На 15 вересня (дані оновлюються в кінці тижня) до роботи в осінньо-зимовий період в цілому підготовлено 3027 будинків, відремонтовано 88,4 відсотка систем гарячого та 87,9 відсотка холодного водопостачання. Трохи краще до зими підготовлені котельні – 90,5 відсотка комунальних та 94,8 відсотка відомчих котелень. Капітально відремонтовано 38 котелень. Роботи продовжуються.
Загалом до початку опалювального періоду в області передбачено підготовити 3403 житлових будинків, 867 котелень, 271,4 кілометра тепломереж, 31 центральний тепловий пункт, 47 водопровідних та 49 каналізаційних насосних станцій.
Повністю до зими підготовлено та забезпечено вугіллям на опалювальний сезон всі шкільні (705) та дошкільні навчальні заклади (518) області. Готові до роботи в зимових умовах і 57 лікарень (96,6%). Переважна більшість цих закладів переведена на автономне опалення.
До зими готові й потерпілі від паводку райони. Зокрема, на Рахівщині та Тячівщині в деяких будинках було підтоплено котли автономного опалення, їх відновили.
Протягом січня – серпня цього року рівень розрахунків споживачів Закарпатської області за послуги теплопостачання становив майже 94 відсотки.
– У державному рейтингу по рівню оплати за природний газ за              8 місяців цього року (разом із підприємствами теплокомуненергетики) область займає 9 місце, що відповідає рівню – 102,9 відсотка (по Україні – 102,3%). Якщо ж не враховувати підприємства теплокомуненергетики, які напряму розраховуються з ДК "Газ України", то середній рівень розрахунків області – 116,9 відсотка, – каже голова облдержадміністрації Олег Гаваші. – Бюджетні установи, що фінансуються з місцевого бюджету, розраховуються у повному обсязі. Сімсот тисяч гривень боргують установи, що фінансуються з державного бюджету, – тобто структури Міноборони, МВС тощо. Але важелів впливу обласна влада на них не має.
Проблема в тому, що разом із поточними розрахунками за природний газ споживачі області погашають заборгованість минулих періодів. Станом на 1 вересня 2008 року заборгованість споживачів області перед ВАТ ”Закарпатгаз” із врахуванням розрахунків попередніх періодів становить 5,1 млн. грн., зокрема найбільший споживач – населення – боргує 4,4 мільйона. В той же час постановою Кабміну передбачено областям субвенції з держбюджету на погашення різниці в тарифах, зокрема і на теплову енергію. Кошти зараховуються взаємозаліком. Враховуючи, що ДК "Газ України" в односторонньому порядку, без погодження з облдержадміністраціями, поточну проплату зараховувала у погашення боргів за минулі роки, зростав борг цього року. Тепер же ДК "Газ України", як і минулого року, до мінімуму зменшує області ліміти природного газу. А на жовтень взагалі ще нема лімітів. Не укладено і контрактів. А це означає, що не тільки котельні не зможуть розпочати роботу, а й може бути припинена подача газу і тим споживачам, що мають індивідуальне опалення і вчасно розраховуються за спожитий газ.
Закарпаття – специфічна область: у нас нема великих промислових підприємств, основний споживач – населення. На його долю та ще підприємств теплокомуненергетики, які також в основному надають послуги населенню, припадає відповідно понад 75 та 62 відсотки споживання газу. Причому ці обсяги зростають з кожним роком, адже у нас активно газифікуються населені пункти. Адміністрація неодноразово зверталася у Мінпаливенерго та НАК ”Нафтогаз України” з проханням збільшити області обсяги виділення лімітів. Однак нас не хочуть чути.
Хочу підкреслити, що розрахунки населення і бюджетних установ області є найвищими в Україні. Парадокс в тому, що населення з ВАТ „Закарпатгаз” розрахувалось за 9 місяців цього року на 122,7 відсотка. Але в ДК "Газ України" розрахунок області вже чомусь опинився на рівні 97,6 відсотка (по Україні – 91,2 відс.). Куди ж поділися кошти? Це можна пояснити хіба бездіяльністю або корпоративними інтересами керівництва ВАТ „Закарпатгаз” і ДК ”Газ України”. Це робить область заручниками ситуації, чим дестабілізується економіка області та створюється соціальна напруга. Важелів же впливу на "Закарпатгаз" не маємо жодних. Адже контроль за дотриманням ліцензійних умов здійснюють Національна комісія регулювання електроенергетики України та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування. Адміністрація не має можливості контролювати дотримання нормативів розподілу коштів, що надходять на рахунки зі спеціальним режимом використання природного газу, оскільки алгоритм розподілу коштів щомісячно погоджується з НАК „Нафтогаз України”. Про виникнення розбіжностей між отриманими коштами від споживачів природного газу області та рівнем розрахунків ВАТ „Закарпатгаз” і підприємств теплокомуненергетики з ДК „Газ України” згідно з укладеними договорами облдержадміністрація взнає останньою через те, що такі договори не погоджують з адміністраціями.
– Щороку на початку опалювального сезону як прості споживачі тепла, так й органи влади перебувають у стані тривожного очікування: як перезимуємо? – продовжує Олег Гаваші. – А все через те, що система житлово-комунального господарства всієї країни вже давно загрожує колапсом. Тому періодично виникають все нові і нові Алчевськи. Наразі далі грандіозних планів-прожектів по реформуванню галузі уряд не йде. Наведу тільки один приклад. Відповідно до загальнодержавної програми на реформування та розвиток житлово-комунального господарства на 2008 рік області передбачалось виділити з держбюджету 11 млн. 529,8 тис. гривень. Наразі нема жодної копійки. Як нам повідомили, у кращому випадку область до кінця року отримає 32 відсотки цих коштів. А на порозі вже жовтень. Коли встигнути освоїти навіть цей мізер?
Але як би там не було, ми зобов’язані все зробити, щоб в області опалювальний сезон розпочався вчасно. У середу, 24 вересня, я підписав розпорядження, яким рекомендовано органам місцевого самоврядування розпочати опалювальний сезон для закладів соціального захисту, охорони здоров’я, освіти, культури та населення з 24 вересня ц. р., – повідомив Олег Гаваші.

