Розглядали на нараді в Берегові

Цього вівторка, 11 листопада, у приміщенні Берегівської райдержадміністрації відбулася нарада з питань функціонування шкіл з мовами навчання національних меншин. Участь у нараді взяли Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорській Республіці Дмитро Ткач, т. в. о. заступника голови облдержадміністрації Омелян Мателешка, заступник начальника управління освіти та науки Ганна Сопкова, голови Берегівської райдержадміністрації Володимир Трикур і райради Бейла Чізмар та директори навчальних закладів області з мовами навчання національних меншин.
 На сьогодні в області функціонують, крім україномовних, 123 загальноосвітні школи, гімназії та ліцеї з мовами навчання національних меншин, у тому числі 70 – з угорською, 12 – румунською, 3 – російською, 1 – українською і словацькою та 41 – з двома, трьома національними мовами навчання, а також 2 гімназії та 2 ліцеї – з угорською, 1 ліцей – з румунською мовами навчання. Крім цього, діють 5 ліцеїв з угорською мовою навчання недержавної форми власності. Для нечисленних меншин уже відкрито 17 недільних шкіл з ромською, єврейською, польською, русинською мовами навчання.
На нараді в Берегові йшлося про останні новації Міністерства освіти та науки України, а саме – поступовий перехід на україномовне викладання частини предметів у загальноосвітніх школах з мовою навчання національних меншин.
На думку посла Дмитра Ткача, за роки незалежності 150-тисячна громада угорців Закарпаття домоглася вагомих результатів у реалізації своїх прав, передбачених законодавством України. Зокрема, удосконалено та розширено освітню систему рідною мовою – від дошкільних закладів до вищої освіти. Разом з тим пан посол наголосив на тому, що нині існує проблема вивчення української мови та викладання українською окремих предметів у школах з угорською мовою навчання.
– Щодо правил зовнішнього тестування, то для випускників шкіл з мовами національних меншин необхідно продовжити перехідний період, яким передбачається переклад тестів. Також  тести мають враховувати специфіку навчальних програм цих шкіл, – наголосив Дмитро Ткач.
Керівники навчальних закладів з угорською мовою навчання наголошували на необхідності змін до існуючих навчальних програм та видання нових методичних посібників для викладання української мови в школах з угорською мовою навчання.
– У виданому Міністерством освіти та науки розпорядженні є чимало позитивних нововведень, – вважає ректор Закарпатського угорського інституті імені Ф. Ракоці Ілдіко Орос. – Але є необхідність у розробці спеціальної методики вивчення української мови у школах нацменшин.
Ілдіко  Орос озвучила ще одне проблемне питання: рівний доступ випускників шкіл до вищих навчальних закладів, адже, за її словами, минулого року чимало випускників угорськомовних шкіл області не змогли вступити до ВНЗ через незадовільні результати зовнішнього тестування з української мови.
Омелян Мателешка наголосив на тому, що міністерство своїм розпорядженням намагалося насамперед ліквідувати перепони, що заважають випускникам шкіл із мовами навчання національних меншин інтегруватися в українське суспільство. Без сумніву, наразі необхідно створити умови в навчальних закладах, за яких учні, незалежно від національної приналежності змогли б добре опанувати і державну, і рідну мови.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

