23 july 2008 КОРОТКА ПАМ’ЯТЬ. Чим далі від катастрофічних паводків 1998 та 2001 років біда забувається – і урядом, і закарпатцями
Уже другий рік поспіль уряди недофінансовують програму протипаводкового захисту “Тиса”. Зокрема, на цей рік із запланованих понад 200 млн. грн. виділено лише 80,9, тобто менше 40%. Не дають результату й неодноразові звернення керівництва облдержадміністрації, депутатів облради до Кабміну, Верховної Ради. За даними фахівців, у проекті змін до держбюджету-2008, який подав Кабмін, “добавки” на фінансування протипаводкових робіт у нашої області теж немає, це передбачають лише пропозиції, підготовлені від Президента України. Але чи буде новий бюджет затверджено раніше осені? Та й як освоїти додаткові кошти, навіть якщо вони будуть виділені, уже тепер, у другій половині року, враховуючи усі визначені законодавчими документами процедури? Керівництво області знайшло одну з можливостей залучити додаткове фінансування. Рішенням сесії обласної ради прийнято зміни та доповнення до програми комплексного протипаводкового захисту у басейні Тиси. Зокрема передбачається новий порядок надання дозволів на видобуток піщано-гравійної суміші. Підприємства, які проводитимуть такі роботи, визначатимуться на умовах конкурсу і погоджуватимуть їх з відповідними службами, насамперед з обласним управлінням із меліорації та водного господарства і заодно здійснюватимуть руслоочисні та руслорегулювальні роботи. Про інші особливості реалізації протипаводкової програми розповів директор державного підприємства «Об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів у Закарпатській області» Ростислав Федів. – Недофінансування не сприяє вирішенню основного завдання – комплексному підходу до проблем протипаводкового захисту. Адже, крім дамб і берегоукріплень, треба будувати й акумулюючі ємності, польдери. Це дуже об’ємні роботи, і якщо не вистачає коштів, ми навіть не може їх розпочинати. Проектна документація виготовляється, але лежатиме на полицях. До того ж у двох районах вже споруджують перші черги протипаводкових польдерів – у Варах Берегівського району та Яблунівці на Хустщині. Взагалі, як показав досвід попередніх років, розтягувати роботи надовго не можна, бо недобудовані об’єкти захисту не дають, а собівартість їх зростає. З нинішньою інфляцією ми вже втомилися коригувати проектно-кошторисну документацію. Наприклад, провели у 2007-му тендер на будівництво протягом двох років, паливо заклали за ціною 3,30 грн., а зараз уже маємо 6,60… – Які, так би мовити, “найболючіші точки” нині у протипаводковому захисті Закарпаття? – Їх ми постаралися закрити протягом 2006-2007 років. Оперативно реагуємо і на паводки, які проходять щовесни. Скажімо, у Красній Тячівського району нещодавно було підтоплено близько 10 хат, ми готуємо проектно-кошторисну документацію, вже цього року виконаємо першочергові заходи на цьому об’єкті. Схожа ситуація і в Калинах та деяких інших населених пунктах. – Чи можна порівняти, наскільки вигідніше захищати, ніж ліквідовувати наслідки біди? – Однозначно, вигідніше захищати, адже витрачаємо кошти один раз, а не після кожного паводку. Із запланованих на цей рік коштів вже виконано робіт на 30 млн. гривень. Мінімізація потенційних збитків очевидна: наприклад, за 15 млн. грн., які вкладені, скажімо, у Вари на Берегівщині, ми захистили 4 села, 12 тисяч населення. Крім того, захищаємо не лише населені пункти, але і сільгоспугіддя. Буває, вартість земельних ділянок та споруд після спорудження дамб та гідротехнічних споруд, тобто захисту території, зростає в десять разів. – Однак є і випадки, коли люди протидіють спорудженню дамб? – Слово “протидіють”, на мій погляд, не зовсім доречне, хоча проблем з власниками або користувачами землі справді вистачає. Є окремі, хто і після паводків вважали, що, мовляв, нехай краще нас іще раз затопить, дадуть компенсацію. Скажімо, непроста ситуація була