Управління інформації та зв’язків

із громадськістю облдержадміністрації

Шановні колеги!

Звертаюся до вас як до державних діячів, які найближче знають потреби та очікування громадян України. Ви - обрані народом і як ніхто інший обізнані із ситуацією на місцях, в кожному нашому регіоні. Мені також добре відомо, що ви як ніхто інший відчуваєте глибоку стурбованість ситуацією у Верховній Раді.
У парламенті відбулися події, які створили серйозну загрозу для демократичного вибору України. Призупинено діяльність коаліції демократичних сил, що криє в собі небезпеку перегляду всіх національних пріоритетів. Нова парламентська більшість прийняла рішення, які ведуть до зміни форми правління в нашій країні всупереч Конституції України і, серед іншого, принципам демократичного урядування, у тому числі урядування місцевого.
Характерна особливість - нова більшість розпочала свою роботу з рішень, які стосуються владних повноважень. Реальні потреби людей знову залишилися на задньому плані. Це - очевидно, бо третій рік поспіль парламентарії воюють виключно за владу.
Головною причиною чергової політичної нестабільності є безмежні приватні амбіції - амбіції навіть не політичних сил, а окремих політиків. Ці амбіції вміло використовуються у далеко не українських інтересах.
Проблема полягає не в політичних союзах. Проблема - в рішеннях.
У боротьбі за владу і повноваження відомі політичні діячі пішли на змову, яка може призвести до далекосяжних негативних наслідків - до ревізії процесів національного відродження України, підміни економічних реформ соціальним популізмом і проїданням бюджету країни, до підриву європейського зовнішньополітичного курсу нашої держави.
Це - антидержавні, антиукраїнські і антинародні наміри.
Перед нами - небезпечний виклик. Однак ситуація не є безнадійною.
З усією відповідальністю за збереження державного курсу України закликаю вас і у вашій особі всі державницькі сили до згуртування всупереч будь-яким новоспілим і, впевнений, недовговічним союзам у Верховній Раді.
Прошу не піддаватися на жодні провокації.
Закликаю ради, в яких працює демократична більшість, не допустити її розвалу і продемонструвати, що приватно вмотивовані вчинки окремих лідерів можуть бути виправлені консолідованою волею всіх державно-мислячих політиків і громадян України.
Я переконаний, що наша тверда державна позиція протверезить людей, які захопилися черговими виборчими розрахунками, і стане основою для нормалізації політичного життя в країні й реальної роботи справжньої національної і демократичної коаліції.