У вівторок, 11 листопада, природний газ подали у домівки мешканців села Рафайново, що на Берегівщині. На урочистому запаленні символічного газового факела побували т. в. о. заступника голови облдержадміністрації Омелян Мателешка, голови Берегівської райдержадміністрації Володимир Трикур та районної ради Бейла Чізмар. 
 З вівторка мешканці 40 із 245 дворогосподарств Рафайнова вже можуть користуватися блакитним паливом. Невдовзі планується газифікувати і бюджетні заклади Рафайнова – школу та дитсадок.
Газифікація цього населеного пункту розпочалася ще у 2004 році, коли працівники ВАТ „Закарпатгазбуд” почали будівництво газопроводу високого тиску Баркасово – Рафайново. Його протяжність – трохи більше 5 кілометрів, загальна вартість робіт – майже 2,3 мільйона гривень.
 – В Закарпатті активно втілюється в життя програма Президента України Віктора Ющенка «10 кроків назустріч людям". Влада області та району зокрема  зробила черговий крок назустріч громаді – блакитне паливо отримали мешканці ще одного населеного пункту. Саме такі кроки поліпшують добробут краян, – констатував Омелян Мателешка.
Голова Берегівської райдержадміністрації Володимир Трикур, вітаючи мешканців села, відзначив, що завдяки завершенню будівництва газопроводу Баркасово – Рафайново та Каштаново – Запсонь невдовзі газ можливо буде  підвести і до 9 інших населених пунктів району.
– Вже незабаром блакитним паливом зможуть користуватися мешканці сіл Горнглаб та Шом. До кінця цього тижня планується завершити газифікацію  Верхніх Ремет.  Наразі до всіх цих населених пунктів проведені підвідні газопроводи, у селах прокладені вуличні газопроводи, – повідомив Володимир Трикур.
Також голова Берегівської райдержадміністрації запевнив, що у районної влади є чіткий план – до кінця цього року повністю завершити газифікацію району.
Загалом у  2008 році для газифікації населених пунктів Закарпаття з держбюджету виділено 5,7 мільйона гривень, тобто третину від потреби. Саме тому в області вирішили залучити, окрім державного фінансування, ще й гроші обласного бюджету. Так, за кошти бюджетів розвитку в області цьогоріч продовжувалися роботи з газифікації населених пунктів Мукачівщини та долини річки Тур’я в Перечинському районі, сіл північної частини Хустщини, будували підвідні газопроводи до чотирьох сіл Берегівського району та до двох населених пунктів Воловеччини. За дев’ять місяців цього року в області газифіковано майже 5,5 тисячі будинків, прокладено 82 кілометри газових мереж. На початок жовтня із 611 населених пунктів області природним газом користуються мешканці 364-ох. В області стовідсотково газифіковано населені пункти Виноградівського та Іршавського районів. З 2005 року на Закарпатті газифікація житлового фонду зросла на 14 відсотків і на сьогодні блакитним паливом користуються майже дві третини населення області. За цим показником область займає одні з кращих позицій в країні, адже загальнодержавний показник газифікації становить 43 відсотки.

Управління інформації та зв’язків

із громадськістю облдержадміністрації

У вівторок, 11 листопада, керівник краю Олег Гаваші в громадській приймальні облдержадміністрації провів прийом громадян. До голови облдержадміністрації звернулися 24 громадяни, які в основному просили сприяти у вирішенні майнових та земельних питань, надати матеріальну допомогу.
Жінка з Солотвина просила допомогти отримати компенсацію за будинок, який перебуває в зоні карстового провалу. Олег Олодарович пояснив, що це питання вирішується через державну програму і фінансується з державного бюджету.
Пані Олена з Грушова, що на Тячівщині, просила направити комісію з обласного центру для вивчення її звернення. Вона скаржиться, що після двадцятирічного користування земельною ділянкою родина не змогла вчасно оформити документи на право власності і ділянку приватизували інші. Мешканець села Нижні Ремети Берегівського району просив Олега Олодаровича направити комісію для обстеження зсуву та вирішення питання будівництва підпірної стінки.
Зверталися громадяни не лише для вирішення власних проблем. Мешканець Загаття, Іршавського району, просив допомогти виділити приміщення під кімнату-музей Адальберта Ерделі в одному з приміщень місцевого лісгоспу. А мешканка села Калини, Тячівського району, звернулася з проханням відновити роботу сільського Будинку культури.
Багато питань, особливо в сфері земельних відносин, які порушуються під час прийомів громадян, вимагають вирішення лише через суд. Та, разом з тим, надані роз’яснення допомагають заявникам правильно оформити необхідні для судового позову документи.
За результатами прийому громадян дано доручення відповідним управлінням та відділам облдержадміністрації. Всі вони – на контролі в керівника краю.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

