У вівторок, 16 вересня, розпочався архіпастирський візит Предстоятеля Української Православної Церкви до єпархій Закарпаття. Основною метою візиту є участь в урочистому богослужінні та прославлення у лику святих преподобного Іова (Кундрі). У четвер відбулася зустріч голови Закарпатської облдержадміністрації Олега Гаваші з митрополитом Володимиром.
  18 вересня Блаженніший митрополит Володимир очолив урочистості у селі Мала Уголька Тячівського району. У місцевому монастирі  відбулося прославлення у числі місцевошанованих святих преподобного Іова Угольського. Преподобний Іов Угольський (Кундря) був канонізований рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 8 травня 2008 року. Участь у святкуванні також взяли представники єпископату Української Православної Церкви.
  В рамках цих урочистостей і відбулася зустріч митрополита Володимира з Олегом Гаваші. Йшлося  про міжконфесійні стосунки на Закарпатті та  діяльність православної громади в нашому краї.
  –Спільна робота влади та єпархій щодо відродження духовного надбання народу, відбудови і збереження культових будівель на Закарпатті дає позитивні результати, – констатував у ході зустрічі голова облдержадміністрації Олег Гаваші.
Також керівник краю відзначив роль церкви у питанні виховання в суспільстві високих моральних цінностей. У свою чергу митрополит Володимир подякував представникам місцевої влади за теплий прийом і відзначив щиру зацікавленість керівництва краю відродженням культурного і духовного життя на Закарпатті.
  Протягом перебування в Закарпатті митрополит Володимир відвідав низку монастирів, зокрема Свято-Троїцький Кирило-Мефодіївський Свалявський жіночий монастир та Мукачівський Свято-Миколаївський монастир.

   На фото 1: візит Блаженнішого митрополита Володимира на Закарпаття
  На фото 2: відвідання Блаженнішого митрополита Володимира Свято-Троїцького Кирило-Мефодіївського Свалявського жіночого монастира

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

18 вересня в Ужгороді розпочалося ХІV засідання Змішаної українсько-угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин. 
  Українську делегацію очолює співголова Української частини Комісії, голова Державного комітету України у справах національностей та релігій Олександр Саган, угорську – співголова Угорської частини Комісії, Державний секретар з питань зовнішньої політики та політики національних меншин Канцелярії Прем’єр-міністра Угорщини Ференц Гемеші.
  У засіданні Комісії також взяли участь представники профільних міністерств Угорщини, Кабінету Міністрів України та центральних органів влади України, громадських об’єднань української національної меншини  Угорщини та угорської – в Україні. Закарпатську облдержадміністрацію представляють заступник голови  – керівник апарату облдержадміністрації Михайло Попович, керівники відповідних управлінь облдержадміністрації.
  Відкриваючи засідання, Олександр Саган відзначив дієвість і результативність українсько-угорського співробітництва, спрямованого на забезпечення прав угорської нацменшини в Україні і української – в Угорщині. Він щиро подякував угорському Урядові, Угорщині загалом за значну допомогу потерпілим від липневого паводка, а також за допомогу в ліквідації наслідків стихії.
  –Завершено підготовку законопроекту про Концепцію державної етнонаціональної політики, який подано на розгляд Кабінету Міністрів України. Забезпечено за участю експертів Ради Європи спільний моніторинг щодо виконання положень міжнародних правових актів, таких як Рамкова конвенція на захист прав національних меншин та Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин, – повідомив Олександр Саган.
  У свою чергу, Ференц Гемеші також відзначив позитивну динаміку двосторонніх відносин.
  –Радий, що українська сторона до вирішення питань угорської нацменшини підходить комплексно, а не звужує їх лише до збереження національної ідентичності. Ми в Угорській Республіці щодо української нацменшини застосовуємо такі ж підходи, – каже співголова Угорської частини Комісії. – Головне–присутність та активна участь нацменшини в суспільному житті нашої країни.
  Співголови Української та Угорської частин Комісії констатували, що більшість завдань Протоколу попереднього засідання Комісії було виконано. Значну увагу сторони приділили і питанням прикордонного співробітництва.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

