П Р О Г Р А М А

 

розвитку малого підприємництва

в Закарпатській області

на 2009 – 2010 роки

 

 

 

 УЖГОРОД - 2008

 

 

 

1.	Загальна характеристика регіону
Площа території – 12,8 тис.км2. Кількість населення – 1242,6 тис. чол. (станом на 01.01.08р.). Специфіка – аграрно-промислове виробництво, розвиток туризму, рекреації, логістики, деревообробна промисловість, видобуток корисних копалин. Рівень безробіття (%) – 2,3 відс. Перелік територій, які відносяться до: - зон інвестиційної привабливості – згідно Закону України від 22.03.2001р. № 2322-ІІІ “Про спеціальну економічну зону Закарпаття”; - територій пріоритетного розвитку –  згідно Закону України від 24.12.1998р. № 357-ХІV”Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області”; - єврорегіонів – Карпатський єврорегіон, територія якого охоплює 21 адміністративно-територіальну одиницю регіонального (обласного) рівня з загальною площею 145,153 тис. км. Регіони-члени: Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Україна (Закарпатська, Івано-Франківська та Львівська області).
2.	Головний розробник Програми     Співрозробники:	Головне управління економіки  облдержадміністрації Відповідні управління і відділи облдерж-адміністрації, райдержадміністрації, міськ-виконкоми, обласний центр зайнятості, громадські формування підприємців, регіональний фонд підтримки підприємництва у Закарпатській області.
3.	Перелік пріоритетних завдань Програми	Створення додаткових робочих місць, виробництво, переробка сільськогоспо-дарської продукції, підтримка фермер-ських господарств, створення для них сервісної інфраструктури; організація туристично-рекреаційної діяльності, зокрема сільського (зеленого) туризму; розвиток ринкової інфраструктури.
4.	Очікувані результати від реалізації Програми в динаміці змін цільових показників	Вихідні дані на початок дії Програми	Очікувані результати
	1.Кількість малих підприємств/кількість малих підприємств на 10 тис.чол. населення - кількість малих підприємств, що реалізовували продукцію і надавали послуги	7564/61       3761	7764/63       3820
	2. Чисельність працюючих на малих підприємствах (осіб)	33272	33400
	3. Кількість підприємців-фізичних осіб*	57544	63442
	4. Кількість фермерських господарств (одиниць)      кількість фермерських угідь (га)	1513   12572	1518   13888
	5. Питома вага малих підприємств у  загальнообласному обсязі реалізованої  продукції, робіт, послуг	9,5	10,2
	6. Надходження до всіх рівнів бюджетів (тис.грн.) *	216,0	320,0
	7. Кількість об’єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва (одиниць) бізнес-центри бізнес-інкубатори технопарки фінансово-кредитні установи (кредитні спілки) фонди підтримки підприємництва інвестиційні, інноваційні фонди і компанії	4 1 -   37 9 1	4 1 1   39 10 1
	страхові організації (філії)	86	88
	аудиторські фірми	14	15
5.	Терміни і етапи реалізації Програми	2009  - 2010 роки
6.	Перелік цільових проектів і підпрограм	Запровадження інноваційних проектів, підвищення технологічного рівня підприємств. Організація нових виробництв, розши-рення діючих із залученням вітчизняних та іноземних інвестицій.
7.	Обсяги коштів, необхідних на фінансування заходів з обласного бюджету (всього): - головний розпорядник головне управління економіки облдержадміністрації	2009 рік – 1497,0 тис.грн.; 2010 рік – 1628,2 тис.грн.     2009 рік –  687,0 тис. грн; 2010 рік –  616,2 тис. грн
	- регіональному фонду підтримки підприємництва у Закарпатській області	2009 рік – 810,0 тис.грн. 2010 рік – 1012,0 тис.грн.
8.	Основні джерела фінансування заходів програми	Кошти державного, обласного та місцевих бюджетів, банківські кредити, кошти кредитних спілок, власні кошти підприємців, іноземні інвестиції, інші внески, не заборонені законодавством.
9.	Система організації контролю за виконанням Програми	Щоквартальне інформування про хід  виконання Програми облдержадміні-страцію, обласну раду та координаційну раду облдержадміністрації з питань розвитку підприємництва.