Про готовність навчальних закладів області до роботи в осінньо-зимовий період, функціонування груп продовженого дня на брифінгу розповідав начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Михайло Мотильчак.
За його словами, для забезпечення належних умов навчання у 80 освітніх закладах області проведено капітальний ремонт, у 167 – поточний ремонт. На ці цілі з місцевого бюджету використано близько 17,5 млн. грн. Капітально відремонтовано дахи у 21 навчальному закладі.  А у 140 освітніх закладах замінили вікна і двері.
 Аби економно використовувати енергоресурси, цьогоріч на електроопалення переведено 26 навчальних закладів, а на газ –28.
– У порівнянні з минулим роком поліпшено завезення палива до закладів освіти, – каже Михайло Мотильчак. – На 11 листопада їм завезено 10461 тонну вугілля, що становить  100% від потреби на початок опалювального періоду. Дровами навчальні заклади забезпечені на 80.
Відтак на 11 листопада у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах області розпочато опалювальний сезон, крім 12 шкіл та 12 дошкільних закладів Ужгорода. Ці заклади готові до прийому тепла, яким повинно забезпечити комунальне підприємство „Уж-тепло”.
– Проте за інформацією управління освіти Ужгородського міськвиконкому, досі відсутні ліміти на газ та розпорядження Ужгородської міськради про запуск цих котелень. Наразі всі навчальні заклади працюють. Аби утримувати мінімальну температуру, гріється хто як уміє. Проте це не вихід, – каже Михайло Андрійович. –Наскільки мені відомо, у деяких закладах проводяться роботи з переведенням на автономне опалення. Але до цих робіт міська влада взялася трохи із запізненням. 
Щодо функціонування груп продовженого дня, за словами Михайла Мотильчака, у порівнянні з минулим навчальним роком збільшилась кількість освітніх закладів, де такі групи є, з 450 до 457. Цьогоріч у містах обласного підпорядкування та районах мережа груп продовженого дня збереглася або розширилася. Натомість зменшення їх кількості по області відбулося через скорочення кількості груп продовженого дня в Ужгороді – зі 104 до 28. Щоправда, відповідним рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради їх кількість збільшено до 35.
 – У зв’язку з тим, що у місті у частині навчальних закладах планувалося створити групи продовженого дня за батьківські кошти, це змусило батьків звертатися у різні інстанції, аби відмінити рішення виконкому міської ради, – каже начальник управління освіти і науки облдержадміністрації. – У свою чергу, ми звернулися до Міністерства освіти і науки України за роз’ясненням. У відповідному листі міністерства зазначено, що фінансування груп продовженого дня за рахунок батьків суперечить чинному законодавству. Відмінити ж рішення міськради не в компетенції ні управління, ані Міністерства.
Відтак управління освіти і науки облдержадміністрації розділяє стурбованість педагогів та батьків й звернулося до органів управління освіти на місцях з рекомендацією вжити заходів щодо збереження існуючої мережі груп продовженого дня і її розширення  у майбутньому.
–  В освіті можуть бути додаткові платні послуги – ті, що поза межами навчальних планів (факультативи, гуртки тощо). Проте ніде в нормативних документах не зазначено, що у школах можуть бути платні групи продовженого дня, – підкреслив Михайло Мотильчак.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації
 