Перші гуманітарні вантажі почали надходити ще на початку серпня. На 22 вересня в постраждалі внаслідок паводку райони прибуло  19 вантажів із дев’яти європейських країн. Їх загальна вартість – 2 мільйони 720 тисяч гривень. 
Найвідчутніше допомагають угорці – за цей час вони надіслали 3 вантажі загальною вартістю майже 1,7 мільйона гривень. Закарпаттю допомагають обладнанням, одягом, продуктами харчування, меблевими наборами, медикаментами, будівельними інструментами та матеріалами.  До кінця вересня у постраждалі райони надійдуть ще два вантажі – представники Церкви євангельських християн-баптистів з німецького міста Андернах планують передати в Ясінянський територіальний центр обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян  вантаж одягу, меблів, засобів гігієни загальною вартістю майже 23 тисячі доларів США. Ще один вантаж від швейцарської місії „Світло на Сході” отримають мешканці селища Буштино Тячівського району. Благодійники планують надіслати одяг та меблі.
 Наразі триває розподіл гуманітарних вантажів, що надійшли   на Закарпаття. Фактично вже розподілено допомогу на суму 1 мільйон 214 тисяч гривень. Отримали її бюджетні установи Рахівського району: центральна районна лікарня, дитячі садочки, школи та лікарня у селищі Ясіня. Допомога населенню постраждалих сіл надходить через Рахівський та Ясінянський територіальні центри управління праці та соціального захисту, Товариство Червоного Хреста та через релігійні і громадські організації району. На Тячівщині та Хустщині допомогу розподілили в організаціях Червоного Хреста та через територіальні центри управління праці та соціального захисту.
 Допомогу отримали й організації, які причетні до ліквідації наслідків стихійного лиха. Угорці надіслали для Закарпатського виробниче управління по меліорації комплект техніки та спецзасобів на загальну суму майже 780 тисяч гривень. Відчутну допомогу обладнанням отримали і в управліннях МНС, охорони здоров’я, в обласній санепідемстанції та обласній інфекційній і клінічній лікарнях.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