 

 

ПРОГРАМА
розвитку малого підприємництва в області на 2009-2010 роки

 

Стан і аналіз проблем малого підприємництва в області. Головна мета Програми і очікувані результати

 

У процесі поглиблення ринкових перетворень та розвитку позитивних тенденцій економіки області роль малого підприємництва стає все більш вагомою. В зв’язку з цим, зусилля органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування спрямовуються на створення позитивних умов для ефективного функціонування підприємницького сектору. Сприятливе середовище для розвитку підприємництва – це основна передумова зниження тінізації бізнесу та більш повного використання його потенціалу для регіонального розвитку, зокрема для вирішення соціальних питань.
Можна з великою долею впевненості стверджувати, що створення сприятливих умов для розвитку бізнесу і соціальних перетворень набувають в області системного, все більш охоплюючого, незворотнього характеру.
Так, в області запроваджено нові підходи до діяльності по реєстрації юридичних та фізичних осіб – підприємців, визначено організаційні засади реалізації державної регуляторної політики, значно розширено мережу елементів інформаційної інфраструктури підтримки підприємництва у містах і районах, запроваджено нові механізми фінансової підтримки.
Показниками вагомої ролі малого бізнесу як інтегруючого структурного елемента системи сучасної ринкової економіки є передусім дані про його кількісні параметри. В області нараховується 7564 малих підприємства та 3761 діюче підприємство в різних галузях економіки. Питома вага малих підприємств у загальній кількості діючих становить 85,1 відс. У розрахунку на 10 тис. наявного населення області їх приходиться 61 одиниця. Найбільш чисельними за кількістю малих підприємств є обласний центр та міста обласного підпорядкування. Так у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення на  м.Ужгород припадає 176 одиниць, м.Берегово – 118, м.Мукачево – 93, м.Хуст – 108, м.Чоп – 85. Найменш чисельним у зазначеному порівнянні є Хустський район – 18 малих підприємств.
У 2007 році було створено 467 малих підприємств, або 6,2 відс. від загальної кількості таких підприємств області.
За минулий рік підприємствами малого бізнесу реалізовано 9,5 відс. продукції, робіт, послуг від загального обсягу реалізації в цілому по економіці області. Обсяг реалізованої продукції зріс на 15,5 відс. та становив 1488,2 млн.грн. Слід відмітити, що у 2007 році галузева структура обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) на малих підприємствах характеризувалась зменшенням питомої ваги промислових, торговельних  підприємств, транспорту та зв’язку та тих, що діяли у сфері готелів та ресторанів, надавали комунальні та індивідуальні послуги  при одночасному збільшенні частки підприємств, які діяли у сфері сільського господарства, мисливства та лісового господарства, будівництва, операцій з нерухомим майном, оренди, інжинірингу, надання послуг підприємцям, охорони здоров’я та надання  соціальної допомоги.
Більше третини обсягів забезпечили малі підприємства у Міжгірському, Хустському, Тячівському, Воловецькому  районах.
У минулому році операційні витрати з реалізованої малими підприємствами продукції (робіт, послуг) становили 1497,1 млн.грн. (при 1320,1 млн.грн. у 2006 році). У порівнянні з 2006 роком покращили діяльність і не допустили перевищення витрат над обсягами підприємства малого бізнесу міст Ужгород та Берегово, діяльність решти залишилась на рівні позаминулого року.
Великою мірою роль малого підприємництва полягає у вирішенні питання зайнятості, що проявляється, насамперед, у здатності малого та середнього бізнесу створювати нові робочі місця і поглинати надлишкову робочу силу. Особливо це стосується нинішнього стану справ як в Україні в цілому, так і в нашому регіоні зокрема.