У п’ятницю, 7 листопада,  область з робочою поїздкою відвідав міністр регіонального розвитку та будівництва України Василь Куйбіда, який ознайомився з капітальним будівництвом, яке фінансується з держбюджету, та з ходом відновлювальних робіт, які тривають на об’єктах, пошкоджених чи зруйнованих липневою стихією. Супроводжував міністра в поїздці заступник голови облдержадміністрації Віктор Лукеча.
В Ужгороді Василь Куйбіда оглянув нещодавно відкрите поліклінічне відділення обласного кардіодиспансеру. Будівництво кардіодиспансеру здійснювалося за рахунок субвенцій з державного та обласного бюджетів. Вартість будівництва другої черги – 5,3 мільйона гривень. 
 – У новій будівлі працюватиме поліклінічне та кардіодиспансерне відділення. З наступного року тут планують відкрити кардіохірургічне відділення, де наші спеціалісти проводитимуть операції на відкритому серці, – констатував головний лікар кардіодиспансеру Роман Соскида.
Міністр регіонального розвитку та будівництва відзначив, що будівельні роботи проведено на якісному рівні, а новий заклад відповідає європейським стандартам медицини.               
 Відтак Василь Куйбіда на Тячівщині ознайомився із ходом реконструкції багатоквартирних житлових будинків у селищі Тересва. Тут після паводку у десятьох двоповерхових та у двох п’ятиповерхових  будинках, зокрема, відремонтували фундамент,  фасади, замінили вікна. На ремонт витрачено 1 мільйон 150 тисяч гривень. 
На капітальний ремонт каналізаційно-насосної станції, що обслуговує ці будинки, виділено понад півмільйона гривень. Наразі виконано 85 відсотків цих  робіт. Також триває відновлення водомережі багатоповерхівок, на що з резервного фонду держбюджету було виділено  1,8 мільйона гривень. Заступник голови Тячівської райдержадміністрації Василь Каганець повідомив, що до кінця  року планується відремонтувати  також три вулиці, що прилягають до багатоповерхівок. "За рахунок коштів районного та селищного бюджетів профінансуємо і частковий ремонт покрівель багатоповерхівок у Тересві, які влітку були підтоплені", – каже Василь Каганець.
 На Рахівщині міністр регіонального розвитку та будівництва ознайомився з відбудовою об’єктів дорожнього господарства. Поблизу села Ділове він оглянув відновлення дороги й берегоукріплень. Загальна вартість робіт становить понад 36 мільйони гривень. На сьогодні дорожники освоїли 8 мільйонів, з них 2 мільйони уряд боргує. На ділянці дороги Мукачево –Рогатин відновлено дорожнє полотно, укріплено береги, зведено водовідні споруди. Головний інженер Служби автомобільних доріг в Закарпатській області Василь Стадник поінформував міністра про недостатнє фінансування відновлювальних робіт. 
 – Ми очікували фінансування на відновлення пошкоджених доріг у сумі 110 мільйонів гривень, але наразі отримали уп’ятеро менше. Лише на відбудову дороги поблизу Ділового необхідно ще 28 мільйонів гривень, – констатував Василь Стадник.       
 Василь Куйбіда ознайомився і з ходом відновлення об’єктів водного господарства. У місті міністр оглянув новозбудовану дамбу загальною довжиною 1,2 кілометра, яка дасть змогу захистити від паводку нижню частину Рахова. Загалом фахівцями „Об’єднаної дирекції будівництва водогосподарських об’єктів Закарпатської області” вже здано в експлуатацію 6,5 кілометра дамб та 2,7 кілометра берегоукріплень на загальну суму понад 21,5 мільйона гривень. 
 Особлива увага міністра – як відбудовується житло, зруйноване липневим паводком. У селищі Ясіня Василь Куйбіда, ознайомився із ходом відбудови кварталу житлових будинків та оглянув новозбудовані будинки для сімей Тодар у Костилівці та Оленійчуків у Лазещині. 
 Підбиваючи підсумки робочої поїздки в область, Василь Куйбіда  висловив задоволення якістю та темпами  відновлювальних робіт в області. 
 – Я сьогодні почув від закарпатців чимало слів вдячності на адресу будівельників і місцевої влади. Відновлені берегоукріплення допоможуть в майбутньому захистити людей від лиха, – вважає Василь Куйбіда. – Закарпаття є взірцем за темпами відбудови житла. Область пережила кілька паводків, тому  місцева влада має досвід вирішувати подібні  проблеми. Звісно, що можна було обмежитися тими коштами, які виділялися людям, але обласна влада взяла на себе обов’язок звести постраждалим нові будинки. За рахунок області дофінансовувалося будівництво житла. Це свідчить про те, що на Закарпатті працюють люди з великим організаторським досвідом, які небайдужі до чужої біди, – констатував Василь Куйбіда.