Міжнародний фестиваль телевізійних та радіопрограм для національних меншин “Мій рідний край” вдесяте відбувся у нашому краї. Це – єдиний подібний захід в усій Європі. І – надзвичайно потрібний, що й підтвердив увесь перебіг великого форуму. В його рамках пройшов не тільки конкурс тематичних телерадіопрограм, але й поїздка до Словаччини, Угорщини і Румунії з відвіданням тамтешніх телерадіостудій й ознайомлення з принципами роботи суспільного мовлення. А також – акція «Етно-казанок» - незабутній вечір міжнародного конкурсу з приготування не тільки телесюжетів, але й бограча…
Міжнародне журі фестивалю зауважило: рівень програм щоразу є вищим - радіопередачі й фільми глибше і цікавіше розробляють тему національних меншин. Україна, Білорусія, Угорщина, Словаччина, Польща, Румунія, Австрія, Німеччина, Сербія, Македонія… Представники цих держав подали на загал близько 70 телефільмів та 40 радіопрограм. Відзначали власників трьох гран-прі («золотий», «срібний» та «бронзовий» едельвейси для радіо і телебачення), а також, зокрема, кращі звукорежисерську, операторську, режисерську, а ще - авторську роботи. Такими визнали радіопрограму з Полтави «Діти сонця і багаття» і фільм телебачення Воєводини (Сербія) «Разом». Журналістка телеканалу «Тиса-1» Наталя Штефуца названа кращою телевізійною ведучою за фільм «Два береги». Один із двох «Золотих едельвейсів» залишився на Закарпатті: гран-прі за радіороботу “Ярослава і Ласло” отримали наші журналістки Таїсія Грись і Вікторія Петішко. Фільм «У пастці. Забута історія ромів Косова» приніс «Золотого едельвейса» Будапештському «Дюна-ТБ» та авторці Каталін Баршонь. Фільм уже увійшов у 25 найкращих програм міжнародного конкурсу в Монте-Карло, а розповідає він про табір біженців, розміщений на території забрудненого важкими металами заводу і – безвихідь його мешканців…
Кращих названо, і варто згадати, що передувала фестивалю міжнародна поїздка: представники державних телерадіокомпаній України відвідали Словацьке телебачення у Кошіце, провідне Угорське телебачення та радіо в Будапешті, познайомилися із представниками румунської комерційної телекомпанії “Акса” із Бая-Маре та регіональним радіо Клуж-Напока (Румунія).
Цікавість викликала не тільки власне «кухня», себто, умови роботи європейських колег, але і те, як вдається словакам і угорцям втілювати концепцію суспільного мовлення. Вочевидь, здобутий досвід згодиться українцям при побудові власного громадського радіо і телебачення, адже зараз  багато питань викликає доля державних ЗМІ. Утім, відзначали генеральні директори ОДТРК із різних регіонів, в Україні вже давно мовлять майже за суспільною моделлю: саме обласні студії і відповідають потребам своїх громад, і приділяють увагу дитячим, просвітницьким, культурологічним програмам тощо. І, звичайно, передачам для національних меншин. До речі, Закарпатська ОДТРК – попереду і в приготуванні цього продукту, адже наша студія мовить не лише українською, але й угорською, словацькою, румунською, німецькою, а віднедавна ще й русинською, ромською і російською... А як наголосили угорські телевізійники, саме надаючи в ефірі місце для показу національних особливостей, разом творимо спільну Європу. (Ну як тут знову не згадати про великий спільний казанок?)
І – не забуваймо про новини: водночас і серце, і обличчя кожного каналу. Угорці виходять із 13 випусками новин на добу, плюс щоденна годинна інформаційно-підсумкова програма «Вечір», кожен ефір якої дивляться близько півмільйона глядачів. Як відзначив головний редактор інформаційної служби Угорського телебачення Габор Сюч, саме від якості новин залежить, чи відповідає телебачення вимогам суспільного мовлення. Що ж - телеканал “Тиса-1” знайомий із європейським досвідом, а служба інформації чекає на оновлення технологій виготовлення свого продукту... В Україні, до речі, до 2012 року телемовлення перейде на новий цифровий формат, а у певних регіонах цей процес уже розпочався. Так що ми готуємо таки за подібними до європейських рецептами…
Ювілейний «Мій рідний край» привернув неабияку увагу: дійство відвідав Анатолій Мураховський – голова Держкомтелерадіо України, який відзначив, що проводити такі фестивалі - необхідно, адже це, зокрема, і школа журналістики, і спілкування професіоналів, і можливість потурбуватися про те, якими завтра будуть електронні ЗМІ. Фестиваль залучив чимало партнерів, які підтримали Закарпатську ОДТРК і допомогли організувати дійство на найвищому рівні. Відвідало захід чимало високий гостей, які вітали телевізійників і радійників, наголошували на їхній важливій ролі у сучасному світі. Учасників фестивалю привітали і заступник голови–керівник апарату облдержадміністрації Михайло Попович, начальник управління інформації та зв’язків із громадськістю Віктор Дрогальчук, голова облради Михайло Кічковський та його заступник Михайло Мартин.  Чи не всі ОДТРК України транслювали фестиваль “Мій рідний край”: церемонію відкриття, нагородження переможців і – той самий “Етно-казанок”, в якому другого фестивального дня варилися і телесюжети, і бограч. Змагалися 5 міжнародних команд, а перемогли «німці» на чолі із редактором програм німецькою мовою телеканалу “Тиса-1“ Наталією Гузєєвою. Лише трохи поступилися угорці і румуни, і – словаки та русини, до речі, кожна команда залучала до приготування гостей – телевізійників і радійників з різних регіонів. Що довело – найкращий смак народжується саме із уміння поєднати найрізноманітніші компоненти. А на десерт до бограчу було багато цікавого спілкування колег…
Тим часом у великому казанку телерадіомовної галузі України вариться наше спільне майбутнє – це довів ювілейний “Мій рідний край”. Адже ж важко уявити смак сучасного життя без мас-медіа, тим паче, що сучасні радіо і телебачення не просто дають почути і побачити, яким є життя – як в глобалізованому світі, так і в найменших, але цікавих закутках провінцій – але й впливають на нього. І важливо, аби цей уплив був позитивним. Власне, і для цього також уже вдесяте відбувся наш фестиваль. Тож чекаймо на одинадцятий “Мій рідний край”. Який обіцяє кипіти не гірше і приготувати дещо не менш смачне й особливе…

Алла Хаятова
На фото С. Гудака:
1. Закарпаття – як великий етно-казанок (під час конкурсу на приготування бограчу не бракувало і фольклору);
2. А найсмачніші телесюжет і бограч приготувала Наталія Гузєєва – редактор програм німецькою мовою телеканалу «Тиса-1»