у Зарічеві на Перечинщині. Сімнадцять людей були проти спорудження дамби, хоча маємо листи сільської ради, Перечинської райдержадміністрації з проханнями, що треба робити цей об’єкт, захистити мешканців. Але разом з місцевою владою ми провели велику роз’яснювальну роботу і нарешті усі підписалися про згоду на будівництво, з початку тижня почалися роботи. Єдине, де ми зайшли у глухий кут, це протипаводкова ємність у Березниках на Свалявщині. Там протягом півтора року розробляли проект, і на одній із стадій сільський голова так “попрацював”, що громада проголосувала проти навіть продовження розробки проекту. З його боку це елементарне незнання справи, адже треба бути щонайменше не патріотом, аби протидіяти вкладенню у своє село близько 100 мільйонів гривень. До того ж багато соціальних ініціатив було запропоновано і для села. Робимо впорядкування і стабілізацію русел річок, укріплення берегів, гасимо швидкості проходження води, залучаємо працівників з того ж села, району. Це була б перша акумулююча ємність на Закарпатті, про Березники почула б уся держава. Найбільш гірко, що сільський голова не мав жодних аргументів, з яких треба було протидіяти проекту. Але що зробиш, під охороною ж будувати не будемо. Тому вирішили усі напрацювання скерувати у Загаття на Іршавщині. Там уже пройшло понад 5 громадських слухань, усі навколишні села проголосували “за”, оголошено тендер на проектування протипаводкової ємності. Ефект буде не гірший, ніж міг би бути у Березниках, єдине – втрачено півтора року. На жаль, реалії такі, що земля роздана і в охоронних зонах річок, тому доводиться вирішувати індивідуально у кожному випадку, домовлятися з людьми. Намагаємося разом з місцевою владою надавати компенсації за втрачені аналогічні ділянки або, наприклад, за будівлі. Скажімо, у Варах заплатили, там було у приватній власності приміщення колишнього клубу і довелося б вигадувати складні інженерні конструкції з бетону, арматури, аби його обійти, а це суттєво збільшило б вартість робіт. -- Проте у Сімері на Перечинщині на дамбу якийсь господар виніс свій бетонний паркан… – Ми будуємо, а в експлуатацію передаємо Закарпатському облводгоспу, який вже і слідкує за порядком. Хоча ця ситуація дуже прикра. Туди виїздила спеціальна комісія, господар пояснював, мовляв, він краще утримуватиме в належному стані дамбу. Припис і штраф винесено за аналогічні дії у Давидкові на Мукачівщині: чоловік вирішив збудувати собі на гідротехнічній споруді бетонний сарай. Там же, на незакінченому об’єкті, люди висадили помідори, огірки, перець, капусту… На жаль, чим далі від 1998 та 2001 років, люди все більше забувають, яка це біда – повінь. Від багатьох чуємо, мовляв, це були історичні паводки, більше топити нас не буде. Ще одна проблема: реалізація заходів державної протипаводкової програми та введення в дію нових протипаводкових споруд потребують ефективної експлуатації, а додаткових коштів на ці заходи з держбюджету не виділяється. Неодноразові звернення Закарпатської ОДА до уряду також нічого не дали. Так і залишаємось наодинці з цими проблемами.
За значні здобутки у науково-дослідницькій роботі, активну участь у міжнародних наукових студентських форумах, громадську діяльність та з нагоди Міжнародного дня студента Почесною грамотою обласної державної адміністрації нагороджено Романа Марчука – студента ІІІ курсу юридичного факультету, голову Наукового товариства студентів та аспірантів Закарпатського державного університету, голову регіонального представництва Фундації політико-правових досліджень «Матезіс».
За вагомий особистий внесок у розвиток агропромислового комплексу України, досягнення високих показників у виробництві сільськогосподарської продукції, багаторічну сумлінну працю та з нагоди Дня працівників сільського господарства Указом Президента України державними нагородами України відзначено ряд працівників агропромислового комплексу.