На фото 1: Василь Куйбіда під час відвідин смт. Тересви
На фото 2: Новозбудована дамба у м. Рахів
На фото 3: Зведення кварталу будинків у смт. Ясіня

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації
 

В суботу, 8 листопада в Хусті відбулася колегія обласного управління лісового та мисливського господарства, на якій розглядалися антикризові заходи щодо організації діяльності підприємств лісового господарства Держкомлісгоспу України в умовах фінансової кризи. В роботі колегії взяв участь заступник голови Державного комітету лісового господарства України Олексій Пристая. Також були присутні керівники лісових господарств області.
 Олексій Дмитрович зазначив, що основним завданням тактичних антикризових заходів, що їх уживає Держкомлісгосп, є уникнення скорочення працівників лісу, а також мінімізація впливу кризи на обсяги виробництва.
Перший заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Іван Печер розповів, що умовна економія коштів загалом по області повинна становити більше 6 млн. грн. Скорочення буде стосуватися фінансування заходів з лісовідновлення, догляду за молодняком, проріджування та вибіркових рубок. Оптимізовуватимуть транспортні витрати. Ускладнена процедура відчуження майна також заважає вчасно отримати кошти для покращення фінансового становища.
Керівники лісових господарств звернулися до Олексія Пристаї з проханням сприяти спрощенню процедур для отримання дозволів на лісозаготівлю. Особливо це питання актуальне для тих лісгоспів, які мають ялинкові насадження і потерпають від таких шкідників як жук-топограф. Необхідно вчасно проводити санітарні рубки ушкодженого лісу для уникнення подальшого поширення шкідника.
 Під час колегії до присутніх звернувся і голова обласної ради голів профкомів працівників лісових господарств Валерій Федурця. Він наголосив, що всі рішення, які стосуються кадрів, повинні прийматися лише в співпраці з професійними спілками. Під час перегляду колективних договорів слід уникнути «урізання» соціальних гарантій.
 Старший науковий співробітник Карпатської лісової науково-дослідної станції Фелікс Гербут окреслив головні напрямки діяльності лісгоспів для покращення лісового фонду краю. В першу чергу це стосується дібров, які вимагають посиленого догляду для збереження дубових насаджень. Не менш важливим є питання заготівлі насіння для відновлення лісу.
 На колегії йшлося й про нові правила рубок головного користування в гірських лісах Карпат, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, якими забороняється проведення рубок в букових лісах в період з 1 травня по 30 вересня. Впровадження нових правил призведе до того, що лісопереробні підприємства в літній період часу залишаться без сировини.
 Підсумовуючи, Олексій Пристая зазначив, що лісгоспам потрібно впроваджувати нові традиційні і нетрадиційні види діяльності, в тому числі розвивати і рекреацію. Ліс повинен приносити гроші не лише коли його рубають, а й протягом всього життя.