На малих підприємствах працювало 33,3 тис. найманих працівників. Разом з тим, крім найманих працівників було зайнято 1,2 тис. осіб власників і засновників підприємств та членів їх сімей. По області на одне мале підприємство у 2007 році припадало 4 особи, а в розрізі міст та районів більшою зафіксована кількість найманих працівників на підприємствах Іршавського району – 6 осіб, містах Мукачево, Чоп, Перечинському, Ужгородському районах – по 5 осіб. У порівнянні з 2006 роком відбулися певні зміни у структурі зайнятості за видами економічної діяльності. Зменшується частка найманих працівників сфери торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, сільського господарства, мисливства та лісового господарства, і навпаки, зростає у діяльності транспорту та зв'язку, промисловості, будівництві.
Із року в рік збільшується чисельність суб`єктів підприємницької діяльності у формі фізичної особи. Їх кількість за станом на 1 січня 2008 року зросла на 5,0 відс. і становить 57544 чоловік.
Загалом в малому бізнесі області, включаючи малі підприємства, фермерські господарства та підприємців – фізичних осіб працює близько 121,0 тис. чоловік.
Від діяльності суб’єктів малого підприємництва до бюджетів всіх рівнів надійшло 216,0 млн.грн. , або 19,4 відс. від усіх поступлень.
Середньомісячна заробітна плата працівників на малих підприємствах у минулому році становила 653,86 грн., що на 122,08 грн. більше попереднього року. У порівнянні з Західними регіонами України середньомісячна заробітна плата на малих підприємствах Закарпатської області була найвищою.
Продовжує мати місце значна диференціація заробітної плати за видами економічної діяльності. Спостерігається вищий рівень нарахувань у працюючих, як і в 2006 році, у сфері фінансової діяльності – 1288,26 грн., освіти – 1074,84 грн., виробництва та розподілення електроенергії, газу та води – 949,84 грн., операцій з нерухомим майном, оренди, інжинірингу – 754,72 грн., будівництва – 759,89 грн., транспорту та зв'язку – 711,65 грн. Найнижчою задекларована заробітна плата у працівників готельно-ресторанного господарства – 500,80 грн.
Серед міст та районів області найвищий рівень її був на малих підприємствах міст Ужгород – 773,27 грн., Чоп – 729,38 грн., Ужгородського району – 708,40 грн. та м.Мукачево – 680,52 грн.
Хоча, заробітна плата в малому бізнесі збільшилась, але все ж таки залишається на третину меншою, ніж середньомісячна заробітна плата по економіці області.
Немаловажна роль малого підприємництва полягає і в тому, що воно виступає інвестором вітчизняної економіки. У 2007 році малими підприємствами було освоєно валових капітальних інвестицій на суму 496,8 млн. грн. За видами економічної діяльності найбільш активно інвестували кошти малі підприємства, що надавали послуги по операціях з нерухомим майном, здавали в оренду, займалися інжинірингом та надавали послуги підприємцям (47,0 відс. від загальної суми валових капітальних інвестицій), працювали у промисловості (11,9 відс.), охороні здоров'я та надання соціальної допомоги (9,1 відс.), будівництві (8,1 відс.).
Вагому частку від всіх інвестицій, як і в минулому році, було здійснено малими підприємствами міст Ужгород (36,9 відс.) та Мукачево (15,7 відс.).
Виходячи з того, що розвиток малого та середнього бізнесу визначено одним з пріоритетів економічної політики в державі, питанню подальшої лібералізації підприємницької діяльності приділяється значна увага.
Зокрема, в районних центрах та містах обласного підпорядкування діють єдині реєстраційні офіси. Процедури державної реєстрації суб'єктів господарювання перестали бути бар'єром при започаткуванні бізнесу в області.
В усіх адміністративно-територіальних одиницях області діють центри видачі документів дозвільного характеру  за принципом організаційної єдності. За час свого існування дозвільні центри довели свою ефективність, тривалість процедури отримання дозволів в середньому скоротилась більш як удвічі. За 2007 рік адміністраторами дозвільних центрів області видано 3,8 тис. документів дозвільного характеру.