У суботу, 20 вересня, в селі Кострино, Великоберезнянського району, відбувся День добросусідства між нашою областю та Підкарпатським воєводством. Делегацію нашої області очолювали голова обласної ради Михайло Кічковський та голова Великоберезнянської райдержадміністрації Мирослава Каламуняк, Підкарпатське воєводство – віце-воєвода Малдожата Хоміч та віце-маршалек Збігнєв Зьобро. Хоча кордон між двома прикордонними регіонами проходить малозаселеною гірською місцевістю, та це не заважає активній співпраці двох сусідів. Підтвердженням цьому є угода про співробітництво, яка була підписана між регіонами кілька років тому.
Як зазначалося на святі, Польща займає п’яте місце за рівнем інвестицій в економіку області. В нас діє понад двадцять підприємств з польським інвестиціями. Швидкими темпами зростає товарообіг між двома регіонами.
Під час проведення Дня добросусідства було згадано й про Чемпіонат Європи з футболу «Євро-2012». Саме з цією подією пов’язують сподівання мешканці навколишніх сіл на швидке відкриття пункту пропуску на українсько-польському кордоні.
А спільність традицій двох народів підкреслив концерт за участю українських та польських фольклорних колективів.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

Голова облдержадміністрації особисто контролює роботи з ліквідації наслідків липневого паводку. У понеділок, 22 вересня, Олег Гаваші побував у населених пунктах Рахівщини та Тячівщини. В селищі Ясіня керівник області провів прийом громадян.
Здебільшого до керівника краю заявники зверталися з проханням продовжити ремонт пошкоджених доріг, водозахисних споруд тощо. Просили і матеріальну допомогу,  в основному – на лікування. Більшість проблем ясінянців вирішено одразу, по деяких голова облдержадміністрації дав доручення розібратися в найкоротші терміни.
Того ж дня керівник краю побував в найбільш потерпілих від липневого паводку населених пунктах Рахівщини. Олег Гаваші також ознайомився із ходом відновлювальних робіт і в Тячівському районі, зокрема у Тересві та Грушеві, де також зустрівся та поспілкувався з місцевими мешканцями.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

Тут відбувся фестиваль – ярмарок «Гуцульська бринза»
Шість родин мали особливий настрій на обласному святі "Гуцульська бринза", що проводилось цієї неділі у Рахові: голова облдержадміністрації вручив їм документи на будинки. Їхні домівки зруйнував липневий паводок, і зараз вже придбано цим сім’ям  оселі.