Управління інформацій та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

У четвер, 6 листопада, відбулося розширене засідання колегії облдержадміністрації, на якому розглянуто підсумки економічного і соціального розвитку області за 9 місяців цього року. Доповідали відповідно начальник головного управління економіки Віктор Погорєлов та начальник головного фінансового управління Петро Лазар.
За рейтинговою оцінкою результатів соціально-економічного розвитку за 9 місяців Закарпаття посіло 4 місце в державі, – повідомив Віктор Погорєлов. Більшість основних показників роботи господарського комплексу області у січні-вересні 2008 року мали позитивну динаміку. Так, у промисловості темпи зростання обсягів виробництва становили 117 відсотків і у 3,4 раза перевищували загальнодержавні. Високі темпи приросту випуску продукції досягнуто у більшості галузей промисловості. Спад зафіксовано лише у добувній  – на 6 відсотків.  Зниження темпів виробництва відбулося за рахунок призупинення видобутку солі, природного газу та щебеню.
За цей період стабільно працювали й аграрії.  Забезпечено темп приросту валової продукції сільського господарства на 6,7 відсотка. Цьогоріч в області збільшено обсяги виробництва рослинницької і тваринницької продукції.
Область залишається привабливою для інвесторів. За 9 місяців в крайову  економіку залучено 31,2 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій. Загалом  надійшло  359,5  млн. дол. США.
Поліпшився  рівень оплати за спожиті енергоносії: стан проплати за електроенергію становить 101,1  за природний газ – 115 відсотків.
А щодо темпів зростання  середньої  заробітної плати, то Закарпаття – на першому місці в країні. Її розмір за останній рік збільшився на третину.  Наразі номінальна середньомісячна заробітна плата штатного працівника, зайнятого в галузях економіки регіону, у серпні  становила 1488 гривень. Разом з тим в області продовжує фіксуватись зростання заборгованості з виплати заробітної плати – до 6 мільйонів гривень. Але зростала вона в основному на підприємствах державної форми власності, які знаходяться в підпорядкуванні міністерств. Найбільші обсяги заборгованості мають Солотвинський солерудник – 1,64 мільйона гривень, радгосп „Виноградівський” – 291,5 тисяч, філія „Тячівдержспецлісгосп” – 214,5 тисяч гривень. Значний борг залишається на підприємстві-банкруті – ТОВ „Закарпатполіметали” – понад 2 мільйони гривень.
Наголошувалося на засіданні колегії на тому, що вже в жовтні світова фінансова криза вплинула на роботу підприємств машинобудівної галузі, де  реалізують інвестиційні проекти. Зокрема  скорочення замовлень від заводів „Опель” та „Форд” призвело до скорочення обсягів виробництва ТОВ „Ядзакі Україна” на 10% в цілому, а в подальшому – на 50 відсотків. Погіршує ситуацію й той факт, що наразі  підприємствам досить важко отримати кредити на розширення діяльності у зв’язку із жорсткішими умовами по кредитуванню банківськими установами.
–  Закарпатці поки що серйозно не відчули наслідки світової кризи.  Однак вже до кінця року ситуація позначиться на економіці області. Один із найбільших платників податків та митних платежів – автомобілебудівний завод „Єврокар” вже скоротив виробництво, більша частина працівників відправлена у відпустки. Подібна ситуація спостерігається і на інших підприємствах, які працюють з іноземними інвестиціями. Вже невдовзі криза вплине і на наповнюваність бюджетів, і на рівень зайнятості в області,  – констатував голова облдержадміністрації Олег Гаваші. – Необхідно вже сьогодні розробити реальні кроки, які б допомогли мінімізувати наслідки економічної кризи. Треба думати не про вчорашні здобутки, тішитися успіхами, а прогнозувати, що буде завтра.
Водночас керівник краю застеріг від споживацької психології, яка сформувалася у деяких керівників – вони звикли тільки вимагати. Мовляв, дайте, дайте, дайте… А коли з’явилися реальні кошти, освоїти їх, виявляється,  не вистачає організаторських здібностей. Так, сьогодні на ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності в області використано лише 70 відсотків коштів. Більше двох мільйонів гривень на ці потреби не використано на Тячівщині, півтора мільйона – в Хусті. Керівник краю звернув увагу на необхідність акумулювання і безумовного використання коштів, які залишаються на рахунках органів місцевого самоврядування.

З інформацією про підсумки виконання місцевих бюджетів області за 9 місяців виступив начальник головного фінансового управління Петро Лазар. Він повідомив, що цього року надходження податків і зборів до бюджетів усіх рівнів збільшились на 46%. Протягом січня-вересня 2008 р. обсяг мобілізованих в області податків та зборів, включаючи митні, досяг майже 2,5 мільярда гривень. За дев’ять місяців до місцевих бюджетів надійшло 765,3 мільйона гривень, що на 40 відсотків більше минулорічного періоду. Зросли на 36 відсотків надходження власних коштів і до бюджету Пенсійного фонду, перевищивши 1,1 мільярда гривень. Разом з тим начальник головного фінансового управління наголосив на тому, що у 48 сільських, 3 селищних та 2 міських радах не виконано план доходів загального фонду місцевих бюджетів. Недостатньо використовуються і кошти спеціальних фондів місцевих бюджетів.
Ще одне проблемне питання, на якому наголосив увагу начальник головного фінансового управління, – оплата праці працівників органів місцевого самоврядування та державних адміністрацій. Так, у зв’язку із підвищенням на 45 відсотків посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України у поточному році на оплату праці працівників місцевих держадміністрацій необхідно додатково 21,3 млн., а органів місцевого самоврядування – 16 мільйонів гривень. Також через підвищення тарифів на оплату енергоносіїв для бюджетних установ необхідно додатково 4,4 мільйона гривень. Цих коштів наразі бюджетом не передбачено, – констатував Петро Лазар.
В обговоренні питань порядку денного взяли участь голови Берегівської та Виноградівської райдержадміністрацій Володимир Трикур та Василь Якоб, директор обласного центру зайнятості населення Юрій Фущич, начальник Служби автомобільних доріг в Закарпатській області Василь Маркович, голова Іршавської райдержадміністрації Максим Хохлов та інші. Колегія прийняла відповідні рішення.
Голова облдержадміністрації Олег Гаваші виконав приємну місію – за дорученням Президента України вручив державні нагороди.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