Одним з важливих завдань пошуку стратегії і тактики активізації зусиль щодо підтримки малого підприємництва на регіональному рівні є розробка і впровадження дієвих конструктивних регіональних програм.
На виконання заходів, передбачених у Програмі розвитку малого підприємництва на 2007-2008 роки, з обласного бюджету на 2007 рік було виділено 212,0 тис. грн., на 2008 рік - 170,0 тис.грн.
Відповідні програми затверджені у районах та містах області. На їх реалізацію з районних та міських бюджетів у 2007 році було використано 192,1 тис.грн., що у 2,6 рази більше ніж у 2006 році, у 2008 році передбачено використати – 462,0 тис. гривень.
Важливим кроком підтримки малого та середнього підприємництва є надання фінансової підтримки підприємцям через часткове відшкодування з місцевих бюджетів відсоткових ставок за кредитами, залученими суб'єктами малого та середнього підприємництва для реалізації інвестиційних проектів. З обласного бюджету вже третій рік поспіль проводиться відшкодування відсоткових  ставок  за кредитами.
У 2007 році на даний захід з обласного бюджету виділено 100,0 тис.грн., на 2008 рік - 150,0 тисяч гривень, які направлені на погашення банківських відсотків підприємцям, що здійснюють автоперевезення в гірських районах, надають медичні послуги, займаються розливом мінеральної води, пошуком і розвитком нових джерел та виготовленням брикетів з відходів деревообробки (тирси).
З районних бюджетів у 2008 році на часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами передбачено видатки обсягом 199,0 тис. гривень. Воно вже запроваджено у Виноградівському, Іршавському, Мукачівському, Міжгірському, Тячівському та Хустському районах.
Позитивний резонанс отримало бізнес-середовище з прийняттям Указів Президента України “Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва” та “Про деякі заходи щодо забезпечення здійснення державної регуляторної політики”, ряду доручень Глави Держави і Уряду. У відповідності до згаданих указів в області закладено основи регіональної політики щодо створення умов по обмеженню втручання у господарську діяльність суб’єктів підприємництва.
Забезпечено дотримання визначених процедур розробки і затвердження регуляторних актів, які проходять обов’язкове попереднє оприлюднення. Всі проекти розпоряджень розміщуються на веб-сторінці облдержадміністрації в мережі Інтернет та подаються на погодження представництву Держкомпідприємництва України в Закарпатській області, щороку затверджуються плани підготовки регуляторних актів.
З метою підвищення ефективної діяльності місцевих органів влади в питаннях співпраці з бізнесом утворені обласна та регіональні координаційні ради з питань розвитку підприємництва, на яких розглядаються питання реалізації єдиної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, оподаткування, кредитування підприємницьких структур, виконання заходів регіональних програм розвитку підприємництва, рівень сплати податків до місцевих бюджетів, створення нових робочих місць, збільшення розміру та своєчасності виплати заробітної плати найманим працівникам до рівня середньої заробітної плати в економіці області. Для налагодження партнерських взаємовідносин між платниками податків та органами державної податкової служби при Державній податковій адміністрації у Закарпатській області створена Громадська бізнес-рада, до складу якої входять найбільш авторитетні представники обласних організацій підприємців, працівники органів Державної податкової служби та засобів масової інформації.
Для подальшого сприяння розвитку підприємництва області, створення конкурентного середовища, підвищення суспільного добробуту населення, додержання законних прав громадян на підприємницьку діяльність, підвищення ролі малого та середнього підприємництва між обласною державною адміністрацією та представниками підприємницьких кіл підписано Меморандум про взаємовигідні партнерські стосунки.
Завдання цього Меморандуму – забезпечення обласною державною адміністрацією формування соціального партнерства та взаємної довіри, співпрацю та взаємодію між владними і громадськими інституціями, що є підґрунтям по впровадженню соціальних ініціатив Президента України.