18 вересня в столиці Угорщини в рамках проведення Міжнародної акції „Незгасима свічка” на вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні біля пам’ятника Тарасові Шевченку у Будапешті Надзвичайний і Повноважний Посол України в Хорватії Маркіян Лубківський урочисто передав символічну свічку Надзвичайному і Повноважному Послу України в Угорській Республіці Дмитрові Ткачу.
У заході також взяли участь дипломати Посольства України в Угорщині, представники української нацменшини Угорщини та інші.
  Того ж дня „незгасиму” свічку було урочисто передано і голові  Державних зборів Угорської Республіки Каталін Сілі.
В музеї „Будинок терору”, у залі, присвяченому жертвам комуністичного, тоталітарного та фашистського режимів, також запалили „незгасиму” свічку. Відтак присутні вшанували пам’ять невинних жертв диктатури. Поминальні свічки будуть розміщені у будинках органів самоврядування та інших установ.
  Міжнародна акція "Незгасима свічка” розпочалася 1 квітня цього року в Австралії. Ця акція проводиться, аби залучити світове українство до міжнародних та державних заходів із відзначення у 2007-2008 рр. 75-х роковин геноциду українського народу. Вона також ініційована Міжнародним координаційним комітетом Світового конгресу українців (МКК СКУ) з відзначення 75-х роковин Голодомору 1932-33 рр. в Україні та підтримана Секретаріатом Президента України, Міністерством закордонних справ України, Українською всесвітньою координаційною радою.
  Упродовж року, згідно з попередньо визначеним графіком, символічна свічка передаватиметься як естафета з країни в країну і охопить всього 33 держави світу. Символічна „Незгасима свічка” має форму факела і оздоблена написом фрази „Україна пам’ятає – світ визнає” мовою країн, в яких проходить акція. Посол разом з керівником української громади особисто передаватимуть свічку своїм колегам в інших країнах. В цих державах закордонні дипломатичні установи України разом з місцевими українськими громадами проводитимуть заходи, основним змістовним елементом яких є відзначення пам’яті жертв Голодомору – поминальні богослужіння, скорботна хода, вечори-реквієми тощо.
  Акція уже відбулася в Сербії, Італії, Португалії, Іспанії, Франції, Великобританії, Швеції, Німеччині, Польщі, Білорусі, Канаді, США, Чилі, Аргентині, країнах Прибалтики та інших. А у листопаді символічна свічка буде доставлена до Києва, де проводитимуться державні заходи з вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації
 
 

У четвер на Закарпатті з робочою поїздкою перебуває голова Державного комітету України у справах національностей та релігії Олександр Саган. Основна мета візиту – участь у XIV засіданні Змішаної українсько-угорської комісії, що цими днями відбувається в Ужгороді. 18 вересня під час зустрічі Олександр Саган та Олег Гаваші обговорили питання  забезпечення прав національних меншин в Закарпатській області. Йшлося також про шляхи вирішення існуючих міжконфесійних конфліктів, стан справ з нелегальною міграцією.
  Керівник краю поінформував, що обласною владою приділяється значна увага питанням забезпечення прав національних меншин краю. Так, на Закарпатті діє мережа освітніх та культурно-мистецьких закладів. В області функціонують 123 загальноосвітні школи, гімназії та ліцеї з мовами навчання національних меншин. Одночасно приділяється значна увага і належному вивченню української мови у цих закладах, – повідомив Олег Гаваші. На виконання відповідного Указу Президента України в області розроблена регіональна галузева програма поліпшення вивчення української мови у школах з навчанням мовами навчання національних меншин. Разом з тим керівник краю наголосив на тому, що і досі проблемним залишається питання забезпечення цих навчальних закладів необхідними підручниками та посібниками. Насамперед це стосується закарпатських шкіл з угорською та румунською мовами навчання.
  В ході зустрічі також йшлося і про можливість закриття пункту тимчасового тримання нелегалів у Павшині. Вже понад сім років законодавчий статус установи залишається невизначеним, як і питання його фінансування. Депутати обласної та низки районних рад, а також керівництво області неодноразово зверталося до центральних органів влади з вимогою закриття цього пункту, каже Олег Гаваші. На початку вересня першу групу нелегалів з 30 чоловік вже було переведено у спеціальний пункт тимчасового тримання, розташований на території Чернігівської області. Але в Павшині залишаються ще майже 300 нелегалів.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

Обговорюють в Києві на нараді під головуванням Президента України.

У Центрі ділового і культурного співробітництва «Український дім» Президент України Віктор Ющенко проводить розширену нараду з керівниками вищих навчальних закладів України щодо забезпечення доступу громадян до якісної вищої освіти. У нараді бере участь і голова Закарпатської облдержадміністрації Олег Гаваші.
Учасники наради обговорюють питання реформування системи освіти, пошук шляхів модернізації національної системи оцінювання знань, прискорення інтеграції України у міжнародний освітній простір. У заході беруть участь керівники органів центральної виконавчої влади, голови обласних державних адміністрацій, начальники управлінь освіти і науки ОДА, представники громадських організацій та студентства. Від Закарпаття у складі делегації 1-ий заступник начальника управління освіти облдержадміністрації Михайло Мотильчак та представники вищих учбових закладів краю.
Напередодні  наради Президент провів робочу зустріч з міністром освіти і науки України Іваном Вакарчуком, під час якої було обговорено весь комплекс освітніх проблем, зокрема методологічні питання викладання новітньої історії України та необхідність запровадження нової дисципліни – українознавства.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

За минулий навчальний рік кількість студентів у розрахунку
на 10 тисяч населення збільшилася з 227 до 237 осіб

  Цього року у закарпатські вищі навчальні заклади III-IV рівня акредитації поступило 3 тисячі 652 осіб. Більше половини з них  навчатимуться за рахунок держбюджету. Загалом в області вищу освіту здобувають майже 22 тисячі студентів. Підготовку фахівців  в області проводять 6 вишів, з них 2–недержавні. Крім того, на Закарпатті працюють 29 відокремлених структурних підрозділів вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації.
 У вересні на Закарпатті шляхом об’єднання Мукачівського гуманітарно-педагогічного та Мукачівського технологічного інститутів створено новий заклад – Мукачівський державний університет. Така оптимізація проведена чи не вперше в країні в рамках реформування вищої освіти у контексті приєднання до Болонської системи.  У новому закладі готуватимуть фахівців для освіти, різних галузей економіки,  зокрема  для туризму, легкої промисловості, сфери побутового обслуговування, а також економістів.
 Фахівців у вищих навчальних закладах області готують 1695 науково-педагогічних працівників, з них – 178 докторів наук та 673 – кандидатів наук.
 Окрім фінансування з державного бюджету, цим закладам допомагає і область. Загалом на реалізацію чотирьох програм у галузі вищої освіти обласною радою цього року виділено понад 600 тисяч гривень. Найбільше коштів–понад 300 тисяч гривень – спрямовано на виплати стипендій облдержадміністрації та облради кращим студентам вищих навчальних закладів. На виконання програми підготовки та перепідготовки лікарів-стоматологів та студентів стоматологічного факультету УжНУ обласною радою виділено 200 тисяч гривень. Ці кошти факультет використає на придбання сучасного стоматологічного обладнання. Ще понад 70 тисяч  гривень буде витрачено на компенсацію  пільг за навчання студентам-сиротам та студентам-інвалідам.
 Одночасно в обласному управлінні освіти та науки наголошують на недостатньому державному фінансуванні будівництва капітальних об’єктів.
  – У липні область самотужки розпочала будівництво бібліотеки УжНУ. Будівельниками вже освоєно близько 400 тисяч гривень. Загалом на добудову необхідно понад 11 мільйонів гривень.  Ми вже направили відповідні листи у Міносвіти щодо виділення коштів на цей об’єкт, – каже перший заступник начальника управління Михайло Мотильчак. – Більше 8 мільйонів потребує університет і на завершення будівництва нового навчального корпусу.
 Ще одне проблемне питання вищої освіти стосується підготовки кадрів. Наразі виші неоперативно реагують на сьогоденні запити ринку праці, особливо це стосується  підприємств з іноземними інвестиціями. Як наслідок, в області готується більше, ніж необхідно юристів та економістів. Але гостро відчувається нестача інженерів, фахівців лісової галузі та інших спеціалістів, – констатує Михайло Мотильчак.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

 Аграрії зібрали на 8 тисяч тонн зерна більше, ніж минулоріч

Незважаючи на несприятливі погодні умови, в області зібрано 141 тисячу тонн зерна. Цього року середня врожайність становить майже 31 центнер з гектара, що на 3 центнери більше, ніж минулоріч. Найкращу врожайність зафіксовано у господарствах Ужгородщини та Мукачівщини – відповідно 35 та 34 центнери з гектара, – повідомили в головному управлінні агропромислового розвитку облдержадміністрації.
Разом з тим, якість зібраного зерна є гіршою, ніж в попередні роки. „Через проливні дощі та липневу стихію у зібраному врожаї зросла питома вага фуражного зерна. На третину менше від прогнозів зібрано продовольчого зерна”, – констатує начальник управління Іван Паук.  Загалом агропромисловий комплекс забезпечує потреби області у продовольчому зерні лише на третину. Решту завозять із-за меж Закарпаття.
Одночасно господарства краю вже розпочали збирати врожай кукурудзи. Наразі середня врожайність становить 46 центнерів з гектара.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

У вівторок, 16 вересня, свій сотий день народження відзначила мешканка села Кричово, що на Тячівщині, Олена Іванівна Стойка. З цієї нагоди заступник начальника управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації В’ячеслав Микулець вручив ювілярці особисте вітання від Президента України Віктора Ющенка та подарував холодильник.
Олена Іванівна самотужки виховала двох дітей, а зараз в неї вісім внуків, 20 правнуків та 12 праправнуків. Працювала у ланці в місцевому радгоспі і навіть тримала буйволів. Тепер Олена Іванівна мешкає сама, проте за нею доглядає внучка, до речі, теж Олена, яка розповіла про бабцю. Та віддає перевагу молочним продуктам і не вживає свинину. За все життя ювілярка лиш раз лежала в лікарні.
Загалом нині в області проживає близько 1100 осіб у віці 90 і більше років. Крім того, маємо 22 особи у віці 100 років. Для підтримки матеріального становища земляків, яким виповнилося 90, 100 і більше років розроблена обласна Програма «Турбота», яка передбачає надання грошової допомоги старожилам.

Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації

За минулий тиждень бензин на Закарпатті на деякі марки подешевшав майже на 20 копійок. Про це свідчать дані головного управління економіки облдержадміністрації.
За минулий тиждень ціни на низькооктановий бензин марки А-80 знизилися на 20 копійок – до 4 гривень 90 копійок. В той же час середня вартість бензину цієї марки по Україні становить близько 5 гривень 50 копійок. Приблизно на стільки ж подешевшав і бензин марки А-92 – на автозаправках області він коштує в середньому 5 гривень 20 копійок, тоді як в інших регіонах за нього водії платять 5 гривень 80 копійок. Найвідчутніше подешевшав бензин марки А-95: зниження цін зафіксовано майже на 25 копійок. Таким чином, ціни на найпопулярніший бензин в області знизилися до 5 гривень 37 копійок. Одночасно суттєво втратило в ціні і дизпаливо: якщо середньоукраїнська його вартість становить 6 гривень 50 копійок, то на Закарпатті дизпаливо коштує 4 гривень 60 копійок.

Управління інформації та зв’язків
 із громадськістю облдержадміністрації

Обласний центр зайнятості організував оплачувані громадські роботи з ліквідації наслідків паводку у потерпілих районах. Про це 16 вересня на брифінгу повідомив директор обласного центру зайнятості Юрій Фущич.
За його словами, на такі роботи направлено 842 безробітних закарпатців. На 15 вересня центрами зайнятості укладено 48 договорів з сільськими та селищними радами про спільну діяльність з упорядкування територій населених пунктів, що потерпіли від стихії, розчищення берегів річок, ремонт підпірних стінок, мостів, очистки кюветів доріг, прокладання нових стічних канав, благоустрій підтоплених садиб тощо.
– Залучати безробітних з інших районів не було потреби. Тобто здебільшого на оплачуваних громадських роботах з ліквідації наслідків паводку працювали місцеві безробітні, – пояснив Юрій Фущич. – На подібних роботах можна непогано заробити.
До речі, зростають обсяги матеріального забезпечення незайнятих громадян, зокрема середній розмір допомоги з безробіття порівняно з січнем – серпнем минулого року збільшився на 141 грн. і становив 370 грн. Наприкінці серпня допомогу отримали близько 76,4% краян, що перебували на обліку в центрах зайнятості.
За сприяння служби працевлаштовано 20,7 тис. незайнятих громадян (рівень працевлаштування зріс на 2,5% і становив 43,9%), з них 905 – на додаткові робочі місця, створені роботодавцями за сприяння  дотацій з коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, 377 осіб започаткували власний бізнес. А 4,1 тис. осіб проходили професійне навчання. Профорієнтаційною роботою охоплено 44,5 тис. безробітних.

 Управління інформації та зв’язків
із громадськістю облдержадміністрації