Офіційний візит в Україну міністра оброни Угорської Республіки Імре Секереша розпочався із Закарпаття. У четвер, 6 листопада, в Ужгороді відбулася зустріч Імре Секереша з головою облдержадміністрації Олегом Гаваші та головою облради Михайлом Кічковським.
 Як  зауважив Олег Гаваші, область є  своєрідними західними воротами України і надає великого значення розвитку транскордонного співробітництва, бере активну участь у роботі міжурядових комісій з транскордонного співробітництва. Тісні дружні стосунки із сусідньою Саболч-Сатмар-Березькою областю Угорщини дозволяє вирішувати багато важливих питань. Зокрема це стосується малого прикордонного руху і Олег Гаваші подякував угорському керівництву за підтримку в його підписанні.  
 Закарпаття співпрацює із сусідньою угорською областю в різних сферах. Так, нині на Закарпатті працює близько 254 підприємств з угорськими інвестиціями. Активною є співпраця у сфері культури, освіти, екології, протипаводкового захисту тощо.
 У свою чергу, пан міністр відзначив, що співробітництво між двома країнами є одним із важливих сегментів євроінтеграції України. „Після вступу Угорщини до Шенгенської зони всі аспекти співробітництва між країнами надзвичайно плідні, – сказав Імре Секереш. – Наш уряд і надалі підтримуватиме євроатлантичні прагнення України”.
Імре Секереш та Олег Гаваші також обговорили надзвичайно важливі для сьогодення питання світової кризи. Вони зійшлись на думці, що нашим прикордонним областям доцільно виробити нові форми співробітництва в різних галузях. Як зазначив Імре Секереш, ті, хто зробить випереджаючі кроки, матиме прерогативи в майбутньому.
 Доцільно шукати і нові форми співпраці в різних сферах, зокрема у військовій.  „Реформування Збройних Сил України – надзвичайно важливий крок на євроінтеграційному шляху України. Угорщина готова поділитися своїм досвідом”, – підкреслив міністр оборони Угорської Республіки.
 Того ж дня міністр Імре Секереш та інші офіційні особи поклали вінки на військовому кладовищі угорських вояків, загиблих у І та ІІ Світових війнах, що по вулиці Берчені в Ужгороді.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