Велика увага приділяється розширенню ринкової інфраструктури підтримки підприємництва, зокрема створенню громадських приймалень для підприємців, агентств регіонального розвитку, які виступатимуть як центри навчання, консультування, розробки інвестиційних проектів та центри розвитку територій.
В області діють 4 бізнес-центри, один бізнес-інкубатор, 9 фондів підтримки підприємництва, Закарпатська торгово-промислова палата, Закарпатська юнацька школа менеджерів, 86 страхових організацій (включаючи філії), 14 аудиторських компаній (8 приватних підприємців - аудиторів), 1 лізинговий центр (ДП Украгролізинг смт Кольчино Мукачівського району), регіональне відділення Української державної інноваційної компанії та 19 бірж (включаючи філії).
У 2007 році почали роботу три позашкільні установи дитячого і юнацького туризму та краєзнавства, це – Закарпатський обласний центр туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту учнівської молоді, Мукачівський міський центр туризму та Іршавська районна станція юних туристів.
На базі Закарпатського Фонду підтримки підприємництва “ТЕS-Фонд” в м.Ужгороді діє «ТЕS Консалт», який пропонує підприємцям послуги з усіх аспектів бізнесу - консультації та допомогу в отриманні кредитів, грантів, допомогу з питань зовнішньоекономічної діяльності, аналіз та дослідження ринку. Також підприємцям надають допомогу у створені агентства в смт Солотвино Тячівського району, в смт В.Березний – “Зелені Карпати” та “Агентство місцевого розвитку та інформаційних ресурсів “Флореста”, у містах Мукачеве - “Агенція місцевого розвитку та інновацій “ТЕС - Мукачево”, Хуст – “Хуст-Європа-Центр”, Рахові, Іршаві – Агентства регіонального розвитку, Ужгороді – Агентство регіонального розвитку і транскордонного співробітництва “Закарпаття”, в Ужгородському районі - Агентство регіонального розвитку “ТЕС- Ужгородщина”.
Стратегія сприяння підприємницьким структурам в одержанні фінансових ресурсів базується на максимальному використанні можливих джерел фінансування через банківські установи області.
Станом на 01.01.2008р. в області зареєстровано та здійснюють свою діяльність на підставі ліцензій та дозволів на виконання банківських операцій 608 банківських установ, в тому числі 1-банк – юридична особа ( ТОВ КБ “Коопінвестбанк”), 39 філій та 568 відділень.
Результати аналізу основних показників економічного  і соціального становища області свідчать, що банківська система області внесла свій певний вклад в розвиток економіки краю. Нарощена банківськими установами ресурсна база та залучені кошти із-за меж області (понад 2,8 млрд.грн.) забезпечила достатньо високі темпи зростання кредитних вкладень в економіку області.
Протягом 2007 року банківськими установами області надано суб’єктам господарювання кредитів на суму 5603,0 млн.грн., що на 38,3 відс. більше, ніж за 2006 рік. Більшість кредитів надано юридичним особам – 3036,0 млн.грн. або 54,2 відс. від загальної суми наданих кредитів. Більше половини позик надано у національній валюті. Основними позичальниками банківських кредитів були суб’єкти господарювання оптової та роздрібної торгівлі; торгівлі транспортними засобами, послуг з ремонту.
Впливовими інституціями кредитування в області є 37 кредитних спілок, продовжується активне відкриття їх філій, особливо в гірських районах.
Основні напрями реалізації державної регуляторної політики в області передбачено у Програмі розвитку малого підприємництва на 2007 – 2008 роки, затвердженій рішенням обласної ради від 14 грудня 2006 року № 180. Виконання її заходів сприяло розвитку підприємницької діяльності, прискоренню входження цього сектора економіки у цивілізовані ринкові відносини.
Поряд з досягнутим є ряд проблем:
- недостатня активність громадськості щодо застосування на практиці права участі в регуляторній діяльності органів виконавчої влади;
- не визначено єдиних вимог щодо порядку видачі, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру. Наявність невиправдано широкого переліку дозволів та численних органів, що надають дозволи, нечіткість чинних дозвільних процедур залишається одним з найбільш актуальних питань.
- значна різниця між чисельністю зареєстрованих та діючих малих підприємств (реалізовує продукцію та надає послуги лише кожне друге підприємство);
- перепідготовка та стажування управлінських кадрів для сфери підприємництва;
- диференціація у розвитку малого підприємництва в межах області (більшість малих підприємств, що реалізовували продукцію та надавали послуги зосереджена в містах обласного значення);
- рівень середньомісячної зарплати залишається суттєво нижчим від середнього по економіці області.  
Зазначене свідчить, що більшість господарюючих суб’єктів здійснюють діяльність в “тіні”. Подолання тіньових бар’єрів можливо лише із зміною ставлення  держави до суб’єктів підприємницької діяльності, тобто створення  сприятливих умов для ведення власної справи.
Основними напрямками подальшої роботи щодо створення сприятливого підприємницького середовища надалі залишаються:
- забезпечення в повному обсязі впровадження вимог Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” щодо:
- удосконалення взаємодії дозвільних служб, адміністратора, суб’єктів підприємництва;
- впровадження декларативного принципу щодо здійснення господарської діяльності згідно Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”; 
- розширення  практики застосування  часткового відшкодування з бюджетів (районів/міст) відсоткових ставок за банківськими кредитами, отриманими суб’єктами малого та середнього бізнесу для реалізації інвестиційних проектів;
- залучення підприємців до конкурсного відбору на навчання з перепідготовки та стажування управлінських кадрів для сфери підприємництва.
Результатом реалізації цих заходів має стати подальший розвиток підприємництва, підвищення фінансово-економічної ефективності функціонування підприємницьких структур, зростання їх впливу на економіку, добробут громадян та якість життя.
Відповідно до прогнозних розрахунків Програма розвитку малого підприємництва на 2007-2008 роки буде виконана в повному обсязі.
Головною метою Програми розвитку малого підприємництва на 2009-2010 роки є збереження вже досягнутого рівня та створення передумов для нарощення нового потенціалу, що поступово підноситиме малий сектор економіки в кількісному і якісному змісті до європейських та світових відміток, зробить його носієм ринкової економічної моделі високорозвинених країн.
Реалізація цієї мети досягається шляхом послідовного здійснення активної регіональної політики щодо цього сектора економіки, поєднання інтересів підприємництва та адміністративно-територіальних одиниць з використанням особливостей і вигод їх географічного розташування, природно-ресурсного та рекреаційного потенціалу, створення ефективного механізму зворотного зв’язку місцевих органів виконавчої влади з підприємцями та їх громадськими формуваннями, визначення пріоритетних напрямів, зокрема:
- удосконалення нормативно-правової бази з питань розвитку та підтримки малого підприємництва;
- створення відповідних умов для розвитку підприємницьких структур, що функціонують у сфері виробництва і надання послуг, особливо в пріоритетних напрямках розвитку економіки регіону;
- створення механізмів фінансової, інформаційно-консультативної та майнової підтримки малих підприємницьких структур;
- формування розвинутої інфраструктури підтримки малого підприємництва на регіональному та місцевих рівнях та подальший розвиток.
Реалізація Заходів Програми розвитку малого підприємництва в області на 2009-2010 роки має сприяти подальшому розвитку підприємницької діяльності, прискоренню входження цього сектора економіки в цивілізовані ринкові відносини, міжнародний поділ праці, світові економічні і фінансові структури.
Заходи щодо реалізації Програми додаються.