      Недільний  день на Рахівщині після зливних дощів, ніби на замовлення вівчарів, видався погожим і по-осінньому теплим.  Рахівчани, гості гуцульської столиці із Угорщини, Чехії, Словаччини, Румунії та інших країн й областей України, зібралися в урочищі Буркут,  щоб відзначити IX фестиваль-ярмарок «Гуцульська бринза». Уже традиційно свято розпочалося в центрі Рахова. Представники сільських та селищних рад, художні колективи по сигналу трембіт почали хід до амфітеатру «Буркут». Попереду вівчарі на конях в національному одязі, трембітарі, оркестри гуцульських народних інструментів, керівники області та району, гості фестивалю.                                                 
          Вітаючи організаторів та учасників свята, голова Закарпатської облдержадміністрації Олег Гаваші відзначив, що "Гуцульська бринза" стала своєрідною візитівкою гірської Рахівщини, брендом, який працює на популяризацію самобутніх традицій нашого краю. Вона увібрала у себе красу цього гірського краю, стародавні традиції гуцулів-полонинників, їх побут, ремесло, культуру, гостинність, здобутки.
Як зазначив керівник області, необхідно все зробити, аби відродити вівчарство, бо в гірських районах нема альтернативи цій галузі. Адже і сьогодні, в епоху суперсучасних технологій та матеріалів, м'яка овеча вовна і смачна бринза, що дарує силу і здоров'я, залишаються продуктом № 1.       Вівчарство для гірських районів області – одна з провідних галузей сільського господарства. Загалом за підсумками 2007 року у всіх дворогосподарствах області вирощували понад  97 тисяч  овець. У порівнянні з попереднім роком приріст становив 114,5 відсотка. Збільшується протягом останніх років і поголів’я овець у Рахівському районі. Зростають  бюджетні асигнування на розвиток вівчарства. Якщо у 2006 році на підтримку галузі Рахівському району було виділено 175,2 тисячі гривень з державного та 42,6 тисячі – з обласного, то у 2007 році  відповідно 240,1 тисячі з державного та 52 тисячі – з обласного, а в поточному році 356,6 з державного та 59,7 тисячі з обласного бюджетів.
Голова облдержадміністрації  вручив кращим вівчарям Рахівщини Почесні грамоти облдержадміністрації та цінні подарунки – телевізори і мікрохвильовки. Приємною новиною для мешканців Рахівщини стало і те, що Діловецька загальноосвітня школа отримає новенький "Шкільний автобус", а Стримбівська, Богданська, Видричанська та Плаюцька загальноосвітні школи – комп’ютерні класи. До речі, цього року такі комп’ютерні класи вже отримали Рахівська ЗОШ № 2, Діловецька та Середньоводянська школи, а  учні Лугівської ЗОШ з початку навчального року доїжджають на заняття на новенькому "Шкільному автобусі" .
        – Так сталося, що проведення цьогорічного фестивалю було під питанням. Липневий паводок завдав колосальних збитків  інфраструктурі району, зруйнував і пошкодив оселі горян, – сказав Олег Гаващі. – Сьогодні вже зроблено багато, але потрібно не один рік, щоб не тільки ліквідувати наслідки стихії, а і головне – вберегти населені пункти від можливого повторення такої біди. Президент України Віктор Ющенко особисто побував у постраждалих населених пунктах і поставив завдання до холодів відбудувати зруйновані оселі та взяв його виконання завдання під особистий контроль.
         Він відзначив, що будівництво йде повним ходом, десь роботи наближаються до завершення, десь ще потрібно певний час, але однозначно до кінця жовтня всі постраждалі сім’ї справлять новосілля. Він подякував всім районам області, містам Мукачево і Хуст, які  надали  допомогу у ліквідації наслідків стихії і зараз будують зруйновані оселі.
Від імені тих, хто цього дня отримав будинки, сільський голова Лазещини Іван Пранничук зачитав Подяку Президенту України Віктору Ющенку за реальну  підтримку тих, хто опинився у біді, за громадянську позицію керівника держави.
  А далі свою майстерність на святі демонстрували у вмінні приготувати бринзу представники сільських громад, вівчарі, а на сцені – артисти.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації.

Цього разу святкували на Берегівщині
У суботу, 20 вересня, лісівники відзначали своє професійне свято. Цього року День лісівника святкували на Берегівщині, в селі Яноші. Урочистості розпочалися на стадіоні ім. Дьєрдя Борно. Зі святом лісівників вітали перший заступник голови облдержадміністрації Іван Балога, заступники голів облдержадміністрації та облради Володимир Гоблик, Василь Брензович, начальник обласного управління лісового і мисливського господарства Валерій Мурга, керівники району, міста та інші.
Свято розпочалося з підняття Державного прапора України. Цю почесну місію виконали заслужений лісівник України, лісничий Діловецького лісництва Василь Пукман та інженер із лісовідновлення Рахівського лісодослідного господарства Олеся Лофердюк.
І хоч погода аж ніяк не радувала учасників свята, її примхи не завадили святковому настрою. Тим більше, що паралельно відбувався 45-тий Берегівський районний фестиваль "Дружба без кордонів", під час якого було підписано угоди з питань соціально - економічного, культурно освітнього та спортивного розвитку між Берегівською районною державною адміністрацією, районною радою та об'єднаннями самоврядувань Угорщини.
– Ми з вами зустрічалися і в гірших умовах. Ці краплі дощу не завадять вам, дорогі лісівники, відзначити ваше свято. Бажаю вам й надалі продовжувати натхненно працювати на благо нашого рідного краю, аби ліси Закарпаття дійсно були легенями України. Від імені обласної державної адміністрації хочу вам подякувати за роботу. Ви серед перших, коли треба рятувати,  іти на допомогу, ліквідовувати наслідки стихії. За це вам особлива подяка, – наголосив Іван Балога.
Відтак він вручив лісівникам Почесні грамоти облдержадміністрації. Крім того, Іван Іванович вручив цінні подарунки від нашого земляка, глави Секретаріату Президента України Віктора Балоги. Цінні подарунки отримали і чотири шкільні лісництва.  Аби лісівники були завжди „мобільними”, вони також отримали мобільні телефони.
  – Кожну третю неділю вересня ми відзначаємо наше свято. Естафета передається з району в район, нині воно проходить на Берегівщині. І святкуємо так, починаючи з 1993 року, отож сьогодні своєрідний ювілей – відзначаємо наше професійне свято уп’ятнадцяте, – сказав Валерій Мурга. – Цього дня ми підбиваємо і підсумки нашої роботи. Надзвичайно приємно, що лісівники Закарпаття працюють на майбутні покоління.
Опісля учасники свята оглянули виставку мисливських трофеїв, оцінили роботи школярів, виготовлені з природних матеріалів, і спілкувалися із винуватцями свята.
Свято продовжилося гала - виставою „Сюрпризи ВІЖИ - 3000", під час якої було вручено відзнаки „Почесний громадянин Берегівського району".