За багаторічну сумлінну працю в агропромисловому виробництві, високий професіоналізм та з нагоди Дня працівників сільського господарства Почесними грамотами обласної державної адміністрації нагороджено Олександра Керестеші – головного інженера-механіка виробничого сільськогосподарського кооперативу «Нове життя» Виноградівського району, Василя Лугового – провідного агронома-насіннєвода Берегівської державної насіннєвої інспекції, Олександра Немйо – голову фермерського господарства «Фермер» Мукачівського району, Петра Польчука – голову фермерського господарства «Агроспол» Рахівського району, Галину Феке – доярку приватного сільськогосподарського підприємства «Ватра» Ужгородського району.
За багаторічну сумлінну працю в агропромисловому виробництві, високий професіоналізм та з нагоди Дня працівників сільського господарства Почесними грамотами обласної державної адміністрації нагороджено Олександра Керестеші – головного інженера-механіка виробничого сільськогосподарського кооперативу «Нове життя» Виноградівського району, Василя Лугового – провідного агронома-насіннєвода Берегівської державної насіннєвої інспекції, Олександра Немйо – голову фермерського господарства «Фермер» Мукачівського району, Петра Польчука – голову фермерського господарства «Агроспол» Рахівського району, Галину Феке – доярку приватного сільськогосподарського підприємства «Ватра» Ужгородського району.
За вагомий особистий внесок у розвиток телебачення і радіомовлення в Україні, створення творчих і тематичних програм, широке інформування громадськості, високу професійну майстерність державними нагородами України з нагоди Дня працівників радіо, телебачення та зв'язку відзначено ряд осіб. Серед них орденом «За заслуги» III ступеня нагороджено Володимира ДУДУ – оператора обласної державної телерадіокомпанії.
В рамках виконання Указу Президента України «Про концепцію розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року» в п’ятницю, 14 листопада, у Мукачеві було вручено спеціальні транспортні засоби для Західного регіонального управління. Вручали техніку командуючий управлінням Ігор Горбенко та заступник голови облдержадміністрації Михайло Попович.
За зміцнення міжнародної злагоди в краї, активну роботу з пропаганди, примноження і збереження мови, культури і традицій ромів Закарпаття та в зв’язку з 50-річчям від дня народження Почесною грамотою обласної державної адміністрації нагороджено Бориса Бучка – голову Закарпатського обласного товариства ромів «Романі чгіб» («Ромська мова»).
За вагомий особистий внесок у справу соціального захисту інвалідів, активну участь у громадському житті області та з нагоди Міжнародного дня студента і Міжнародного дня інвалідів Почесними грамотами обласної державної адміністрації нагороджено ряд активістів регіонального Центру соціально-трудової реабілітації та професійної орієнтації «Вибір»,
За багаторічну сумлінну працю, високі досягнення у професійній діяльності та з нагоди відзначення Дня працівників радіо, телебачення та зв'язку Почесними грамотами обласної державної адміністрації нагороджено Наталію Гедеш – режисера Закарпатської обласної державної телерадіокомпанії, Ольгу Донецьку – редактора творчого виробничого об’єднання радіопрограм “Тиса” цієї ж компанії, Василя Кіша – кореспондента-ведучого телерадіокомпанії “Виноградів ТВ“, Юрія Ковальова – оператора телеканалу “Інтер“ у місті Ужгороді, Артура Лазурка – оператора Закарпатської обласної державної телерадіокомпанії, Вікторію Петішко-Ковальову – редактора відділу тематичних програм творчого виробничого об’єднання радіопрограм “Ужгород“ обласної державної телерадіокомпанії, Валерія Сімукова – оператора телерадіокомпанії “Мукачево “М-студіо“.
“Вас вітає Контакт-центр Пенсійного фонду України”. Саме з таких слів відтепер розпочинають розмову з абонентами оператори нової інформаційної служби Пенсійного фонду України. 30 жовтня поточного року відбулося урочисте відкриття цього напрямку роботи Пенсійного фонду.