1.Впорядкування нормативного регулювання підприємницької діяльності

 

Одним із важливих завдань місцевих органів виконавчої влади щодо реалізації основних напрямів державної підтримки малого підприємництва є усунення правових та адміністративних бар’єрів на шляху розвитку малого бізнесу. Місцеві органи виконавчої влади під час розроблення проектів та прийняття власних регуляторних актів повинні дотримуватись норм Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
Відповідно до Закону України регуляторна політика цілковито поширюється на державне регулювання всіх господарських відносин. Адміністративні процедури з підготовки й ухвалення регуляторних актів є обов’язковими для всіх регуляторних органів, включаючи органи місцевого самоврядування, а суб’єкти господарювання, їх об’єднання, представники бізнес-середовища та незалежні експерти виступають безпосередніми учасниками регуляторного процесу.
Також важливе в повному обсязі забезпечення виконання Законів України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Український прорив: для людей, а не політиків”.
Пріоритетними завданнями удосконалення правового забезпечення розвитку малого підприємництва в області є:
подальше впровадження регуляторної політики;
підготовка пропозицій  центральним органам державної влади з питань удосконалення законодавства і нормативно-правової бази підприємництва;
удосконалення методів податкової політики щодо суб’єктів підприємництва;
забезпечення контролю за додержанням встановленого порядку ліцензування підприємницької діяльності, державної реєстрації суб’єктів підприємництва та видачі документів дозвільного характеру;
зменшення втручання державних органів у підприємницьку діяльність шляхом упорядкування кількості перевірок контролюючими органами.

 

2. Фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка

 

Фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка малого підприємництва є одним з важливих завдань Програми. Заходи цього розділу Програми спрямовуються на досягнення мети – створення в області стабільної системи фінансово-кредитної підтримки, спрощення доступу малих підприємств до фінансово-кредитних ресурсів шляхом об’єднання фінансових можливостей усіх джерел підтримки малого підприємництва, залучення іноземних кредитів та інвестицій. Головні завдання – це подальше формування мережі інфраструктури та впровадження інвестиційної підтримки, орієнтованої на виробничу сферу.
Реалізація заходів щодо фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки дасть можливість суб’єктам малого підприємництва отримати кредити через банки, кредитні спілки , залучати власні кошти, а також іноземні інвестиції.
На наступні два роки буде продовжена робота щодо фінансової підтримки підприємництва через механізм часткового відшкодування за залученими в банках кредитами, що надаються суб’єктам малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів.

 

3.Ресурсне, інформаційне, кадрове забезпечення, подальше формування інфраструктури передбачає заходи щодо створення механізму рівних можливостей для всіх суб’єктів підприємницької діяльності у використанні природних та рекреаційних ресурсів, деревини, розробці і експлуатації корисних копалин, мінеральних джерел, розбудові прикордонної інфраструктури,  забезпеченні виробничими площами, земельними ділянками для розміщення виробництва, а також впровадження в області передових технологій інтегрованої фінансово-майнової підтримки бізнесу  (кластеризація, кооперація малого й великого бізнесу).

 

Значна увага приділяється зміцненню матеріально-технічної бази туристично-рекреаційного комплексу, розвитку сільського (зеленого) туризму, створенню та розширенню сервісної мережі для фермерських господарств, реформованого агропромислового комплексу. Суб’єкти підприємницької діяльності агропромислового комплексу одержать допомогу у вигляді розміщення регіонального замовлення на сільськогосподарську продукцію для закритих державних установ.

Інформаційна підтримка передбачає: заходи щодо створення системи забезпечення інформацією суб’єктів малого підприємництва з метою дерегуляції їх діяльності, підвищення рівня захищеності перед контролюючими органами; інформованість суб’єктів малого підприємництва про проведення Днів міжнародних контактів та Днів добросусідства з метою пошуку потенційних іноземних та вітчизняних інвестицій.
Джерелом інформації щодо товаровиробників та продукції, що виробляється в області суб’єктами підприємницької діяльності є  регіональні виставки-ярмарки.
Питання ринку праці, діяльності фондів, розвитку підприємництва передбачається висвітлювати через обласні  засоби масової інформації.

Кадрове забезпечення
Однією із суттєвих проблем ринкової економіки є недостатня кількість кваліфікованих кадрів. У Програмі приділяється увага питанням підвищення їх кваліфікації, навчання незайнятого населення області основам підприємницької діяльності, сприянню розвитку недержавних навчальних закладів, а також удосконаленню роботи із впровадження спеціальних навчальних програм з метою системної підготовки кадрів для малого підприємництва.
Передбачається здійснити ряд першочергових заходів щодо кадрового забезпечення малого підприємництва:
організація підготовки та перепідготовки кадрів місцевих органів управління та представників малого бізнесу для роботи в умовах ринкової економіки;
запровадження системи консультативних послуг для підприємців з питань законодавства і оподаткування, менеджменту та маркетингу, надання допомоги підприємцям із розроблення бізнес-планів;
розроблення спеціальних навчальних програм для залучення до підприємництва соціально незахищених категорій населення (інвалідів, жінок, молоді, звільнених у запас військових, безробітних);
залучення підприємців до конкурсного відбору на навчання з перепідготовки управлінських кадрів для сфери підприємництва.

Розвиток ринкової інфраструктури

Програмою передбачається:
створення районних фондів підтримки підприємництва за участю Регіонального фонду підтримки підприємництва по Закарпатській області;
розширення фінансових інституцій (філій кредитних спілок (особливо в гірських населених пунктах, банків, аудиторських фірм);
подальший розвиток мережі регіональних громадських об’єднань підприємців, діяльність яких направлена на захист інтересів малого бізнесу;
створення регіональних агенцій розвитку малого бізнесу;
залучення найактивніших керівників громадських об’єднань підприємців у роботі “круглих столів”, нарад, колегій, робочих груп, конкурсних комісій з оцінки та відбору інвестиційних проектів суб’єктів малого і середнього бізнесу для отримання часткового відшкодування відсотків за кредитами за рахунок коштів місцевих бюджетів, координаційних рад;
висвітлення в засобах масової інформації роботи уже існуючих інституцій підтримки підприємництва (бізнес-центрів, агенцій тощо). 

 

4. Цільові проекти та підпрограми

 

Зазначені проекти та підпрограми сприяють організації нових виробництв, розширенню діючих із залученням іноземних інвестицій, спрямовані на вирішення екологічної проблеми, відповідають регіональним пріоритетам та реалізуються за участю суб’єктів підприємництва.

Очікувані результати

Реалізація заходів Програми передбачає :
збільшення кількості діючих малих підприємств  до 3820 одиниць; 
малих підприємств на 10 тис. чол. населення  - до 63 одиниць;
збільшення чисельності працюючих на малих підприємствах до 33,4 тис. чоловік;
доведення питомої ваги малих підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції, робіт, послуг до 10,2 %;
збільшення кількості підприємців – фізичних осіб на 5,9 тис. чол.;
забезпечення додаткових надходжень до бюджетів усіх рівнів від діяльності малого підприємництва;
розширення ринкової інфраструктури;
підвищення вкладу малого підприємництва в усі галузі народного господарства області, розбудови прикордонної інфраструктури, виробничої та невиробничої інфраструктури, розвитку сільського (зеленого) туризму, зимових видів спорту і відпочинку, інших напрямів.
Ефективність реалізації Програми визначатиметься шляхом аналізу офіційних статистичних даних, а також анкетування, соціологічних досліджень, використання даних громадських об’єднань підприємців.

Виконання Програми передбачає поглиблення процесу реструктуризації економіки на користь недержавного сектору, формування середнього класу суспільства, сприятливого інституційного середовища для розвитку підприємництва, утвердження конкурентноспроможного механізму економічного зростання. Розроблені заходи Програми  мають надати усім, хто бажає й вважає себе спроможним, можливість реально залучитися до лав підприємців.
Основні напрямки та окремі заходи Програми можуть коригуватися із врахуванням соціально-економічної ситуації в області.
Механізм реалізації заходів Програми вимагає:
постійного аналізу виконання Програми;
відповідальності виконавців, які беруть участь у реалізації заходів Програми;
підготовки і внесення пропозицій щодо коригування Програми.
Головне управління економіки облдержадміністрації проводить щоквартальний аналіз виконання заходів Програми і подає звіт у Міністерство економіки України і Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.