У середу, 5 листопада, за дорученням Президента України голова облдержадміністрації Олег Гаваші вручив 18 багатодітним закарпатським матерям почесні звання „Мати-героїня”.
Серед нагороджених ¬– Наталія Алексій, Марія Куртинець, Марта Мішко, Ганна Томенюк та Марія Цірик, які виховують 11 дітей, Настя Маланка та Ганна Граб, в родині яких є 10 дітей, Любов Медвідь, яка виховує 9 дітей, Ганна Юришин, яка виховує 8 дітей, Олеся Добош, Тамара Мигович та Ольга Хома, в родинах, яких є 7 дітей, Марія Гаврилик, Христина Голубка, Ганна Катринець, Марія Ліба та Ганна Хрипта, які виховують 6 дітей та Марія Цяпець, в родині якої на вихованні 5 дітей.
Звертаючись до жінок, голова облдержадміністрації Олег Гаваші відзначив, що ці нагороди є заслуженими, адже материнський труд є найшанованішим у суспільстві. Керівник області побажав, аби жінок завжди оточували близькі люди, на яких можна покластися.
 Голова адміністрації наголосив на тому, що Закарпатська область за підсумками минулого та дев’яти місяців цього року стала одним з небагатьох регіонів України, у якому збільшився показник народжуваності і зменшилася смертність. На сьогодні в області проживає 15 тисяч 225 багатодітних сімей, з яких у 18 родинах виховується 10 і більше неповнолітніх дітей. Підтримка таких родин – один з пріоритетів у діяльності центральної і місцевої влади. Так, Закарпатська область є учасником спеціального проекту влади та бізнесу „Зігрій любов’ю дитину”, започаткованого Президентом України Віктором Ющенком, і який передбачає вирішення житлових проблем сімей, які виховують 10 і більше дітей. Цього року вдалося вирішити житлові проблеми 17 закарпатських родин, де виховувалося 10 і більше неповнолітніх дітей, при цьому дванадцяти сім’ям придбали будинки, а решті капітально відремонтували оселі. Планується, що наступного року проект продовжиться, і буде вирішено проблеми інших багатодітних родин. Також обласною владою прийнято відповідну регіональну програму, за рахунок якої вперше за всі роки передбачені видатки на придбання житла та транспортних засобів багатодітним родинам. Наразі 7 таких сімей вже отримали мікроавтобуси,  ще 4 – будинки.
Як відзначив голова облдержадміністрації, будь-які почини щодо підтримки материнства всіляко  підтримуються обласною владою
– Вшанування багатодітних матерів – це ще одна добра подія у низці благодійних починань, спрямованих на підтримку багатодітних сімей. Соціальний захист та підтримка таких родин – пріоритет державної політики, яку послідовно і наполегливо втілює Президент України Віктор Ющенко, – констатував Олег Гаваші.
Окрім державних нагород, керівник краю вручив багатодітним матерям і цінні подарунки – мікрохвильові печі.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

У вівторок, 4 листопада, голова облдержадміністрації Олег Гаваші провів черговий прийом громадян, на який прийшло понад півтора десятка громадян. Люди зверталися до керівництва області з проханням посприяти вирішенню особистих проблем.
 Так, мешканець обласного центру, пенсіонер, ветеран праці пан Володимир звернувся з проханням допомогти  з коштами на лікування.
– Минулого року отримав путівку в санаторій, але цьогоріч стан здоров’я знову погіршився. Пенсії катастрофічно не вистачає на лікування, – каже пан Михайло. Пенсіонерові буда виділена матеріальна допомога на придбання необхідних ліків.
 Пані Марія із Чопа звернулася до керівника краю із земельним питанням. Її син більше десяти років перебуває в черзі на отримання земельної ділянки для індивідуального будівництва. В Чопі нещодавно затверджений генеральний план забудови міста, але на сьогоднішній день через відсутність вільних земель більше 200 мешканців міста не можуть отримати ділянки для забудови. Олег Гаваші дав доручення головному управлінню земельних ресурсів вивчити питання виділення земельних ділянок не тільки Чопським міськвиконкомом, а й в інших містах обласного значення. Голова обласної державної адміністрації пообіцяв посприяти вирішенню цієї проблеми, яка є актуальною не лише для Чопа, а й для інших міст області.
 Звернулись до керівника області і мешканці села Велика Копаня, що на Виноградівщині. Пані Марія просила допомоги у виділенні приміщення для державної аптеки в селі. Більше року аптека не працює, адже колишнє приміщення закладу було передано у власність сільської ради. Разом з  тим у Великій Копані вже функціонує приватна аптека. Олег Гаваші доручив управлінню охорони здоров’я облдержадміністрації вивчити питання щодо доцільності відновлення аптеки у селі Велика Копаня. Після того і будуть приймати рішення щодо приміщення.
Також до керівника області зверталися і щодо поліпшення житлових умов, працевлаштування, з питань земельного спору, допомоги з будівельними матеріалами, надання матеріальної допомоги
 На всі звернення краяни отримала обґрунтовані відповіді та по можливості – допомогу. Жодне прохання не залишилось без уваги.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації