внутріобласних доріг.

Із вищезгаданої протяжності доріг, яка складає 1,96% від загальнодержавної, майже всі (99,7%) мають тверде покриття, без нього (ґрунтові) лише 10 км доріг місцевого значення, в тому числі 8 км - районних, 2 км - сільських.

За типом покриття 27,7%доріг області - асфальтобетонні (в Україні 32,8%), 52,8% - чорні шосе (в Україні 42,2%), 16% - білі щебеневі та гравійні (в Україні 15,3%), 2,49% - бруківки (в Україні 5%), ще 0,6% - цементнобетонні (в Україні 1,7%).

Структура мережі доріг за категорійністю наступна:

- доріг 1-шої категорії (4-8 смуг руху шириною проїжджої частини 15-30 м) - 12 км (0,36%, проти 1,3% по Україні);
- доріг 2-ї категорії (2 смуги руху, шириною проїжджої частини 7,5 м) - 303 км (9,1%, проти 7,4% по Україні);
- доріг третьої-четвертої категорії (2 смуги руху шириною проїжджої частини 6-7 м) 43,8% проти 79,3% по Україні;
- доріг найнижчої 5-ї категорії (1 смуга руху шириною 4,5 м ) - 46,4% проти 8,95% по Україні.

Середньозважене значення категорійності доріг в області складає лише 4,06 (по Україні 3,72).

Категорійність доріг державного значення в області також відстає від середньоукраїнського (2,57 проти 2,28). Позитивним є те, що категорійність тої частини з них, що віднесена до магістральних - суміщених з міжнародними транспортними коридорами - нижча (1,97 проти 2,07), в той час як регіональних, що з'єднують адміністративні центри областей та міжнародні прикордонні пункти пропуску автотранспорту з магістральними та іншими регіональними дорогами, значно гірша (2,78 проти 2,55).

Що стосується категорійності доріг місцевого значення, то вона у порівнянні з середніми показниками по Україні має наступний вигляд:

- територіальні дороги, що з'єднують адмінцентр області з адмінцентрами районів (в тому числі сусідніх областей) складають 989 км (29,7% всієї мережі) і мають гіршу середню категорійність (3,51 при середній по Україні 3,24);

- районні дороги, що з'єднують адмінцентри районів з адмінцентрами сільських населених пунктів та мережею інших доріг загального користування, маючи загальну протяжність 1716 км (51,5% всієї мережі) за категорійністю є значно гіршими середніх по державі, оскільки середньозважений показник їх категорійності перевищує аналогічний показник по Україні на 0,8 і складає 4,77;

- сільські дороги, що з'єднують населені пункти з центрами сільських рад, мають середньозважений показник категорійності 5 (найнижчий). Аналогічні показники лише в Тернопільській та Чернівецькій областях. Середній показник категорійності по даному виду доріг по Україні складає 4,2. А у Київській, Миколаївській та Запорізькій областях середня категорійність доріг знаходиться в межах 4-ї категорії - найкраща в Україні.

Поряд з цим насиченість мережі автодоріг мостовими спорудами в області значно вища за середню по Україні. Із їх загальної кількості на область припадає 8%, за протяжністю 6,15%. Питома вага цих споруд спільно з водопропускними трубами (за протяжністю) складає по області 8,6 м на 1 км дороги, в той час як по Україні цей показник складає лише 2,9 м на 1 км дороги.

Структура та стан доріг вимагають відповідного фінансування на їх експлуатацію, утримання та ремонт. Основним джерелом фінансування дорожніх робіт є кошти державного (85%) та місцевого (15%) бюджетів, останній формується в кожному з районів області за рахунок надходжень податку з власників транспортних засобів, 50% яких спрямовується до спеціального фонду обласного бюджету на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання доріг.

Протягом 2004 року Службою автомобільних доріг у Закарпатській області забезпечено виконання ремонтно-будівельних робіт на суму 68,3 млн. грн. (100% до річного плану) в тому числі по новому будівництву - на 16,2 млн. грн., по ремонтах - 52,1 млн. грн. Серед них ремонт доріг державного значення - 14,7 млн. грн., місцевого значення - 37,4 млн. грн.

Довідково: за 2003 рік обсяг виконання робіт по Службі автодоріг склав - 51,4 млн. грн., в тому числі по будівництву - 12,8 млн. грн., по ремонтах доріг - 38,6 млн. грн.

Капітально відремонтовано 126,0 км доріг (75,5 км у 2003 році), відремонтовано 169 пм мостів (137 пм у 2003 році). По протипаводковому захисту виконано робіт на суму 8,8 млн. грн.

Згідно з Кредитною Угодою між Україною і Європейським банком реконструкції та розвитку про реалізацію Проекту "Відновлення автомагістралі М-06 та реформа фінансування сектора автодоріг" в 2003-2004 роках виконувалися роботи з реабілітації (відновлення) автомагістралі М-06 Київ - Чоп у Закарпатській області.

Відповідальним виконавцем (замовником) Проекту визначена Державна служба автомобільних доріг України.

Виконавцем будівельних робіт (підрядником) за підсумками відкритого міжнародного тендеру визначено Спільне підприємство "Граніт АЧМ" Республіка Македонія.

Нагляд за будівельними роботами здійснює англійська фірма Хай-Поінт Рендел - переможець відкритого міжнародного тендеру.

Метою проекту з реабілітації автомагістралі М-06 є відновлення міцності існуючих штучних споруд, дорожнього одягу, а також підвищення безпеки руху транспортних засобів.

За Програмою реабілітації автодороги Київ - Чоп у 2004 році передбачалось виконання робіт обсягом 25,2 млн. євро (ремонт 117,8 км дорожнього покриття).

За січень-грудень забезпечено освоєння 25,0 млн. євро (99,2% річного плану). Всього ж з початку робіт по реабілітації виконано робіт на суму - 32,8 млн. євро (99,4% до суми по контракту), в т. ч. за 2003 рік - 7,8 млн. євро.

У 2004 році влаштоване покриття 117,8 км, а з початку робіт - 143,1 км (за 2003 рік - 25,3 км).

Відремонтовано 29 великих та середніх мостів.

 

Основні напрямки розвитку дорожнього господарства на 2005 рік:

 

- виконати роботи по будівництву і ремонту доріг загального користування на суму 71,0 млн. грн., в тому числі в сільській місцевості на суму 0,9 млн. грн., з метою забезпечення сталого автобусного сполучення до всіх населених пунктів області;

- здійснити капітальний та середній ремонт 142 км доріг та 275 пм мостів на них;

- провести поточний ремонт автодоріг загального користування (орієнтовно 1815 км);

- забезпечити виконання Програми з організації та розвитку безпеки дорожнього руху на дорогах загального користування, а також продовжити роботу з ліквідації аварійно-небезпечних місць і ділянок концентрації ДТП на дорогах загального користування в області;

- продовжити роботу по виконанню Регіональної програми "Сільський автобус" щодо забезпечення сталого автобусного сполучення з усіма сільськими населеними пунктами області;

- продовжити розбудову міжнародного транспортного коридору (Критський №5) згідно затвердженої програми.

 

Авіаційний транспорт

 

У галузі авіаційного транспорту в області працюють 5 суб'єктів підприємницької діяльності. Найбільші обсяги роботи виконують три з них, що належать до сфери впливу Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, МНС України та обласної державної адміністрації.

Закарпатське обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт "Ужгород ", з пропускною спроможністю 100 пасажирів у годину, віднесено до категорії гірських, резервних класу "Г" аеродромів, що має стратегічне значення з прийомом повітряних суден в простих і складних метеоумовах.

В аеропорту "Ужгород" базується державне авіаційне підприємство "Карпати-Авіа" підпорядковане Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Його рухомий склад складають вертольоти Мі-2 та Мі-8. Основним видом діяльності підприємства є виконання державної програми з пошуково-рятувальних робіт у Закарпатській області, чергування в Чорнобильській зоні відчуження та обов'язкового відселення,, пошук та рятувальні роботи під час стихійного лиха, надання авіаційних послуг, обслуговування авіаційної техніки, здійснення контрольних та технологічних обльотів газопроводів, нафто- та нафтопродуктопроводів, повітряних ліній електропередач та інше.

Закарпатська служба повітряного руху України "Украерорух", основним завданням якої є обслуговування повітряних суден у повітряному просторі області.

На базі агентства "Аерофлоту" у 1992 році організовано АТ Київське агентство повітряних сполучень "Кий-Авіа". В Закарпатті АТ "Кий Авіа" представлено з 1998 року, як філія, а з 2001 року реорганізовано в самостійну юридичну особу ТзОВ "Кий Авіа-Закарпаття". Робота підприємства здійснюється в інтересах регіону і сприяє більш повному задоволенню попиту населення в авіапослугах - як перевезеннях з ЗОКП "Міжнародний аеропорт "Ужгород" так і продажі та бронюванні квитків на рейси, що здійснюються з інших аеропортів України, СНД та зарубіжжя.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 травня 1999 №378-р року майно Мукачівського військового аеродрому спільного базування цивільної та військової авіації (вул. Берегівська, 93) передано з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області. Згаданий аеродром площею 196,4 га розташований на південний захід від міста обласного підпорядкування Мукачева. Оперативна місткість аеродрому для цивільної авіації - 12 літаків Іл-76 та 5 допоміжних (Ан-12, Ан-26). Ємність складів авіапального 5300 куб.м. На аеродромі розміщується одинадцять залізобетонних арочних сховищ сумарною місткістю 28 критих залізничних вагонів. Зручне географічне розташування аеродрому, який по суті може виконати функцію "воріт" із Європи в країни СНД, наявність залізничних колій та потенційна можливість зміни видів транспорту приваблює авіаперевізників.. За оцінками авіаспеціалістів відновлення роботи аеродрому вимагає інвестицій обсягом близько 30 млн. дол. США.

 

Залізничний комплекс 

 

У галузі залізничного транспорту в області працюють 24 виробничі підрозділи, підпорядковані безпосередньо Львівській залізниці, ще 41 підпорядковано безпосередньо Ужгородській дирекції залізничних перевезень всього 9086 чоловік.

Основні технічні характеристики залізничного комплексу: протяжність залізничних колій - 1132,9 км розгорнутої довжини, головних - 489,6 км, станційних - 575,8 км, під'їзних - 67,5 км та 2215 комплектів стрілочних переводів. Перевезення пасажирів здійснюються 13 парами пасажирських поїздів, 28,5 парами поїздів приміського сполучення. Загальна кількість працівників, яка зайнята обслуговуванням перевезення пасажирів та вантажів на залізничному транспорті складає 2230 чол., крім того 350 чол. - допоміжних працівників.

Основними залізничними вузлами є: Чоп, Батьово, Ужгород.

Основними залізничними ходами є:

- Воловець- Свалява - Батьово - Чоп (двоколійний, електрифікований)
- Сянки - Ставне - Перечин - Ужгород - Чоп (одноколійний, електрифікований)
- Суміщена колія Батьово - Берегово - Виноградів - Дякове (неелектрифікована) використовується для місцевого, частково для транзитного сполучення.

- Одноколійна неелектрифікована лінія на Великий Бичків та вузькоколійна на Іршаву, Ільниця, Кушницю та Хмільник - Виноградово використовується для місцевого сполучення.

Передавальна і перевантажувальна робота у сполученні України зі Словаччиною здійснюється на станціях Чоп, Ужгород-2, з Угорщиною - на ст. Чоп, Батьово.

Перестановка вагонів на візки іншої колії, прикордонні і митні операції з міжнародними пасажирськими поїздами виконуються на станції Чоп. По станції Есень виконується перестановка окремих категорій вантажних вагонів на візки іншої колії.

Основний залізничний хід Закарпатської області (Львів - Лавочне - Чоп) входить до складу "критського" міжнародного транспортного коридору №5, який разом з "критськими" міжнародними коридорами №3, №9, Транссибірським ходом є основним шляхом, що зв'язує країни Центральної і Південної Європи з Азією, в тому числі з країнами Далекого сходу. По цьому коридору прямує значно нижча частина від загального вантажопотоку, який перетинає західний кордон України, як у радянський період.

Особливо треба виділити проблему наявності в складі МТК №5 "бар'єрного місця" - аварійного однопутного тунелю на перегоні Бескид - Скотарське лінії Лавочне - Чоп, спорудженого ще у 1886 році, який знаходиться у незадовільному технічному стані. Необхідна реконструкція тунелю, вартість якої перевищить 30 млн. дол. США.

Що стосується рухомого складу, що використовується для перевезень пасажирів, то він застарілий. Пасажирський парк Ужгородської дирекції залізничних перевезень налічує 139 вагонів, більшість з яких перебуває в експлуатації понад 18 років і не відповідає сучасним вимогам. За період з 2001р. в область поступило 45 пасажирських вагонів після капітального ремонту.

По локомотивному депо Мукачево в приміському сполученні курсує 5 електропоїздів із 6 вагонів і один дизель-поїзд. Дане депо забезпечує пасажирські приміські перевезення на дільницях: Мукачево - Лавочне - Сколе, Мукачево - Чоп - Ужгород - Сянки. Із-за неповного забезпечення рухомим складом (2-х електропоїздів) на дільниці Ужгород - Волосянка приміські пасажирські перевезення, крім локомотивного депо Мукачево, здійснює Ужгородська пасажирська дільниця (ЛВЧ-5) двома потягами із переобладнаних пасажирських вагонів (3-4 вагони).

Протягом 2002-2004 років в області здійснено ряд заходів передбачених "Комплексним планом розвитку транспортно-дорожнього комплексу Закарпатської області на 2002-2006 роки" затвердженим Міністерством транспорту України спільно з облдержадміністрацією. Практично завершено переведення на електричну тягу поїздів міжнародних транспортних коридорів, що дало можливість підвищити швидкість їх руху до рівня національних стандартів, по головних напрямках ведеться капітальний ремонт колійного господарства, виконано ряд робіт по приведенню в належний стан контор передач вантажів та товарних контор, оснащення їх комп'ютерною та іншими видами техніки, удосконалення системи зв'язку. На виконання цих заходів освоєно біля 172,7 млн. грн. з передбачених на 2002-2006 роки 369,2 млн. грн.

Поряд з цим у залізничному комплексі області існує ряд проблемних питань у сфері безпеки руху. Вони пов'язані з незадовільним станом верхньої будови колії на більшості території області, експлуатацією застарілого локомотивного і вагонного парку, відсутністю належного забезпечення запасними частинами, несвоєчасністю проведення ремонтних робіт, недостатнім рівнем відповідальності керівників структурних підрозділів залізниці.