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

В п’ятницю, 19 вересня, під головуванням заступника голови облдержадміністрації Володимира Гоблика відбулася нарада щодо впровадження в області проекту «Регіональне врядування та розвиток», який реалізується Канадським інститутом урбаністики за підтримки Канадського агентства міжнародного розвитку спільно з Міністерством економіки України. Проект апробується в нашій та Запорізькій областях, а відповідний досвід та напрацювання будуть застосовуватися в інших регіонах України. Завдяки проекту підвищується спроможність місцевих державних адміністрацій та органів регіонального самоврядування здійснювати ефективний менеджмент та планування територій, а також залучати інститути громадянського суспільства до діяльності в сфері регіонального управління та розвитку громад.
  Під час наради було обговорено список пропозицій, які пропонуються для програми навчання і зміцнення інституційної спроможності в рамках реалізації Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року. Програмою передбачено відібрати в області 25 практичних оперативних проектів у рамках регіональної стратегії розвитку для навчання відповідних кадрів та наступного впровадження. Відбір проектів проводиться за п’ятьма стратегічними пріоритетами, серед яких – розвиток людини та підвищення соціальних стандартів життя, формування конкурентоспроможної та життєздатної економіки, поглиблення транскордонної та європейської співпраці, розвиток туризму та курортно-рекреаційної сфери, формування просторової гармонії та охорона довкілля. Загалом від області було запропоновано 39 проектів. З них відібрано по 4-5 за кожним пріоритетом.
  Сама програма включає наступні елементи: стратегічне планування за принципом участі в місцевих та регіональних органах влади, розрахунок та планування проектів, упровадження та управління проектом та міні-навчальні поїздки для спостереження за аналогічними проектами в Україні і країнах Центральної та Східної Європи.
  Серед обраних для супроводу пропозицій, зокрема: створення туристичних інформаційних центрів та агенцій супроводу туристів в Рахівському, Міжгірському та Ужгородському районах, створення агропромислової біржі, системи управління енергозбереженням в освітніх установах Ужгорода, створення підрозділу наукового парку «Київська політехніка», розробка схеми регіональних екомереж.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

 У п’ятницю, 19 вересня, перший заступник голови облдержадміністрації Іван Балога вручив ключі від дев’ятьох спецавтомобілів  інвалідам, що травмувалися на виробництві, та через профзахворювання.
 – Сьогодні вручено ключі від спецтранспорту сімом закарпатцям. Ще двоє краян з певних сімейних обставин не змогли нині  бути присутніми на події. Тож вони отримають ключі від автівок пізніше, – каже Іван Іванович.
– Ці громадяни в окремій черзі, якою опікується Фонд соціального страхування від нещасних випадків, – розповідає Іван Балога. – Торік область отримала 31 такий автомобіль. Нинішніми 9-ма спецмашинами ми ліквідовуємо чергу, яка існувала з 1991 до 2005 року.
За словами першого заступника голови облдержадміністрації, у черзі залишається ще 11 чоловік. Вони будуть забезпечені спецавтомобілями у наступному році.
–Є й інша черга, яку веде головне управління праці та соцзахисту населення облдержадміністрації, – додав Іван Балога.  – На жаль, список становить близько 1930 краян. До кінця року по лінії Держбюджету область очікує ще 30 спеціальних транспортних засобів. Звісно, цього недостатньо, бо черга – чимала. Але робитимемо все, щоб її ліквідувати якнайшвидше.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації