Зовнішньоекономічна діяльність

Зовнішньоекономічні зв’язки є одним з основних напрямів розвитку економіки області. Через  вплив фінансово-економічної кризи (втрату ринків збуту  та зменшення виробництва продукції, скорочення робочих місць), загальний обсяг зовнішньоторгівельного обороту  за січень - вересень 2009 року  скоротився порівнюючи з відповідним періодом 2008 року на 1230,8 млн дол. США, або на 47,7 відс. та склав 1351,4 млн. дол. США.
Експорт товарів і послуг знизився на 333,3 млн дол. США (на 33,3 відсотків). Імпортні поставки за відповідний період скоротились на 897,5 млн дол. США (на 56,8 відсотка). Продовжує зберігатись від’ємне сальдо зовнішньоторгівельного балансу, яке склало 14,9 млн.дол.США. Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,95 (проти 0,62 у січні-вересні 2008 року).
У загальному обсязі зовнішньоекономічного обороту 96,6 відс. становить торгівля товарами.

 

Товарна структура експорту у січні-вересні 2009 року зазнала незначних змін у порівнянні з попередніми роками. Основу її складали механічне та електротехнічне обладнання, текстиль та вироби з текстилю, деревина та вироби із неї.
 У товарній структурі імпорту переважає поставки механічного обладнання, машин і механізмів, електрообладнання  та їх частин, текстилю та виробів з текстилю, мінеральних продуктів, полімерних матеріалів, пластмаси та каучуку.
У загальних обсягах як експорту, так і імпорту товарів, залишається значною питома вага давальницької сировини та продукції, що виготовлена з неї. У січні-вресні 2009 року суб’єктами господарювання області одержано іноземної давальницької сировини на 418,8 млн. дол. США, що становить 62,7 відс. загального обсягу імпорту. Обсяг експорту готової продукції, виготовленої з іноземної давальницької сировини, склав 461 млн. дол., або 72,3 відс. загального обсягу експорту.       
Основними  країнами-партнерами, які співпрацюють із Закарпаттям у сфері зовнішньої торгівлі залишаються: Угорщина, Німеччина, Австрія, Словаччина, Італія, Чеська Республіка, Польща.
Важливим елементом зовнішньоекономічної діяльності області є надання та використування  послуг, однак  в  зовнішньоекономічному  обороті  вони  складають  тільки 3,4 відсотка. За 9 місяців цього року надано та отримано послуг на суму 45,9 млн. дол. США. Сальдо зовнішньоторговельного балансу послуг є позитивне, обсяг експорту послуг перевищує їх імпорт на 15,7 млн. дол. США. За січень-вересень 2009 року експортовано послуг на 30,8 млн. дол. США.
Оснивними користувачами послуг у 2009 році були фірми із Австії, Домініканської Республіки, Угорщини, Німеччини, Російської Федерації, Словаччини, Італії та Чеської Республіки.
Основою  експорту  залишаються  послуги  транспорту  і зв’язку, які становлять 69,4 відс. загального обсягу експорту послуг. Порівняно з аналогічним періодом 2008 року їх обсяг зменшився майже у два рази і склав 21,4 млн. дол. США. Збільшився, відносно минулорічного періоду, експорт послуг пов’язаних із будівництвом - 3,6 рази, з операціми з нерухомістю - у 2,5 рази та послуг обробної промисловості - на 79,8 відсотка.
За січень-вересень 2009 року імпортовано послуг на 15,1 млн. дол. США. В імпорті послуг переважають транспортні послуги.    

 

Основні проблемні питання:

• втрата ринків збуту та зменшення на цій основі виробництва продукції;
• перевищення обсягів імпорту над обсягами експорту, що призводить  до утворення значного від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі товарами;
• недосконала структура експорту товарів, в якій переважає сировина та напівфабрикати, комплектуючі;
• територіальні диспропорції зовнішньоторговельного обороту, 88,4 відс. якого припадає на підприємства міст Мукачеве, Ужгород, Берегово, Ужгородського та Виноградівського районів;
• негативний вплив законодавчих змін на зовнішньоекономічну діяльність суб`єктів підприємництва;
• несвоєчасне повернення суб’єктам господарювання податку на додану вартість.

 

Основні завдання на 2010 рік:

• створення умов для утворення у зовнішній торгівлі позитивного сальдо;
• створення умов для нарощування обсягів експорту та його подальше стимулювання за рахунок заінтересованих міжнародних організацій;
• залучення до участі провідних вітчизняних виробників у міжнародних тендерах, бізнес-форумах, виставково-ярмаркових заходах країн-партнерів;
• активне просування продукції підприємств області на зовнішні ринки, а також пошук нових ринків збуту вітчизняних товарів;
• нарощування обсягів експорту продукції шляхом збільшення частки товарів з високим ступенем переробки.

 

Кількісні та якісні критерії ефективності політики